The Economist: Кредит Януковича - ще один фронт в боротьбі з РФ

Яке рішення по кредиту Януковича винесе англійський суд? / Getty Images

Крім окупації Криму та агресії на Донбасі, Росія веде з Україною боротьбу у фінансовій сфері. Якщо росіянам вдасться домогтись від України виплати «кредиту Януковича», економіка країни повернеться до кризового дореформеного стану.

Редакційна стаття The Economist Ukraine’s conflict with Russia is also financial, присвячена "боргу Януковича", його впливу на економічне здоров’я України та ефективність реформ, зумовлених євроінтеграційною політикою Києва в умовах протистояння з Росією.

Український конфлікт з Росією також має фінансовий аспект

У напружені невизначені дні кінця 2013 року, коли українці заповнили Майдан Незалежності в Києві, протестуючи проти зміни курсу їх уряду на проросійський, тодішній президент Віктор Янукович, схопився за рятувальний круг. Щоб зміцнити рішучість уряду Януковича в опорі проєвропейським протестуючим Росія позичила Україні $3 млрд у вигляді єврооблігацій. Янукович був згодом відсторонений від влади. Росія і Україна вступили у війну. Гроші ж, схоже, ніколи не будуть повернуті.

Нині Росія направила судовий позов проти України. Кредит було видано відповідно до англійського права, слухання почалися минулого тижня в Лондоні. У 2015 році українська сторона запропонувала домовитися про реструктуризацію боргу на пільгових умовах: Росія відмовилася взяти у цьому участь, зробивши борг ще більш важким для погашення. Ускладненню ситуації сприяли окупація Криму та війна на Донбасі.

Росія також «накрутила» з поставками газу в Україну і вдарила торговими санкціями. У 2013-2015 рр., ВВП України знизився на 15%. Купівельна спроможність звичайних людей впала набагато більше. У 2013 році за вісім гривень можна було купити один американський долар; а зараз він коштує більше 28 грн.

Проте неясно, чи хочуть англійські суди, які так пишаються своєю об’єктивністю, доводити, що Росія відповідає за економічні труднощі України.

З великими складнощами Україна продовжує виплачувати відсотки по облігаціям за 2015 рік, хоча економіка країни була в глибокій рецесії. Крим раніше покладався на дотації від уряду України. Так що російська окупація, спотворено, але, можливо, могла в деякій мірі спростити України гасити облігації.

Юридична суперечка розпочалась після того, як українська економіка стала виглядати міцнішою. Слабка гривня допомогла підняти експорт, у жовтні МВФ прогнозував 2,5% зростання ВВП на 2017 рік. Будівельний бум йде повним ходом: в Києві торгові центри по всьому місті тепер заповнені людьми які сидять в ресторанах або ж роблять покупки. Кілька місяців тому у Києві було запущено Uber. Ринки, схоже, не надто переймаються перспективою зближення з Росією Дональда Трампа...

Якщо $3 млрд в кінці кінців витягнуть з України в результаті «російського» судового процесу, гривня буде під новим тиском. Погашення російського кредиту також роздратує простих українців. Найближчі кілька років будуть важкими. Для того, щоб вирішити питання інших боргів, Україні доведеться знайти десь близько $15 млрд в 2017-2020 рр. – суму, приблизно рівну поточному резерву іноземної валюти. Якщо ці запаси впадуть нижче близько $10 млрд, інвестори почнуть турбуватися про фінансове здоров'я країни. Програма допомоги Україні з МВФ, затверджена в 2015 році, повинна пом'якшити удар, але вона відстає від графіка. Минулого року Україна отримала лише $1 млрд виплат з фонду.

Погашення чи не погашення облігацій, а також список економічних «справ» України взагалі є досить довгим. Далекосяжні реформи необхідні, щоб викорінити корупцію і забезпечити верховенство права. Певний прогрес був досягнутий.

«Недавня націоналізація найбільшого кредитора країни, ПриватБанку, зберегла фінансову стабільність», - каже Томаш Фіала з Dragon Capital. Підвищення субсидій на ціни на газ поліпшило фінансові справи державної монополії – «Нафтогазу». Проте, реформи останнім часом сповільнилися. Надії на те, що Україна зніме мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення для іноземних інвесторів, не виправдалися. Загострилась необхідність реформування пенсійної системи України: витрати держбюджету на пенсії становить 13% від ВВП, що є надзвичайно високим за міжнародними стандартами.

Розчарування через неефективність реформ суттєво знизили реформістське завзяття уряду. Олена Бесєдіна з Київської школи економіки вказує на те, що ніяких гучних імен зі старого режиму не було ув’язнено. ВВП на душу населення зараз становить менше десяти відсотків від американського показника, але місцеві продавці розкішних автомобілів і власники модних бутіків досі ведуть на диво жваву торгівлю. При тому, що популістські заходи для перемоги виборах, запланованих на 2019 рік, без сумніву, будуть недешевими. І на цей раз Росія навряд чи буде оплачувати чиїсь рахунки.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!