До влади в США скоро прийде адміністрація нового президента - Дональда Трампа. Його попередник - Барак Обама, підтримав нашу країну у вирішенні "Українського питання". Але яку позицію займе Трамп? Чи продовжить він санкції проти Росії з приходом до влади?
Ісаак Вебб у статті Ukraine Prepares for Trump. Letter From Kiev у журналі Foreign Affairs описав, як вплине обрання Трампа президентом на врегулювання «Українського питання», а також, що можуть зробити українські політики для отримання підтримки США в майбутньому.
Редакція Без Табу публікує переклад статті Ukraine Prepares for Trump. Letter From Kiev та вважає необхідним для прочитання усім, хто цікавиться перспективами налагодження відносин між Україною та адміністрацією президента Трампа.
Україна готується до Трампа
Через два дні після того, як Дональд Трамп був обраний президентом Сполучених Штатів, Артем Ситник, керівник Національного бюро по боротьбі з корупцією в Україні (НАБУ), повідомив про, закінчення розслідування його відомством справи Пола Манафорта, колишнього голови Штабу Трампа, який все ще контактує з командою обраного президента. Українські чиновники раніше стверджували, що Пол Манафорт отримав незаконні грошові виплати на суму $12,7 млн від президента Віктора Януковича, лідера «Партії регіонів», проросійської організації, яка стала символом корупції, через яку й відбулося повалення режиму Януковича в ході Євромайдану в 2014 році.
Артем Ситник заявив, що його бюро припинило розслідування, тому що йому "досить своїх чиновників", чию корупцію йому необхідно розслідувати. Але з підтексту його заяви було ясно: продовження розслідування справи Манафорта, може зіпсувати відносини з наступною адміністрацією США.
Київ сподівається налагодити відносини з майбутньою адміністрацією Трампа, щоб мало забеспечити подальшу підтримку України, яку вона зараз отримує від Барака Обами. Українські чиновники сподівались, що історична позиція Республіканської партії щодо їх країни збережеться і за Трампа, але також стурбовані тим, як Україна впишеться в зовнішньополітичну стратегію обраного президента США. Якщо Україна розвиватиме тісні зв'язки з адміністрацією Трампа, то його похвали президенту Росії Володимиру Путіну і незрозуміла позиція щодо російську діяльності на території України залишаться у минулому. Це потребуватиме значних дипломатичних і політичних зусиль, зокрема з боку республіканців, які можуть підтримати неоізоляціоністську платформу Трампа. До березня, коли адміністрація Трампа буде переглядати санкції відносно Росії та Путіна, Україна має мало часу щоб переконати новообраного президента змінити зовнішньополітичну стратегію та не дати перетворити політику відносно Росії в «політику умиротворення».
РОСІЙСЬКА КОЗИРНА КАРТА ( РОСІЙСЬКА ТРАМПІВСЬКА КАРТА)
18 листопада Обама та деякі європейські лідери опублікували спільну заяву, в якій висловили прихильність збереженню західних санкцій відносно Росії, поки вона не виконає свої зобов'язання, визначені Мінським договором-2, в якому прописано кроки для встановлення миру на Сході України. У декларації чітко відображено, що Обама хоче створити міцну підтримку для України, перед тим, як залишить крісло президента. Досі вона мала символічне значення, але українці нині бояться, що адміністрація Трампа відмовитися від санкцій, коли їх термін закінчиться в березні 2017-го.
Обама встановив санкції, а Трамп може прийняти рішення про їх. Багато що залежить від рішучості нової адміністрації: якщо європейські держави вважатимуть,що Вашингтон сумнівається щодо продовження санкцій, Європейський союз може прийняти власний режим санкцій щодо Росії, коли мова піде про їх відновлення в грудні.
Існує також питання про фінансову підтримку Вашингтона Києву. Як і в ситуації з американськими санкціями, законопроект Конгресу на короткостроковий контроль на бюджетом, який планується затвердити 9 грудня, також закінчується в березні, даючи контроль над федеральними витратами Трампу. У 2017 бюджет для «протидії російській агресії» становить $952 млн і більшість з цих грошей виділяються на Україну для програм, спрямованих на «поліпшення демократії та належного управління, підвищення обороноздатності, сприяння європейській інтеграції, економічної і торгової диверсифікації й енергетичної безпеки. "Якщо адміністрація Трампа уріже це фінансування в березні або пізніше, український уряд втратить найважливіше джерело економічної підтримки. Вона також втратила б стимул для реформ, оскільки фінансування США та ЄС вже давно стали «морквинкою на мотузочці» для українських політиків.
Обама сказав, що він сподівається досягти мирного врегулювання в Українському питанні до закінчення терміну його повноважень. Якщо це станеться, підтримка з боку Європейського союзу матиме вирішальне значення. Досі українські чиновники йшли на мирні переговори в очікуванні того, що Росія спочатку виконає зобов'язання по безпеці Мінського договору-2, в тому числі про виведення важкого озброєння та іноземних бойовиків з території України і відновлення Києвом повного контролю над Східним кордоном України. Тільки тоді Україна буде виконувати політичні зобов'язання за цими договорами, в тому числі проведення виборів на Донбасі. Але Москва дає мало стимулів Києву для виконання зобов'язань щодо забезпечення безпеки, принаймні зараз. Кремль, швидше за все, чекає на продовження врегулювання після того, як в наступному році пройдуть вибори у Франції та Німеччині, які можуть привести до влади уряди, які були б більш поступливими Росії. "Наступний рік буде дуже важким для Європи, і Путін розуміє це", - сказав один високопоставлений український чиновник минулого місяця. - «Без [Меркель] важко собі уявити, що станеться на Донбасі. Багато що залежить від німецької позиції». Як результат, дуже малоймовірно, що буде нова спроба урегулювання на Сході України, перш ніж Обама залишить свою посаду.
