Los Angeles Times: Білорусь боїться стати наступною Україною

Росія повторить із Білоруссю кримський сценарій? / Getty Images

Чому зіпсувались відносини між «братніми народами» і хто у цьому винен, чого бояться білоруси після окупації Криму і що змусило президента Білорусі Олександра Лукашенка шукати підтримки у Заходу.

Сабра Айрес у статті In Belarus, a rising fear: Will we be the next Ukraine? Розповіла про зміну відношення Росії до Білорусі після окупації українського Криму та Донбасу в Україні. Аналізуючи ситуацію, вона змушує задуматись, чи не очікує Білорусь застосований в Україні сценарій.

У Білорусі зростає страх: ми будемо наступною Україною?

Відносини між Росією та Білоруссю ніколи не були простими. Дві колишні радянські республіки в останні два десятиліття наче катаються на американських гірках — то союзники, то супротивники з різних питань.

Зараз серед російських сусідів все більше зростає занепокоєність через амбіції Москви в регіоні, Білорусь також приєдналась до них: в країні напружені відносини з Москвою погіршилися до ступеня регіонального кризи.

Ситуація перегукується з напруженістю навколо України в 2014 році, коли масові протести вигнали з України дружнього Кремлю президента. Тоді це створило ґрунт для російського вторгнення в Україну і захоплення Кримського півострова. Майже три роки в Україні триває війна з проросійськими сепаратистами на Сході, яка унесла 10 000 життів і породила 1,75 мільйона (за неперевіреними даними – ред.) переселенців.

Суперечки між двома країнами нині проходять за передбачуваною схемою, яка включає цінові війни на нафту і газ, публічні звинувачення, анти-білоруську інформаційну кампанію Москви, і, в кінці кінців - резолюції, - аналізує ситуацію Андрій Єгоров - директор Центру Європейської трансформації, регіонального експертно-аналітичного центру у Мінську.

Цього разу, щоправда, російський президент Володимир Путін демонструє ознаки того, що він менш налаштований домовлятися. "Чим відрізняється криза в Україні, Криму і так звана «нова холодна війна»", - говорить Єгоров. - Ставки зараз вищі».

У центрі ворожнечі нині принцип, названий "нафта в обмін на поцілунки", згідно якого Росія постачає Білорусі дотаційну нафту і газ в обмін на лояльність Мінська. Коли Росія в 2015 році відмовилася знизити ціни на газ з урахуванням зменшення світових цін на нафту, Президент Білорусі Олександр Лукашенко почав вивчати можливість більш тісних відносин із Заходом.

У центрі ворожнечі нині принцип, названий "нафта в обмін на поцілунки"

При цьому Лукашенко досі відмовляється визнавати окупацію Криму Росією. Але минулого року, він сказав "Ні" на пропозицію Кремля побудувати російську авіабазу на Сході Білорусі.

Лукашенко і прозахідний Порошенко / Getty Images

Лукашенко, який керує колишньою радянською республікою з авторитарним режимом потягом 22 років, піддався тиску Заходу в 2015 році. Він випустив відразу шість відомих політичних в'язнів і почав період "пом'якшення", дозволивши політичне інакомислення і громадські зібрання. Це принесло йому обережну похвалу від Заходу та зняття санкцій з Білорусі.

Зважаючи на те, що російська економіка в занепаді через зниження цін на нафту і санкцій Заходу, застосованих після окупації Криму, Лукашенко в 2016 році звернувся за допомогою в інше місце. Білорусь розпочала переговори з Міжнародним валютним фондом про отримання кредитів. У Москві такі кроки сприйнялися як зраду країни, яка давно сприймається як «Братній сусід», і один із дотаційних пунктів бюджету Кремля.

Під час нинішньої кризи, російські ЗМІ вже посилили проти Білорусі інформаційну війну.

"Нафта в обмін на поцілунки" не спрацювала / dsnews.ua

Білоруський історик Ніна Стужинська вважає що така інформаційна кампанія призначена для розпалювання кризи і роздування іскри побоювання серед російської громадськості, що Білорусь хоче піти шляхом України - заключити союз із Заходом.

У листопаді Стужинська з'явилася в якості гостя на програмі "Час покаже", популярному вечірньому ток-шоу на російському державному телебаченні. Шоу почалося з дискусії про те, як Росії не вдалося швидко зреагувати, щоб зупинити під час протестів 2014 року «зраду» Україною Москви. Ведучий Артем Шейнін перевів тему на Білорусь, представляючи її як країну, яка страждає від "подібної хвороби".

У подальшій розмові, згадує Стужинська, єдиним питанням, яке обговорювалось, здавалося, було «чи має Білорусь право називати себе окремою від Росії нацією». "Коли я пішла на це шоу, воно перетворилось на боксерський ринг, і я вийшла, відчуваючи, що я була боксерською грушею", - говорить жителька Мінська.

В Білорусі ще не перевелись історики / Радыё Свабода

Вже зараз Росія показала ознаки того, що Кремль готовий реагувати жорсткіше, ніж минулого разу. Росія заборонила деякі білоруські м'ясо-молочні та інші сільськогосподарські продукти, скорочуючи експорт Мінська, 40% якого йде на Росію. На додаток, Кремль скоротив поставки нафти до Білорусі, що зашкодило іншому важливому сектору економіки країни. Державні підприємства збагачували російську нафту і потім продавати її за кордон.

У січні в Мінську було оголошено, що вводиться безвізовий режим для туристів з більш ніж 80 країн. Росія відповіла на це переміщенням військ з співробітників ФСБ, наступника КДБ, до кордону, який раніше особливо не охоронявся.

"Чого адміністрація Лукашенка не розуміє - що Кремль ставить ультиматуми", - вважає білоруський журналіст Андрій Поротніков. - Питання вже не будуть вирішуватись таким же чином, як раніше".

В останні тижні громадські протести пройшли в Мінську та кількох містах країни. Люди протестують проти непопулярного закону, що встановлює річний єдиний податок для безробітних. Досі протести були досить невеликими, і влада нічого не робила з демонстрантами, що є рідкістю для Лукашенка, який раніше жорстко контролював все в Білорусі.

Все-таки білоруси побоюються їх непередбачуваного східного сусіда, який може використати заворушення як привід для втручання Росії. Спекуляції на можливості окупації за кримським зразком, які розповсюджуються в Білорусі, досі були безпідставними, але вже викликають невдоволення по всій країні.

Коли Стужинська повернулася до Мінська після ток-шоу у Москві, її подруга зустріла її в аеропорту і сказала, що неначе дивилась серіал. Добре, що Білорусь не піде кримським шляхом, - згадувала пізніше Стужинська свої слова в машині на зворотному шляху до будинку на околицях Мінська.

"Я сказала їй, «Знаєте що? В очах Росії, ми такі ж, як Крим. Ось про що треба хвилюватися»", - сказала Стужинська.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!