Як “повага” Трампа до Путіна залишить Україну без підтримки
Якими будуть наслідки непродуманних слів Трампа для незахищних країн, у політику яких Росія втручається "КДБшними" методами, та який удар нанесено іміджу США на міжнародній арені.
Журналіст Девід Сеттер, автор Wall Street Journal та Financial Times, фахівець з Росії та країн колишнього Радянського Союзу у статті Trump Gives a Boost to Putin’s Propaganda описує наслідки, які може мати необачна фраза Дональда Трампа про «повагу» до Путіна, та як це може відобразитись на спроможності та бажанні США допомагати країнам боротись із порушенням прав людини, в тому числі - з поверненням Криму Україні та російською інтервенцією на Донбасі.
Трамп дає новий імпульс російській пропаганді
Висловлення президентом Трампом "поваги" до російського лідера Володимира Путіна в інтерв'ю минулих вихідних і порівняння незаконних страт та кривавих розправ з боку путінського режиму та американських дій, відкрило нову еру в американо-російських відносинах. Ніколи ще американський президент навіть не натякав, що політичне вбивство є прийнятним, або, що США винні в аналогічних злочинах.
Мета поліпшення відносин з російським президентом, за словами Трампа – створення російсько-американського союзу для боротьби з "Ісламською Державою". Але результатом цього буде розгром російської опозиції, зростання пропаганди серед населення, а також обмеження можливості США для протистоянню внутрішньополітичним і зовнішньополітичним російським звірствам.
В нинішніх умовах російські активісти знають, що їх можуть бути вбити у будь-який час. Минулого тижня Володимир Кара-Мурза, політичний активіст та журналіст, був госпіталізований з симптомами отруєння. Мотивом можливого замаху може бути заява Кара-Мурзи, з якою він виступив на слуханні Сенатського Комітету США із закордонних справ у червні 2016 року. У своїх свідченнях він закликав до розширення санкцій в рамках "акту Магнітського", який дозволяє візові заборони та замороження активів російських чиновників, причетних до тортур і вбивства в у 2009-му році антикорупційного російського адвоката Сергія Магнітського.
Кара-Мурза вважає, що санкції повинні бути накладені на російських порушників прав людини, у тому числі, на генерала Олександра Бастрикіна, одночасно начальника служби безпеки Росії та керівника слідчого комітету. Генерал Бастрикін подав у відставку у вересні, а 9 січня він був вже у списку «санкцій Магнітського».
Зараз Кара-Мурза в комі, у нього відмовляють органи, він бореться за своє життя. Симптоми ідентичні тим, які в нього проявились після того, як його отруїли два роки тому, тоді лікарі давали активісту 5% шансів на виживання.
27 лютого 2015 року було вбито Бориса Нємцова, лідера російської опозиції, коли він переходив через Москворецький міст біля Кремля. Він готував доповідь про російських солдатів на Сході України, присутність яких в Україні категорично заперечувалась російським урядом. Раніше він порадив представникам уряду США цілі для санкцій після анексії Криму і вторгнення Росії в Східну Україну.
Як для Кара-Мурзи, так і для Нємцова застосування насилля було принципово демонстративним. Кара-Мурза вже двічі отруєний одним і тим же чином, а Нємцов був вбитий поруч з Кремлем на мосту, який найбільше охороняють у Москві. Це ознаки того, що влада не зважується визнавати авторство своїх злочинів.
Опозиціонери також стикаються і з соціальною ізоляцією. На Олексія Навального, відомого блогера, і Михайла Касьянова, колишнього прем'єр-міністра, були здійснені напади. Таємно зняте відео Касьянова з його коханцем було показане по національному телебаченню. Нємцов, перш ніж був убитий, отримував погрози в соціальних мережах. Після вбивства, фото його тіла були поширені на сайтах і в соціальних мережах, а пости в Інтернеті, які його засуджували, отримали сотні тисяч "лайків".
У такому ворожому середовищі підтримка США є важливим джерелом морального підкріплення для російських (опозиційних) політиків, [чесних] правозахисників та активістів. Зауваження Трампа натомість підкріпляє пропаганду режиму Путіна, який намагається переконати росіян, що порушення, з якими вони весь час стикаються у повсякденному житті, характерні для всіх країн.
Прикладом було 30 жовтня, коли російські новини повідомили, що громадяни США, обурені фальсифікацією результатів голосування на виборах президента, були готові почати масову демонстрацію у Вашингтоні, схожу на протести 2013-2014 років на Київському Майдані. Історію про демонстрації США було сфабриковано. РосЗМІ зняли сюжет, покликаний переконати їх у тому, що фальсифікації голосування також характерне і для США. Нагадаємо, у грудні 2011 року росіяни вийшли на вулиці в знак протесту проти масових фальсифікацій голосування (яке було безжалісно розігнано - ред).
Заяви пана Трампа, які припускають, що Росія і Америка схожі в порушенні прав людини, а в США теж є "вбивці" будуть використовуватись (російським – ред.) урядом, державними ЗМІ та іншими анти-опозиційними силами протягом багатьох років.
Пан Трамп цим також підриває моральний авторитет Америки, що робить важкою задачу США боротись із звірствами росіян. У Сирії, російські війська навмисно обстрілюють ринки, лікарні та житлові будинки. По це повідомляє Лондонська група моніторингу «Airwars». Вона оцінює, що принаймні 3 786 смертей серед цивільних осіб, викликані російськими бомбардуваннями між 30 вересня 2015 і 20 грудня 2016 року, хоча, реальні цифри, ймовірно, набагато більші. Смерть у такому масштабі може породити новий опір. Але "повага" Трампа до Путіна залишає мало місця для критики цього. Якщо президента США не хвилюють політичні вбивства, на підставі чого він може бути проти масових розстрілів з повітря?
Спроба «умиротворення» Росії не є новою. У 1999 році уряд США не змогли змусити Росію дати офіційні пояснення щодо вибухів у житлових будинках, які привели Путіна до влади, незважаючи на арешти працівників служби безпеки, які виявили в замінованому житловому будинку в Рязані. У 2009 році адміністрація Обами запустила політику "перезавантаження", незважаючи на вбивство Олександра Литвиненка, колишнього агента ФСБ, і Ганни Політковської, провідного журналіста-розслідувача, і, навіть, вторгнення в Грузію.
Готовність Трампа виправдовувати вбивства в гонитві за непродуманим партнерством Росії і США свідчить про те, що він не бачить різниці між оборонною війною і вбивством власного народу для утримання влади. Співпраця з Росією на цих умовах може втягнути США у злочини, які ні американський народ, ні світ не сприйме. Трамп повинен більше думати про свої слова — поки ще є час.