Пухнастий звір все ближче підкрадається до Росії

16:13

Знову ці знаки / Скріншот

Навіть останній ватник відчуває присмак копіуму в роті.

Спочатку 25 квітня Сили оборони дістали новітні борти Су-57 і спалили бомбардувальник Су-34. Су-34 — основна робоча конячка фронту, носій КАБів ціною близько $36 млн за штуку. На розробку Су-57 росіяни витратили понад 20 років і мільярди доларів, серійно виготовили заледве 10–15 одиниць (вартість борта оцінюють у $35–50 млн). Су-57, який мав заганяти НАТО за Лісабон, був знищений поршневим дроном за кількадесят тисяч доларів, що годинами торохтів до цілі.

Те, що Сили оборони поклали на такій дистанції бойову частину вагою 40–50 кг поруч з літаками (а на аеродромі точно були і ППО, і РЕБ), означає, що безпечних місць у РФ практично не залишилося.

І тільки питання часу, коли потужність БЧ зросте настільки, що вистачатиме на установки грубої очистки та заводи в зоні, куди не долітало навіть Люфтваффе.

А потім 29 квітня на ґрунтовому аеродромі підскоку у Воронезькій області роздовбали Мі-28 і Мі-17: спіймали на міжпольотному обслуговуванні групу мисливців на далекобійні дрони

Мі-28 (ціна близько $18 млн) спеціально призначений уражати малошвидкісні повітряні цілі. Має бортову РЛС і 30 мм гармату 2А42 зі скорострільністю до 550 пострілів на хвилину, яка ідеально підходить для відстрілу дронів-камікадзе, що летять за координатами.

Мі-17 (ціна від $15 млн) — це шерпа і підстраховка. Він виконує роль візуального коригувальника і допомагає бортовими кулеметами, тягає за ударником технічну команду і виконує функції борта пошуково-рятувальної служби на випадок позаштатних ситуацій. Під час удару на майданчику перебували техніки, щонайменше одного знищили в момент атаки.

Росіяни не можуть ганяти вертушки на перехоплення з основних авіабаз — банально не встигнуть через час підльоту, плюс величезна перевитрата моторесурсу. Турбошафтні двигуни ВК-2500 мають жорсткий ліміт годин. Тому аеродроми підскоку організовують на маршрутах ймовірного прольоту наших дронів, де гелікоптери очікують команди на зліт, проходять міжпольотний огляд і дозаправляються.

Вибивши групу гелікоптерів, наші серйозно прорідили можливості росіян перехоплювати в цьому секторі. Їм доведеться відтягувати такі майданчики підскоку ще далі в тил (мінімум на 50–100 км), що збільшить їхній час реакції та дасть нашим БпЛА більше шансів прорватися до цілей у глибині на кшталт тих самих НПЗ або аеродромів.

Коли ППО прорване, ЗРК розриваються між дійними коровами бюджету, аквадискотекою та лінією фронту, а мобільні засідки вибиті, безпілотники Сил безпілотних систем (СБС) спокійно пролітають 1700 кілометрів і заходять на аеродром «Шагол» у Челябінській області.

Саме тому, до речі, і скасовують військовий парад. Путін — який, коли стається то Хішам (селище в Сирії, поблизу якого в лютому 2018-го США знищили російську бронетанкову групу. — Ред.), то Пригожин, ховається в бункері, — ймовірно, не хоче ризикувати.

Але не тільки через ризик. ППО РФ біля Москви, і такі ось команди могли б і відбити наліт, не довелося б дідам бігти у сховища й ганьбитися. Просто занадто паскудна виходить картина. Над Червоною площею летять «соколи» на Су-57, що «не мають аналогів» — і бах, супутникові знімки підгорілих бортів на всіх майданчиках. Ну що, будете тепер підраховувати, скільки F-35 намалювали збитими в Ірані?

Повз мавзолей проїжджає С-500, усе небо на замку — ой, п'ята атака на термінал Приморськ і сьома на НПЗ Туапсе, мазутні дощі, падіння видобутку на 10–14 %, заборона експорту бензину. «Може, їм не варто їздити коробками перед Путіним, а виконувати своє завдання прямо зараз?» — завиє навіть геть промитий зетник.

І ось вона, «Армата» — ворог боїться її до жаху, от тільки на фронті Т-55 у волохатому обвісі і Т-62 у варіанті «сарай» із законтреною баштою. Навіть останній ватник відчуває присмак копіуму в роті.

Парад втратив мінімальний зв'язок з тим, що відбувається. Можна скільки завгодно спалювати паперові рейхстаги і носити кашкет Гітлера.