Качине озеро vs жертви Еліта-центру: серіал продовжується
Засипати озеро на Позняках поки що припинили. Але історія не завершилася. Жертви «Еліта-центру» називають Качине калюжею, підрядник подає до суду на захисників озера, а серед підписантів меморандуму за збереження Качиного з’являються несподівані прізвища.
Генпідрядник ТОВ БК «Азур Груп» подав позов на активістів, що навесні цього року перешкоджали засипанню частини озера піском. Вимагає відшкодування за простій техніки та руйнування паркану. Суд 15 липня переносили тричі: спочатку змінили час із 14:00 на 12:00 (ідеальний перевірений метод, щоб хтось із важливих учасників процесу не встиг), потім повернули старий час, коли вже всі приїхали на місце, а потім взагалі відклали до 21 липня – виявилося, що позивач змінив текст позову, але не надав додатків, які би пояснювали, в чому саме полягають ці зміни.
На судове засідання прийшли і жертви «Еліта-центру», переважно літні жінки. У залі суду дістали плакати та корпоративний прапорець, щоб позначити свою присутність. До позову, кажуть, мають стосунок тому, що активісти заважають будувати їхнє майбутнє житло – у запланованій забудові на місці Качиного людям, що через постраждали від шахраїв, обіцяють надати близько 100 квартир.
Активісти ж не розуміють, чому саме жертвам «Еліта-центру» надано перевагу, адже в Дарницькому районі черга з учасників АТО, чорнобильців, вдів та інших, кому житло потрібно не менше.
Правозахисниця Тамара Харчілава розповідає, що до того, як засипати частину Качиного піском та глиною, робітники сипали будівельне сміття, яке тепер може виділяти у воду токсичні речовини. Активісти намагалися вирішити проблему за допомогою петиції на сайті Київради, але вона набрала лише понад 6 тисяч голосів, а для розгляду потрібно 10. З іншого боку, Тамара Харчілава вважає, що це вже суттєва цифра, яка не дозволяє говорити про «купку проплачених активістів». До речі, звинувачення у проплаченості між постраждалими від «Еліта-центру» та противниками забудови – взаємні.
Сергій Куценко, голова громадської організації «Озеро Качине», розповідає, що під час зустрічі групи активістів з мером Києва той пообіцяв, що забудовувати озеро зараз не будуть, але й рішення про призупинення будівництва немає. Для організації місцевої ініціативи щодо офіційного визнання озера природною водоймою та надання йому назви «Качине» назбирали 700 підписів. І ще близько 1800 підписів під зверненням до Адміністрації президента.
Основна проблема на Позняках, кажуть місцеві, у комунікаціях. Активісти планують вимагати від київської влади мораторію на будь-яку подальшу забудову Позняків, бо ані комунікації, ані екологія навантаження не витримують. Тепломережі зараз подекуди, в тому числі і поряд із Качиним, тягнуть додатково, бо раніше вони були розраховані на зовсім іншу кількість мешканців, але район розрісся – задекларовано 270 тисяч, по факту вже близько півмільйона, говорить Сергій Куценко.
Також через комунікації власне забудова ведеться так щільно і інколи на непридатних для цього місцях. Місцевий мешканець Юрій Котов, який досі намагається рибалити на озері (каже, що ловляться карасі), кілька днів тому, коли я виїжджала фотографувати об’єкт, розповів, що житло для жертв «Еліта-центру» можна було б побудувати не прямо на озері, а неподалік, на вільній ділянці з іншого боку перехрестя. Але звідти забудовнику далеко і, відповідно, дорого тягти комунікації. А тут вони поряд.
У постраждалих від «Еліта-центру» є документ, який вони носять із собою і демонструють усім зацікавленим. У квітні цього року директору КП «Житлоінвестбуд - УКБ» В’ячеславу Непопу відповіла Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління «Науково-дослідний центр екологічної безпеки та природокористування». Там те, що активісти називають озером Качиним, названо «заболоченою територією, яка виникла внаслідок антропогенних факторів», і зазначено, що «віднесення земельної ділянки до земель водного фонду не підтверджується». Також є посилання на рішення Київської міськради від грудня 2014 року, де «земельна ділянка віднесена до земель житлової і громадської забудови і не має обмеження для проведення підготовчих та будівельних робіт». До речі, судячи з написів на об’єкті та біля Дарницького райсуду, де намагалися розглянути справу, Непопа позняківці справді не люблять.
Захисники Качиного до висновку екологічної академії ставляться скептично. Вони мають інший документ - відповідь, яку київській прокуратурі у червні цього року надала Державна інспекція сільського господарства в м. Києві. Там пишуть, що, відповідно до копії листа Інституту водних проблем і меліорації НААН України, «вказана водойма є старичним озером». Також в порушення законодавства кадастровий план земельної ділянки, що міститься у проекті землеустрою, не відображає відомостей про межі земельних угідь. Активісти стверджують, що усі документи, за якими проводиться забудова, є незаконними.
Жертви «Еліта-центру» говорять, що на конфлікті піаряться різні політичні сили. Активісти ж дійсно називають тих, хто обіцяє їм допомагати – згадують «Свободу», «Радикальну партію», народного депутата Борислава Березу. Відсоток піару в такій поведінці вирахувати важко.
До меморандуму про співпрацю по збереженню озера та облаштуванню ландшафтного еко- етно- парку днями приєдналася Громадська рада при КМДА. Також серед підписантів – Автомайдан, Українська Гельсінська спілка з прав людини. А ще - депутат міськради від фракції «Єдність» Олексій Новіков, про якого громадський рух «Чесно» у лютому повідомляв кілька цікавих речей. Наприклад, він був депутатом райради Дніпровського району, а після ліквідації райрад очолив одну з приймалень Олеся Довгого, колишнього члена «молодої команди» Леоніда Черновецького. А у розслідуванні «Слідства. Інфо» 2014 року можна знайти інформацію про те, що Новіков був причетний до фірми, яка займалася шахрайством при працевлаштуванні, а також був керівником ТОВ «Марс-1», одного з підрозділів «Еліта-центру».
На сайті Київської міськради у описі біографії депутата зазначено, що він є секретарем постійної комісії питань екологічної політики. А у розділі «Рішення та проекти рішень» можна побачити лише одне – «Про дерегуляцію і спрощення переведення нежитлових будинків у житлові». Сподіватимемось на те, що меморандум все ж працюватиме, якщо вже його підписали. Попри когнітивний дисонанс.
Фото автора