Чому Україна може повторити страшну долю Франції 1940 року

10:02
Фото як нагадуваня фанатам капітуляції - фото 1
Фото як нагадуваня фанатам капітуляції

Якщо вам завжди було цікаво, як Франція капітулювала перед Німеччиною у 1940-му, маючи при цьому цілком боєздатну армію, то ось зараз ви можете це спостерігати на власних очах.

Проблема була не у техніці й не у солдатах - проблема була в цивільних. Після Першої світової французьке суспільство жило мрією «ніколи знову».

Країна втомилась, злякалась і впала в самообман: що війни можна уникнути, що мобілізація - трагедія, а не обов’язок, що краще «не лізти», бо «генерали все зливають» і «немає сенсу боротися». Німецька пропаганда лише повторювала те що французьке суспільство хотіло чути - що армія слабка, командування некомпетентне, а опір марний, апелювала до страху й егоїзму - «думай про себе, а не про країну».

Першими зламалися не армійські дивізії, а суспільство. І коли значна частина французів вирішила, що краще «якось домовитись» або що «війна їх не торкнеться», країна вже програла. Вирішили не танки Вермахту, а втрата волі чинити опір. Україна сьогодні стоїть на тому самому роздоріжжі.

Російська пропаганда повторює ті ж самі слова і використовує ті ж самі тригери: страх мобілізації, недовіру до держави, переконання, що «інших вистачить», бажання перекласти оборону на когось іншого. І якщо суспільство повірить у ці наративи, жодна техніка, дрони чи союзники не врятують.

Перемагає не армія - перемагає суспільство, яке хоче вижити. Франція 1940 року не програла в бою: вона програла перед боєм, у головах своїх громадян. І один із найсимптоматичніших моментів цієї поразки - евакуація французьких військових. Алжир, Туніс, Марокко, стали новим домом для армії яка продовжила воювати проти німців, і базою Фронту національного визволення. Армія не програла. Програв нарід.

І сьогодні Росія намагається зробити з Україною те саме - зламати волю до спротиву через страх мобілізації. Якщо ми не усвідомимо цього зараз, історія повториться. Тільки цього разу капітуляція означатиме не втрату території, а втрату існування. Ми втратили перший шанс в 20-х роках, зараз можемо втратити другий, а третього вже не буде.

телеграм-канал "Час історії"

Публикации