Війна з парканами. Як у Голосієво рятували шматок нацпарку

23.08.2016, 18:15
3
Мешканці кажуть, що молодики їм погрожували - фото 1
Мешканці кажуть, що молодики їм погрожували / Facebook Віталія Уманця

В урочищі Бичок, що в Голосіївському парку, планували будувати готельні та торгівельно-розважальні об'єкти. Але принаймні невелику ділянку, де мала бути автозаправка, вдалося відстояти. Судова тяганина між мешканцями, владою та забудовником триває давно, але паркан поламали лише вчора.

Активісти наголошують, що представники «Донбасу», «Айдару» та «свободівці» приїхали ламати паркан, яким забудовник обніс ділянку, вже після того, як на місці майбутньої забудови з'явилися «тітушки», що нападали і на мешканців, і на журналістів.

Рубали дерева під забудову, незважаючи на мораторій на вирубку у заповідниках, який нещодавно запровадила Київрада. Андрій Хрутьба, начальник відділу екологічної освіти НПП «Голосіївський», вважає, що кількість вирубаних дерев на ділянці не має значення, та пояснює, чому в урочищі рубати не можна: «Урочище Бичок одразу увійшло до складу НПП «Голосіївський» - по-перше, там є 33 види хребетних тварин, які мають той чи інший статус міжнародного або регіонального рівня. Саме охоронний статус, тому наша задача – їх оберігати. Ми говоримо: «Якщо три-чотири дерева зрубали, що ж там буде такого?». Насправді, буде, бо ліс – це не два-три дерева, це екосистема, певний взаємозв'язок».

Михайло Погребиський, активіст «Екозагону», розповідає, що зараз триває судовий процесс щодо вилучення частини території з меж національного парку. У забудовника ООО «Авеста-буд» є у якості аргументу два рішення на свою користь – рішення Вищого адміністративного та Вищого господарського судів, хоча на рівні перших інстанцій були рішення про повернення ділянки державі.

«Зараз забудовник пообіцяв місцевим мешканцям, що він не буде вирубувати і забудовувати всі 2,6 га території, яка в нього в оренді, а тільки забудує 0,32 га – фактично, ту ділянку, яку вирубали вчора», - говорить активіст.

Долю ділянки вирішують або суди часів Януковича, або представники громади, кілька людей, які від імені усіх йдуть на компроміс із забудовником – як вважають противники забудови, це відбувається через певний тиск. Забудовник за результатами такої взаємодії обіцяв провести світло та встановити шлагбаум на Охотському провулку. Але активістам незрозуміло, навіщо шлагбаум на вулиці загального користування. Деякі мешканці обіцяють «оскаржувати» шлагбаум через суд – бо їздять цим провулком на машині і після встановлення не зможуть дістатись додому звичним маршрутом.

Ще у 2009 році, як розповідає місцевий мешканець Петро Шерепенко, на ділянці почали рубати кущі, копати ями під стовпчики та встановлювати огорожу. Тоді мешканці почали акцію протесту із чергуванням, звернулись до Голосіївської райадміністрації. Згодом з'ясувалося, що судовим рішенням від 24 квітня 2008 року частину нацпарку було передано під забудову. Суд керувався рішенням Київради про результати тендеру, хоча активісти припускають, що йшлося лише про проект рішення. Тоді після звернень мешканців до прокуратури, судової адміністрації забудовники зникли, але нещодавно з'явилися знов – вже в іншому форматі.

«Десь 50 «тітушок», купа машин. Людям, які йдуть туди, вони кажуть: «Не лізь сюди, отримаєш свинець». Це погроза вбивством, я не розумію, чому ця людина ще не написала заяву, чому не порушена кримінальна справа. 50 чоловік кілька днів підряд загаджують територію заповідника. Я думаю, що половина з тих 50-ти має бути отам у окопах, але там вони не хочуть воювати, вони хочуть тут воювати з жінками і з дітьми, бо чоловіки на роботі. Слава Богу, вчора приїхали, паркан повалили, ці всі порозбігалися, ну бо вони з мужиками воювати не хочуть», - розповідає Петро Шерепенко.

Також Петро Шерепенко згадує бездіяльність правоохоронців у цій ситуації – мовляв, вони ніяк не допомогли зупинити вирубку. Втім, він зізнається, що сам колись працював слідчим, тому хтозна, наскільки об'єктивним він є у цьому випадку. Правда, дії, точніше, відсутність дій, правоохоронців на різних вирубках кілька років тому, ще за часів міліції та Януковича, справді була тенденцією. Доходило до того, що, наприклад, у Харкові після вирубки частини міського лісопарку активісти оскаржували у суді бездіяльність окремим пунктом. Це, до речі, було єдиним, що вдалося оскаржити.

Повалення парканів дає «картинку» та дозволяє випустити пару – на фоні нуднуватої паперової тяганини. Незадовго до історії у Голосієво повалили ще один паркан – у селищі Водогін під Києвом, там відзначився батальйон ОУН та інші праві рухи. А ще це, напевно, щось середнє між самосудом та референдумом у безнадійних нібито випадках, коли у забудовника є усі дозвільні документи. Паркан, звичайно, можна відновити – і чекати нових гостей, з якихось інших рухів чи політичних сил. Але краще, мабуть, щось зробити із дозвільними процедурами. Та вмінням читати. Наприклад, текст мораторію.

Фото, відео - Facebook Віталія Уманця

Без Табу
3

Публикации