Ремонт Шулявського мосту: Чи загрожує Києву транспортний колапс

10.10.2018, 12:45
Київ готується до чергових випробувань - фото 1
Київ готується до чергових випробувань / Информтаор

Автор Без Табу задається питанням, чому столична влада лише зараз дозріла до знесення Шулявського мосту, а також – які проблеми чекають на Київ та киян у зв’язку з багаторічним ремонтом.

Не можна сказати, що інфраструктура у більшості великих міст радянської ще України будувалася на віки. Але бодай якийсь ремонт навряд чи входив у плани тодішньої влади. Дехто в наші часи може пожартувати з приводу побоювань щодо третьої світової війни – партійне керівництво цілком могло думати, що після чергового бомбардування та окупації будівництво з нуля буде кращим задумом, ніж капітальний ремонт руїн. Однак насправді все значно прозаїчніше.

Минулого року після обвалу ділянки Шулявського шляхопроводу мер столиці Віталій Кличко видав звичну для себе хохму про «міст, що втомився». Лише зараз, після півторарічного кепкування з голови КМДА, виявилося, що він був максимально близьким до істини. Адже саме максимальною зношеністю опорних конструкцій днями пояснили демонтаж мосту, який розпочнеться в листопаді 2018. Справи настільки кепські, що не допоможе жоден ремонт – потрібно руйнувати та будувати розв’язку наново.

Пророчі слова мера:

Проект шляхопроводу розроблявся на початку другої половини минулого сторіччя, коли навіть у третьому за значущості місті СРСР автомобіль був саме розкішшю, а не засобом пересування. Автори жодним чином не передбачали, що одного чудового дня «країна рад» розвалиться, планова економіка стане історією, а пересічний громадянин зможе вільно придбати щонайменше старенькі «Жигулі» на авторинку. Тому ані базова пропускна здатність, ані міцність опор не були розраховані на характерний для сьогодення інтенсивний рух і навантаження. Подібні приклади є не лише в столиці: скажімо, горезвісний Центральний міст у Дніпрі, рух яким теж було відкрито в середині 60-х, поступово почав руйнуватися з тих самих причин.

КМДА розповідає, як все відбуватиметься:

Чи здогадувалися про несправність шляхопроводу в КМДА минулого року, коли ініціювали начебто масштабну реконструкцію? Швидше так, ніж ні. Однак схоже, що Кличко не зміг відмовити старому другу та соратнику, який не без його протекції позаминулого року навіть до парламенту потрапив.

Про причетність до проекту одіозного забудовника Максима Микитася сміливо та впевнено говорили навіть учасники травневого мітингу на Хрещатику, а спеціалісти з журналістських розслідувань – і поготів. Не виключено, що пилки довелося зачохлити саме зараз, коли необхідний обсяг бюджетних коштів було «освоєно», після чого від ідеї реконструкції існуючого комплексу відмовилися.

Кличко, Микитась та реконструкція моста, що втомився – дивіться розслідування програми «Схеми» - відео онлайн:

При цьому оптимізм столичної влади так чи інакше викликає подив. Вже прозвучали обіцянки поновити повноцінний рух за півтора роки та побудувати за цей час нову розв’язку. В кращому випадку мова йде про реалізацію «проекту Петрука» із трирівневим розгалуженням та реверсним кільцем, ухвалення якого в Київраді тривалий час блокували друзі згаданого вже Микитася. В гіршому – втілення в життя якоїсь геть несучасної ідеї «Київмістдорпроекту». В будь-якому випадку за красивими словами ховається чимало проблем.

По-перше, щонайменше на проспекті Перемоги тепер регулярно виникатиме транспортний колапс. Так, в тому числі за умови тимчасового перекриття по одній смузі з кожного напрямку, якщо вірити обіцянкам комунальників. Ви можете пригадати бодай одну вдалу спробу вмовити гонорових киян хоча б не день-два віддати перевагу не власним автівкам, а громадському транспорту? Здається, навіть вирішити проблеми з водопостачанням окремих житлових масивів вирішити буде простіше.

По-друге, нема жодних гарантій того, що в КМДА не помиляться з підрядниками і вкладуться в зазначені терміни. Вищезгаданий міст через Дніпро у Дніпрі протягом двох останніх років перебуває в підвішеному в прямому та переносному стані через надмірну довіру міського голови до секретаря міськради та його родинного бізнесу. Класична схема: виділені кошти розкидали по кишенях та банківських рахунках, ремонт перетворився на імітацію бурхливої діяльності, і врешті-решт до робіт довелося залучати інженерні війська, які латали міст в буквальному сенсі за ідею та харчування.

Проблема полягає ще й в тому, що муніципальну владу ніхто та ніщо не підганятиме в спину. Найближчі місцеві вибори заплановано аж на 2020 рік, і ненав’язливе затягування будівництва під будь-яким благовидним приводом подиву не викликатиме. Невідомо поки, якими будуть результати виборів парламентських та президентських, однак Кличко та його оточення із майже стовідсотковою гарантією спробують обіграти будівництво нової розв’язки на свою користь. Недарма на естраді завжди кажуть, що найкраще запам’ятовується остання пісня незалежно від тривалості концерту. Чим політика гірша за шоу-бізнес?

Оптимісти, звісно ж, можуть зауважити, що в оновленій Україні вже вистачає прикладів швидкого та якісного оновлення автомагістралей. Але здебільшого мова йде про заміну дорожнього покриття на однорівневих трасах державного значення за межами великих населених пунктів. Там щонайменше під нескінченний трафік зазвичай підлаштовуватися не треба. А у випадку з Шулявським шляхопроводом вже через перевантаженість Києва особистим транспортом буде значно складніше.

І взагалі, час вже звикнути до того, що на виконання обіцянок в повному обсязі чекати треба три роки. В кращому випадку.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Без Табу
powered by lun.ua

Публикации
Загрузка...