Війна з парканами на Святошині. Рецидив

Паркан подолати не вийшло, зосередилися на охоронцях / Без Табу

За прикладом протестів на забудовах у Голосіївському парку та селищі Водогін на Святошині вчора так само намагались повалити паркан. Але ситуація була значно складніша: огорожа була капітальна, з бетонних блоків, тому довелося замінити повалення іншими активностями.

Забудова на Львівській, 15 триває, вже побудували один будинок. Місцеві кажуть, що інфраструктура цілого додаткового кварталу не витримає – навіть зараз не вистачає ані місць у школах і дитсадках, ані, наприклад, парковок.

Багато чого активістам лишилося з’ясувати: чи дійсно земля належить Міноборони, чи буде частина квартир у вже побудованому будинку та тих, які ще зведуть, передаватися військовим, як було обіцяно на початку. Поки що на місці вдалося зі скандалом з’ясувати в охорони майданчика те, що й так було відомо – назву охоронної компанії та назву фірми-забудовника.

Паркан довкола ділянки, де, за спостереженнями місцевих, продовжують вирубувати корабельні сосни, не те що не піддався: єдиними спробами можна вважати заглядання активістів крізь щілини у бетонних плитах на будмайданчик та пропозиція закинути за паркан цеглину на мотузку, а потім тягти. Людей було приблизно п’ятдесят, але брати активну участь погодилися би, напевно не всі – десь половина взагалі лишилася на іншому боці вулиці.

До цього мешканці зустрілись на розі двох прилеглих до забудови вулиць і довгенько мерзли, чекаючи на координаторку з мегафоном, яка до того ж ніби була журналісткою. Яке широке коло діяльності. Але, зрештою, не всім щастить, і період масових чи хоч якихось протестів накладається на період журналістської діяльності. Деякі, правда, у такому випадку беруть «творчу відпустку».

Згодом, коли після невеликого мітингу, де непосвяченим розповіли весь бекграунд, натовп рушив валити паркан, серед людей опинилася лише одна дівчина, що почала відмовляти від такого рейду. Ніби і заздалегідь було зрозуміло, що повалити паркан так само реально, як, наприклад, перший зі зведених будинків. Але все одно сталася суперечка, дівчину обізвали провокаторкою і попросили не розхитувати ситуацію. Якийсь світ навиворіт, серйозно.

У якості компромісу координаторка-журналістка запропонувала дівчині «хоча б узяти щось важке і постояти поряд для картинки». На моє уточнення, якої саме картинки, навіть не знала, що і сказати.

Під парканом тим часом з’явилася поліція. З’ясувати, хто викликав і чи є повідомлення про акцію з якимось описом запланованих дій, так і не вдалося. Тому вирішили просто трохи посваритись під нечисленні телекамери, переважно без якихось розпізнавальних знаків, вдалося помітити лише один – логотип «Актуальна правда» на білих фартушках, схожих на агітаторські під час передвиборчих кампаній.

Разом із розповідями про ситуацію із забудовою, звинувачень на адресу міської влади, міністра оборони та колишнього «регіонала» Хмельницького, причетного до забудови і спочатку, на перехресті, а потім, під парканом, присутнім вкотре нагадували, що «Майдан був дарма», «поліція погано працює», і взагалі «при Януковичі такого не було». Звичайно, довкола місця проведення акції не встановиш по периметру детектори брехні чи ще якісь пристрої, що фільтрували би контингент за адекватністю. Але якщо одна-дві людини дискредитують місцевих, що дійсно вийшли проти вирубки та забудови, то тим гірше для них.

Журналістів було мало – менше навіть, ніж медиків «Червоного Хреста». Покликали їх, до речі, саме журналісти, як медики самі зізнались. Покликали з формулюванням: на акції планують валити паркан, можлива бійка – або з охороною майданчика, або з поліцейськими.

Мотивація протестів останнім часом трохи змінилася: про старовинний будинок роду Мировичів вже не говорять. Можливо, тому, що тепер, взимку, за деревами через паркан добре видно, що його на території майданчику вже немає. Ще влітку в активістів ймовірна наявність цього будинку була основним аргументом. Тепер виявляється, що вони знали, що будинок знесли ще п’ять років тому, але «цього не можна було говорити, бо проводилося досудове розслідування». Так чи інакше, тепер серед аргументів лишилися тільки дерева.

Так нічого і не вдіявши з парканом, мешканці пішли по периметру до входу на майданчик з іншого боку, де знаходився відділ продажу. Проходячи повз охоронну будку біля вже побудованого будинку, один з учасників ходи «привітав» охоронців, що, зрештою, взагалі не мали стосунку до забудови, нецензурним жестом – приєднуватись до перфомансу ніхто з активістів не став, але й не відтягали. Згодом цей самий чоловік разом з координаторкою-журналісткою, що про всяк випадок закуталася вже не лише у капюшон, але й натягла на обличчя светр, залишивши тільки очі, зосередилися на сварках з охороною та на воротах будмайданчика, методично лупаючи ногами цю скалу аж до завершення акції.

Після виховної бесіди з охоронцями активісти все ж видурили в них текст договору на охоронні послуги. Але нічого нового там не побачили: ТОВ «Інвест-Будресурс» давно фігурує як забудовник у текстах судових рішень, а назва охоронної структури ТОВ «Алекс Охорона Груп» написана на наліпці біля воріт.

Ближче до фіналу дівчина, що відмовляла натовп від штурму, все ж таки дослухалася до порад і прийшла до воріт із бейсбольную биткою та собакою – щоправда, схоже, що погризена битка була швидше іграшкою для собаки, ніж зброєю для штурму.

На Святошині це не єдина проблемна точка, і події на одній з них стають майстер-класом для інших. Сутички на Святошинському провулку за участю «Азова», місцевих і поліції згадували цього вечора кілька разів. І, напевно, доки у законодавчій сфері з цього приводу буде безлад, мешканцям нічого не лишається, як у очікуванні відповідей на численні запити та судових рішень з приводу дотримання будівельних норм звертатися до сил, які на додачу реалізовуватимуть і власні інтереси. Або взагалі приходитимуть до місцевих і пояснюватимуть, що саме їм має не подобатись.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!