Валерій Клочок: «Європа не віддасть нам шмат пирога просто так» Чому ейфорія від відкриття кластерів ЄС передчасна
Україна та Молдова офіційно розпочали переговори про вступ до ЄС, але радіти зарано. Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок пояснює, чому український парламент гальмує реформи, а європейські сусіди захищатимуть свої ринки до останнього.
Україна та Молдова офіційно розпочали перший етап предметних переговорів про членство в Європейському Союзі, відкривши у Люксембурзі перший переговорний кластер, який охоплює питання верховенства права та демократії. Цей крок став визнанням стійкості українського народу, проте попереду на державу чекає тривалий і складний процес адаптації законодавства.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ з посиланням на ефір 24 Каналу, керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок закликав уникати передчасної ейфорії, оскільки реальний шлях до повноцінного членства вимагатиме глибоких реформ та жорсткої боротьби за економічні інтереси.
Валерій Клочок про євроінтеграцію України / Джерело: 24 Канал
Процедура замість ейфорії: чому Україна відстає від Молдови
Відкриття першого кластера, що об'єднує розділи про правосуддя, фундаментальні права та свободи, є лише початком технічної роботи. За оцінками європейських посадовців, навіть за максимальної політичної волі технічні переговори триватимуть щонайменше чотири роки. Наразі Київ виконав лише близько 15% реформ, передбачених узгодженим планом між Єврокомісією та українським урядом.
«Це не безпосередньо вступ України до Європейського Союзу. Це лише нам сказали: "Так, ми можемо з вами розпочати переговори про вступ". Це підготовча робота, яка тривала не один десяток років», – зазначив Валерій Клочок.
Експерт додав, що у питаннях виконання практичних вимог Україна наразі об'єктивно відстає від Молдови, яка рухається в одному пакеті з Києвом. Попри те, що повномасштабна війна змушує Брюссель діяти швидше з політичних міркувань, вона не стане індульгенцією за невиконані домашні завдання.
Криза політичної волі та імітація реформ
Головним внутрішнім викликом для євроінтеграційного процесу залишається спроможність Верховної Ради ухвалювати якісні закони. Клочок висловив сумнів щодо готовності народних депутатів оперативно голосувати за документи, які повністю відповідають жорстким директивам ЄС, без спроб «політичного торгу» чи пом'якшення норм під впливом лобістів.
Для вступу до Євросоюзу Україні необхідно імплементувати тисячі європейських законів та регламентів, а потім отримати одностайне схвалення всіх країн-членів.
«Тут закони треба буде просто ухвалювати такі, які чітко відповідають директивам Європейського Союзу, бо трішки вагітним бути не вийде. А от чи готовий на сьогодні до цього парламент – у мене є великі сумніви», – підкреслив аналітик.
Економічний egоїзм та аграрне протистояння
Окрім внутрішніх проблем, Україна неминуче зіткнеться з економічним протекціонізмом усередині самого ЄС. Європейський Союз є насамперед економічним об'єднанням, де кожна держава жорстко захищає власного виробника. Поява на єдиному ринку такого потужного аграрного гравця, як Україна, викликає серйозне занепокоєння у Польщі, Франції та інших країнах, які залежать від європейських сільськогосподарських дотацій.
Навіть ті держави, які декларують всебічну підтримку Києва, діятимуть виключно у власних інтересах. Клочок нагадав, що польські політики, зокрема прем'єр-міністр Дональд Туск, відверто заявляють про пріоритетність захисту польського фермера перед українським імпортом. Крім того, значна частина військової та фінансової допомоги, яку європейські сусіди надавали Україні, компенсується їм із загального бюджету ЄС.
Безпековий козир України
Єдиним і найвагомішим аргументом України у діалозі з Брюсселем залишається її унікальний безпековий досвід. Українська армія є найсильнішою та найбільш загартованою в боях силою на континенті, що робить Київ незамінним партнером для побудови майбутньої європейської системи оборони.
Проте європейські партнери намагатимуться конвертувати свою підтримку у майбутній доступ до українських ресурсів та земельного фонду. Переговори про членство перетворяться на складний прагматичний торг, успіх якого залежатиме від здатності української дипломатії відстоювати національні інтереси.
Нагадаємо, рішення про початок переговорів про вступ України та Молдови до ЄС було ухвалене на саміті в грудні 2023 року. Офіційне відкриття першого кластера стало можливим після того, як країни-члени ЄС узгодили переговорну рамку, подолавши тривалий спротив з боку Угорщини. Процес адаптації українського законодавства до стандартів ЄС охоплює 33 переговорні розділи, розділені на шість тематичних блоків.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Україна та ЄС підписали безпекову угоду, яка визначає довгострокові зобов'язання партнерів у сфері військової та фінансової підтримки нашої держави.