УКРАЇНСЬКЕ ЛОББІ ТА АМЕРИКАНСЬКА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Українські чиновники, швидше за все, спробують переконати своїх колег у Франції та Німеччині продовжувати брати участь в Мінському мирному процесі незалежно від результату виборів. Україна обов’язково має підтримувати європейські санкції; як стверджує український високопосадовець, це - "єдиний спосіб, який може привести росіян до столу переговорів." Проте, існують межі того, чого санкції можуть досягти: хоча вони можуть переконати Кремль вести переговори, вони не є достатньо потужними, щоб дозволити Києву або його західним партнерам диктувати умови мирного врегулювання».
Зовнішня політика Трампа - курс на занепад США і домінування Росії?
Що стосується Сполучених Штатів, Петро Порошенко, як повідомляється, планує поїздку до Вашингтона в лютому, за кілька тижнів до завершення терміну дії санкцій США для обговорення їх поновлення. Чиновники в Києві сподіваються, що минуле бізнесменів Трампа і Порошенка (Порошенко заробив свій статок як виробник кондитерських виробів) допоможе їм налагодити міцні відносини, незважаючи на те, що Трамп, судячи з повідомлень, образив українського президента на Генеральній Асамблеї ООН у вересні. Українські чиновники перебільшили значення цього епізоду, оскільки один з людей в адміністрації президента сказав, що Порошенко та його команда не створили ціллю зустрітись з Трампом, тому що вони були "занадто впевненими", що колишній держсекретар Хілларі Клінтон має більше шансів на перемогу.
Якщо Петро Порошенко не зможе вплинути на Трампа безпосередньо, Валерій Чалий - посол України в Сполучених Штатах і близький союзник Порошенка - міг би зробити це від його імені.. Українці знають про історичну підтримку Республіканської партії суверенітету своєї країни, проте збільшення ізоляціонізму в США, може залишити Київ без підтримки не тільки республіканців у Конгресі, але й демократів.
Налаштовані проукраїнськи Сенат та Конгрес могли б під тиском змусити Трампа продовжити санкції щодо Росії і продовжувати надавати допомогу Україні. Проте відсутність в України потенціалу до впливу на вашингтонських лобістів тьмяніють у порівнянні з російськими можливостями. Тому Україна має витратити багато сил для створення зв'язків з новою адміністрацією.
ПРОСИТЕ, АЛЕ НЕ ОТРИМУЄТЕ?
Окрім отримання фінансової допомоги, Україна буде намагатись отримати від США летальної зброї, яку не дав Обама, направивши Києву лише техніку для оборони. Україна готується до затяжного конфлікту [з Росією]. Парадоксально, але тепер здається, що перманентні бої на Сході, які продовжуються з 2014 року, служать політичним інтересам Києва більше, ніж Москві. Анексія Криму і війна на Донбасі допомогли консолідувати українську державність і позбавили Кремль одного зі своїх найбільш важливих політичних інструментів: проросійського регіону, який дає важелі впливу на внутрішню політику України. Тліючий конфлікт на Сході буде прийнятним для Києва доти, поки проросійські сили не досягають значних територіальних завоювань, які дозволили б Москві нав'язати врегулювання на своїх умовах.
За останні два з половиною роки, адміністрація Порошенка лобіювала двосторонню угоду про безпеку зі Сполученими Штатами, схожу на ті, які Вашингтон заключав з Японією та Південною Кореєю. Оскільки членство в НАТО неможливе для України найближчим часом, він також висунув ідею зробити Україну близьким союзником НАТО, що привело б до тіснішої співпраці з Вашингтоном. Але Порошенку було б краще не просити занадто багато від нової адміністрації, так як він, як повідомляється, свого часу вже роздратував цим чиновників адміністрації Обами.
Чиновники в Києві хочуть зберегти відносини, які вони встановили з Вашингтоном в останні роки. З 2014 року віце-президент Джо Байден був головним обличчям відносин Сполучених Штатів з Україною, подорожуючи до Києва і регулярно розмовляючи з Порошенком по телефону. Обраний віце-президент Майк Пенс, який зайняв жорсткішу позицію по відношенню до Росії, ніж Трамп, міг би зайняти цю роль в майбутньому.
Під час віце-президентських дебатів у жовтні Пенс критикував Обаму та Клінтон за "слабку і безпорадну" зовнішню політику і стверджував, що їх спроби зближення з Росією "призвели до вторгнення в Україну." Якщо Пенс дотримуватиметься цієї лінії після вступу на посаду , Україна отримає дуже багато, зберігаючи свій зв'язок з офісом віце-президента гарячим. Українські чиновники сподіваються, що зможуть створити щось на зразок «комісії Кучма - Гор», органу, названого на честь колишнього українського президента Леоніда Кучми і колишнього віце-президента США Альберта Гора, який був створений для вирішення двосторонніх зовнішньополітичних та економічних проблем у 1996 році.
Зрештою, зусилля України щодо отримання допомоги США, як і західні санкції, є тимчасовою мірою. У довгостроковій перспективі Київ повинен вирішувати свої проблеми, пов'язані з корупцією, «кумівством» в уряді та неефективним управлінням, які охопили країну за 25 років, самостійно. Враховуючи ізоляціоністські тенденції, яким Трамп віддає перевагу, легко побачити, як "втома від України,"як це називають дипломати, викликала розчарування у зв'язку з повільними темпами змін в Києві й може стати ще більш гострою для наступної адміністрації США.