Культ Володимира з Васьки: що ховається за вивіскою хресного ходу під егідою РПЦ?
Знаєте, в чому полягає справжній цинізм чергового псевдохресного ходу імені РПЦ? У вивісці "на честь тридцятиліття відновлення Києво-Печерської Лаври".
І в тому, що в авангарді цілком очевидної п’ятої колони перебувають персонажі, які під час комсомольської юності реготали з карикатур на релігійну тематику у "Крокодилі" та закликали на зібраннях не брати до ВЛКСМ похрещених як відступників від лінії партії. Жарти жартами, а в радянському ще Дніпропетровську подібні прецеденти траплялися.
Фактично Вілкул, Новинський та інші маргінали, що годуються з руки Кремля, святкують сьогодні не стільки чергову річницю хрещення Русі, скільки ювілей остаточного перетворення РПЦ на філіал московських спецслужб. Бо саме тридцять років тому з подачі навіть не Горбачова, а купки апаратників та чекістів з його оточення церкві «дозволили» офіційно повернутися до життя пересічного громадянина, скасувавши таким чином державний атеїзм. Щоправда, за це довелося заплатити чималу ціну. Яку? Спитайте у агента в рясі Харона, він же архімандрит Гедеон. Хоча в ідеалі ці питання мала б ставити СБУ.
Цьогорічне збіговисько можна не без іронії назвати і конференцією противників єдиної української помісної церкви. Саме під цим девізом людей збирали до Києва у провінції: їдьмо, брати і сестри, покажемо кривавій хунті, що ми сила і з нами треба рахуватися. Рахуватися таки довелося, оскільки центр столиці було цілковито перекрито для руху будь-якого транспорту. Але не більше. Бо в деяких містах та областях «паломники» навіть транспорту для виїзду не змогли знайти, якщо вірити інформаційно-просвітницькому відділу київської філії РПЦ. А це вже плюс навіть з урахуванням того, що деякі погрози так званих радикальних сил виглядають трагікомічно.
При цьому не варто забувати, що інші християнські церкви в Києві проводять справжні хресні ходи. Зараз заходи, ініційовані УПЦ КП, УАКЦ та УГКЦ, хоча б більш-менш масове висвітлення у ЗМІ мають через історію з Томосом. Минулого року, наприклад, на це годі було сподіватися, оскільки майже увесь медіаресурс працював на благо московського патріархату. Прислів’я про грім та вуйка в цьому контексті стає особливо актуальним, бо хто б заворушився, якби не заворушилися на Банковій?
Кращого приводу навчитися розрізняти релігійні зібрання та шабаш, розпочатий за командою колишнього "союзного центру", найближчим часом не буде. Представники РПЦ на місцях закликають не брати та не носити жодної політичної символіки, але вона і не потрібна. Адже всі знають, які партії представляють хедлайнери маргінальної процесії. Ба більше, на дошках для оголошень біля деяких церков прямо зазначається, що поїздка вірян до столиці організована за сприяння конкретного нардепа. Найчастіше це мажоритарник, не обов’язково місцевий, але обраний до Верховної Ради саме звідси.
Паломників з біологічного виду homo soveticus vulgaris видає ще й очевидна нещирість. Це збіговисько абсолютно не годиться для порівняння, скажімо, з мусульманами та їхнім щорічним хаджем до Мекки. Віряни з ісламського світу зважують на це задля очищення і через несамовиту віру в Аллаха. А справжнього навіть не бога, а божка електорату колишньої Партії Регіонів звати Володимиром, і народився він не у Віфлеємі, а на Василівському острові у Ленінграді. Причому практика показує, що божок може мінятися – Володимир з Симбірська, Йосип з Горі та Леонід із Кам’янського не дали б збрехати, якби були живими. І батони ковбаси за 2.20 ще непогано було б замість свічок, але де її тепер знайдеш, ту кляту ковбасу, ще й за такою ціною.
Кремлівські горе-стратеги так і не усвідомили очевидної різниці між двома сусідніми державами. У Росії крім "соціалістичного православ’я" безкарно можна сповідувати хіба що іслам, та й то завдяки чеченським воякам з позаминулого десятиліття. А Україна – от же ж негаразд – за конституцією як була, так і лишається державою світською. Тому Новинський скільки завгодно може біситися через те, що СБУ навідалася з обшуком до його ручного священнослужителя на Рівненщині. А за заклики ледве не до розпалювання громадянської війни можна і під суд потрапити за наявності чиєїсь політичної волі, якщо недоторканість знімуть. Щоправда, не в цьому скликанні.
Але знаєте, в чому полягає головна біда? Одного дня "сука православна" таки зникне. Зникне і Вілкул, який заради чергового храму РПЦ в Дніпрі готовий пожертвувати не лише парком 40-річчя Перемоги, а й розташованим там меморіальним комплексом. А от несвідомі довбні із повним зібранням творів Леніна замість Біблії у червоному кутку залишаться. І з ними доведеться або уживатися (що небажано та ризиковано), або, вибачте, палити до бісової матері в кращих традиціях інквізиції разом з їхньою дурною ідеологією. Пошук компромісних варіантів рано чи пізно призведе до повторення білоруського сценарію, не варто про це забувати.
Ніхто начебто не може примусить когось вірити чи не вірити у щось. Але якщо вже Ізраїль наважився нарешті проголосити себе єврейською державою, то чом би й нам не пустити структурний підрозділ ФСБ РФ кудись в чисте поле?