Протест, що втратив береги. Як «антигонтарєвці» заблукали у Києві

17:15, 22 ноября
ПІсля протестів - загальний збір - фото 1
ПІсля протестів - загальний збір / Без Табу

Останнім часом трапляється все більше ситуацій, які, здавалося би, спонукали до думок про масові розстріли – але натомість спонукають лише до бажання вилити фігурантам на голову пару відер лайна. Сьогодні квазіпротестувальники Рабіновича знову юзали Інститутську, як вони це вміють.

Коли мітинги під Нацбанком тільки починались, учасників збирали на Хрещатику та вели Алеєю Героїв Небесної сотні. Воно, може, й краще було – раптом хоча б когось знудило чи стало соромно і до Нацбанку він просто не дійшов.

Але згодом виявилось, що з шлунком в учасників нацбанківських протестів все більш ніж добре. Кілька днів не відвідувала ці акції – бо на що там дивитись, коли сценарій зрозумілий з першого разу, а поодинокі справжні ошукані вкладники протестували вже десь в іншому місці, напевно. Та і зрештою законодавство жертвам "лохотрону" вже трохи підкоригували. Хоча Валерія Гонтарєва на місці (щоправда - на лікарняному), долар - не по вісім, тож боротьба триває.

Сьогодні випадково натрапила на колону, що йшла вже вниз Інститутською. Донизу не дійшли, лишилися біля скляного входу у метро «Хрещатик» і поминальних хрестів. Стояли правильними шеренгами, чекали, поки довкола них бігали координатори. Видачі зарплатні дочекатися не вийшло, хіба що її переводили смс-ками – бо пікетувальники через одного сиділи в телефонах.

Як «картинка для російських ЗМІ» це, напевно, було малоцікаво, бо швидше нагадувало поминальні події – а коли Кисельова і компанію таке цікавило? А в плані провокації простору більш ніж достатньо. Добре, що ця компанія, іноді у дуже дивних позах, не опинилася тут вчора і не перетнулася з бригадою Коханівського, наприклад. Або більш легкий варіант - не нарвалися на когось з демобілізованих бійців, що якраз йшли повз вулицею. А от далі це би вже стало цікаво як «картинка для російських ЗМІ».

Де береги? Як «антигонтарєвці» заблукали у Києві - фото 22919

І провокації були і будуть за кількох умов. Для них потрібні організатори – їх вистачає, як ми встигли переконатись. Потрібні приводи – їх теж завжди можна або побачити просто перед собою або за вуха притягти. І, нарешті, чи не найважливіше – наявність виконавців, бажано великої кількості. Минулорічні провокації, що мали перерости у дестабілізєц, а завершилися нічим, окрім якихось мутних виступів Коханівського і Кармазіна, довели, що без масовки робити нема чого.

Натовп сьогодні був якийсь більш різноманітний – була і молодь, і люди без чітко визначеного віку (просто тому шо збухані вусмерть), і пенсіонери. Але переважно на таких акціях задіюють літніх людей. І що після цього робити із такою місцевою традицією, як повага до старших, не зовсім зрозуміло. Людину, яка дійшла до такого стану, тільки й лишалося поважати, що за вік. Але й вік, напевно, нічого їй не дав, якщо вона продовжує себе поводити, як мала дитина. Ну тобто підстав не лишається зовсім.

Напевно, разом із законодавчими змінами щодо відповідальності за проплату мітингів доведеться ще й запровадити якийсь електоральний ценз. Тобто винні ті, хто до такого стану довів – але й ті, кого довели, вже «поламалися» як виборці, викреслюємо. Можливо щось на зразок: спіймали на проплаті – забирають право голосувати. Як з водійськими правами приблизно.

Власне і проплачені мітинги, і проплачені вибори, як провокація чи спецоперація, відбуваються за тим самим механізмом, і потребують того самого. Категорії людей, яку влада вирощує майже лабораторним методом – лишаючи напризволяще і при цьому не навчаючи, як видряпуватись самотужки. І тоді в цих людей нічого не лишається, крім держави, якій на них начхати. І їм теж начхати, відповідно. І тут вже ніхто й не пам’ятає, хто перший почав.

Де береги? Як «антигонтарєвці» заблукали у Києві - фото 22918

З такими доводилося спілкуватися періодично за останні 12 років висвітлення виборів та акцій протесту. У їхній голові наступний взаємозв’язок: цими грошима вони вертають награбоване владою. Питання про неспівмірність не виникає. Питання про те, що доволі дивні такі дивіденди і ну їх до біса - не виникає. Там, власне, навіть не відстежується механізм: тобі заплатили – обралися – потім відбивають через твою ж кишеню – і так по колу. Спрацьовує ще й інший фактор: бажаючих багато, і якщо я відмовлюсь, то вистачить тих, хто не замислюватиметься, запропонують їм, і ефект на виході буде той самий, то нащо заморочуватись? Ну тобто цікаво, що на країну нахчати майже однаково і тим, хто в разі чого вилетить в іншу через годину, і тим, хто не вибереться за жодних умов навіть зі свого міста.

А не юридичне щеплення від таких мітингів та потенційної участі в них, мабуть, одне – треба, щоб у твоєму житті держави було по мінімуму. Доволі складно знайти на таких акціях не лише приватних підприємців, але й людей, що на них працюють, якщо вже для коректності брати співмірні за фінансовим станом категорії. Бо там інше в голові. І таких людей можна побачити лише на справжніх мітингах, коли дійсно з якогось приводу бюрократи сіли на голову. Такі протестувальники і є першою ознакою того, замовний мітинг чи ні.

Без Табу
Публикации