Плюс один. Як Московський патріархат обживає Оболонь

УПЦ МП хоче побудувати ще одну церкву, але поки що - так / Без Табу

Мешканці спального району у Києві виступають проти будівництва нової церкви – кажуть, що на вулиці Прирічній вже є один храм Московського патріархату, і його досить. А віряни в очікуванні будівництва моляться у наметі на клумбі та готуються зустрічати хресну ходу.

Віряни Української православної церкви Московського патріархату парафії Святої Великомучениці Тетяни ставлять намет для богослужінь лише у неділю, в інший час на місці можна застати лише хрест із табличкою.

Це ускладнює ситуацію – все ж таки забудовники зараз переважно повідомляють якісь свої контакти на стенді біля об’єкту. Державна архітектурно-будівельна інспекція у вересні 2015 року виїжджала на місце, але не застала там ані будівельних робіт, ані уповноважених осіб, перевірку було провести складно, тому запросили представника УПЦ МП до департаменту з документами для перевірки.

У жовтні 2015 року Департамент містобудування і архітектури після скарги народних депутатів до мера Віталія Кличка виявив, що на клумбі біля розворотнього кільця тролейбусів на вулиці Прирічній, 37 А облаштовують бетонний фундамент для будівництва церкви. При цьому вихідні дані на проектування об’єкту до департаменту не надходили, не було і документів на право користування земельною ділянкою. Тоді склали протокол про адміністративне правопорушення, внесли дані про об’єкт як про самовільну забудову до порталу Міжвідомчого центру забудови Києва, будівництво призупинили, демонтували опалубку.

У січні 2016 року місцеві мешканці звертались до Міністерства культури з приводу встановлення на клумбі хреста та проведення богослужінь. Мінкульт повідомив, що звернувся до КМДА із запитом щодо «нормативно-правового підґрунтя дій релігійної громади парафії».

У лютому звертались до Департаменту культури КМДА. Там послались на ст. 39 Конституції щодо свободи віросповідання, та підказали активістам хіба що одну зачіпку – що це право може бути обмежене «лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей». Також, як завжди у таких випадках, порадили звертатись до МВС і санітарно-епідеміологічної служби.

У грудні 2011 року тоді ще мер Леонід Черновецький відмовив у наданні дозволу на відведення ділянки для будівництва. Навіть якщо тоді він діяв, як вірянин «Посольства Божого» Сандея Аделаджі, то зазначав, що ділянка розташована у межах червоних ліній та посилався на мораторій про зміну цільового призначення рекреаційних земель. Навряд чи з того часу щось змінилось, тому аргументи ще згодяться.

Ділянка перебуває на обліку комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району Києва, Київська міськрада не приймала її у власність чи користування. Відповідно до рішення Київської міськради від 2005 року територія відноситься до зеленої зони, а саме до парку.

Віряни, розповідаючи про заплановану церкву зокрема та Московський патріархат в цілому, стверджують, що обидва патріархати – українські, згадують історію розколу, та говорять: «Можливо, ми ще більші українці, ніж ті, що з Київського патріархату». Кажуть, що питання будівництва церкви зависло в повітрі в тому числі і через вбивство їхнього священика Романа Ніколаєва. В липні минулого року двоє невідомих у його під’їзді на Оболоні двічі вистрілили йому в голову. І нібито при ньому були дозвільні документи на будівництво.

Місцеві ж мешканці невдоволені богослужіннями у наметі та перспективою побудови храму в них під вікнами. Розповідають, що в один із днів прихильники Московського патріархату змінили дислокацію – замість клумби на тролейбусному колі прийшли під Софійську Лавру та співали «Боже, царя храни!». Деякі з вірян запевняють, що це була провокація невідомих, і їхніх людей там не було.

При цьому не приховують, що планують зустрічати у Києві хресну ходу 27 липня.

В одній із відповідей нескінченного листування місцевих активістів з органами влади згадується, що після чергового визнання незаконності та самовільності територію прибрали та облаштували. В чому полягає облаштування, не зовсім зрозуміло: якогось сміття на клумбі зараз немає, але нічого, окрім трави – також.

Зараз місцевим по факту заважають двадцятеро людей, які тихенько і нерухомо стоять раз на тиждень біля армійського намету. Набагато більшу тривогу мали би викликати натовпи на вулицях Києва адептів секти Мунтяна у жовтих та синіх футболках. Але на напередодні провокаційної ходи, вибачте.

На майбутнє, якщо вже мова про якісь конкретні перепони для будівництва у рамках ненасильницького спротиву, то є сенс засадити територію деревами, якщо вже вона позиціонується як клумба та частина парку. Цікаво буде побачити – та відзняти на відео - як діятимуть віряни у цьому випадку.

Вікторія Найдьонова, Без Табу

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!