Під прикриттям. "Азов" на Святошині та слухання з віце-спікером

09.09.2016, 10:15
Під прикриттям. "Азов" на Святошині та слухання з віце-спікером - фото 1

Ситуація із забудовами у Києві, схоже, втрачає хоча б якусь керованість. Перебуваючи на громадських слуханнях по одному об’єкту, отримуєш інформацію про сутички на іншому – і мусиш розірватись. А представники влади тим часом натякають на неформальні креативні методи протидії.

Кілька тез, що народилися після вчорашнього вечора, такого багатого на події.

У ситуації довкола забудови на Львівській, 18, що на київському Святошині, про яку ми детально писали ось тут, намітився певний прогрес – громадські слухання вчора відбувалися вже за участі віце-спікера Оксани Сироїд та народного депутата, помічника мера Віталія Кличка Дмитра Білоцерківця. Можливо, тут мешканцям пощастило лише тому, що Оксана Сироїд живе поряд.

Місцевий активіст Юрій Згарбул детально розповів про судові тяганини, компанію «АСМА - Крим» та загрозу для сосен і дубів, які відгороджують загазований проспект Перемоги від вулиці Львівської.

Мешканці проголосували проти забудови та знищення дерев та вимагатимуть від міської влади не продовжувати договір із забудовником і надати цьому зеленому шматку статусу скверу, а також зробити облік пошкоджених дерев.

Окрім цієї ділянки, на Святошині ще кілька проблемних, ми також про них писали. А тезово нагадав активіст Іван Дейнеко.

А далі – кілька рецептів від Оксани Сироїд та Дмитра Білоцерківця. Загалом схоже, що влада не проти креативних гібридних методів. Принаймні, варіанту залучення добробатів на забудовах, де все добре з дозвільними документами, але дуже погано з точки зору здорового глузду.

До речі, щодо ситуації із забудовою на станції метро «Героїв Дніпра», де по платформі вже пішли тріщини, Дмитро Білоцерківець, що на свою біду опинився у кріслі поряд зі мною, говорить, що там юридично все гаразд, але ситуація «нескладна» і він у курсі.

Певно, цей об’єкт також чекає святошинський сценарій – хоча не зовсім зрозуміло, як там діяти, бо розвалити паркан, як, наприклад, у Голосієвському нацпарку чи у селищі Водогін - не вихід. По-перше, його там у стандартному розумінні нема, по-друге, там і так вже багато чого розвалено, зокрема один з виходів станції метро.

Слухання наближаються до логічного завершення, під час них якось нема коли заглядати у соцмережі, і інформацію про те, що на Святошинському провулку знов літає каміння, дізнаємось просто тут, у залі, від однієї з виступаючих. Через п’ять хвилин, хай пробачать мешканці Львівської, мене вже у залі нема.

На підході до об’єкту на Святошинському провулку трапляться купки хлопців, яких віднести до «Азова» можна, власне, лише за символікою «Азова». Купа міліцейських машин вздовж тротуарів біля лісгоспу, через який забудовник днями продрався на ділянку і обгородив її разом із автівками мешканців сусіднього будинку. Біля входу у внутрішній двір чорно від шоломів спецпризначенців, які буквально за кілька хвилин розвертаються і йдуть геть. Хлопці у натовпі на питання, що тут трапилось, говорять, що «Святошинський котел». Говорять, «активісти побили тітушок». З того, як вони задоволено гигикають, я нарешті розумію, що тітушки – точно не вони. Всередині двору купками стоять місцеві мешканці, лікарі, поліцейські. Риторика змінилася - представники забудовника «Київміськбуд» вже домовляються про зустріч у КМДА, щоб обговорити проблему. Зібратись вирішили сьогодні о 15:00 з п’ятьма делегатами від громади.

Процес демонтажу паркану затягується – надто капітально забарикадувався забудовник. Колючий дріт та сітку долають кусачками, ворота з одного боку тягнуть тросом гуртом, з іншого роздовбують молотками і болгаркою – але натикаються на бетонні блоки. Зрозуміло, що миші ще довго будуть «їсти кактус», тому рушаю додому – але на виході стикаюся з новою шеренгою хлопців у спортивному одязі і касках. Вертаюся за ними, бо знов-таки з ідентифікацією проблеми. Двоє, що стоять збоку, певно, побачивши мою мисливську стійку, запевняють мене, хоч я до них навіть не озивалася: «То точно наші, не переживайте, ми там двох особисто знаємо». «Ага, а чому вони в касках?», - питаю, і ми удвох із моєю параноєю вертаємось на будмайданчик. Але виявляється, що це таки дійсно «азовське» підкріплення для демонтажу барикад забудовника.

В обох випадках, мабуть, зіграла свою роль дислокація: на Львівській – те, що у сусідках опинилася віце-спікер, на Святошинському провулку - те, що поряд розташована база «азовців» з ремонту військової техніки. Враховуючи прямий зв’язок «Азова» з МВС, можна здогадатись, що з’явився новий метод боротьби із забудовами, коли з документами все гаразд. Особливо кумедно, що на фоні цього, так би мовити, «офіційні» силовики регулярно вигрібають за бездіяльність. Питання лише, що робити із свавільними забудовами у тих районах Києва, де у мешканців не трапилось впливових сусідів. Як то кажуть, будемо займатися.

Без Табу

Публикации