Бідний багатій. Як з Ріната Ахметова намагаються зробити жертву війни

17:15, 13 февраля
34
Business as usual - фото 1
Business as usual

Оглядач Без Табу пояснює, чому не треба жаліти найбагатшу людину України - Ріната Ахметова.

Колега Могилевський днями висловив досить цікаву, нехай і дещо шизофренічну версію поточних спроб блокади залізниці на Донбасі. На його думку, дію обох сторін протистояння координують одні й ті ж люди, яким вигідно перевірити усі підводні каменюки, перш ніж приймати якесь остаточне рішення. У відповідь його ледве не дурнем виставили, як і водиться. Але події останніх днів дають зрозуміти, що Могилевський був ближчим до істини, ніж навіть Анатолій Матіос до посади Генерального прокурора України після відставки Шокіна.

Деякі під час чергового раунду аналізу подій на Донбасі останнім часом надто вже активно почали малювати Ріната Ахметов ледве не великомучеником, що змушений потерпати від дій колишніх героїчних комбатів та колишніх весільних фотографів. І не лише від них – начебто серед членів уряду та близького оточення президента Петра Порошенка вистачає незадоволених тим, як продовжує себе поводити донецький олігарх. Проте з доказовою базою для подібних тверджень традиційно поганенько, тому й доводиться діставати з рукавів навіть не тузів, а так, сімки-вісімки – ненадійні версії або взагалі надуману дурню.

Саме таким чином до блокади спробували приплести, скажімо, Ігоря Коломойського. Мовляв, у одного з найвідоміших в Україні громадян Швейцарії стосунки з Ахметовим ніколи не були простими, от він і вирішив скористатися становищем, щоб підкласти свиню. Іронія в тому, що колишній власник Приватбанку настільки прямолінійно зазвичай не працює, та й прямого зиску від перекриття залізничних гілок він не матиме.

Бідний багатій. Як з Ріната Ахметова намагаються зробити жертву війни - фото 34241

фото - Єгор Фірсов via Facebook

Значно цікавіше відзначити інший факт: у рідному місті Ігоря Коломойського місцева влада потихеньку намагається позбавити деякі райони від енергетичної залежності від ДТЕК. Там ці дії, звичайно, швидше спрямовані проти локальної дрібноти з партквитками ПР, що частенько шантажує опонентів за допомогою рубильника на підстанції Південмашу, але й по Ахметову як по фактичному власнику ДТЕК це може добряче вдарити. Особливо в тому випадку, якщо у нього для нових керуючих компаній енергоносії не закуплятимуть.

Повеселило також і твердження про те, що на колишнього (чи не колишнього?) царька усього Донбасу дехто розізлився через те, що він останнім часом дуже зблизився з президентом Порошенком. Автори подібних тверджень зазвичай навіть старих газет не читають – інакше знали б, що ось це "останнім часом" тягнеться вже щонайменше років 15, якщо не всі 20. Стосунки там навіть не дружні, а дуже дружні. Саме завдяки цій дружбі Рінат Ахметов після втечі з Донецька опинився у статусі священної корови. І перебуватиме він у цьому статусі доти, доки Петро Порошенко не дасть відмашку. А ми усі чудово знаємо, що відмашки не буде – вихідці з епохи малинових жакетів більше за все цінять міцну чоловічу дружбу, еге ж?

"Плач Ярославни" з приводу фінансових та майнових втрат олігарха у виконанні деяких ЗМІ забавляє вже третій рік поспіль. Тут де-не-де теж кульгає знання матчастини. По-перше, Рінат Ахметов виявився настільки хитрою і завбачливою людиною, що почав промацувати азійський фінансовий ринок ще тоді, коли пересічний українець радів історичного виходу збірної України на чемпіонат світу з футболу. З часом він вивів левову частку своїх коштів саме на рахунки азійських банків.

Якщо заглибитися у питання, виявиться, що умовний Сінгапур зараз відіграє роль Швейцарії двадцятирічної давнини – тут під виглядом респектабельного ділка можна спокійнісінько приховати навіть кілька сотень мільйонів доларів, а закордонні силові структури у відповідь на запит про персональну інформацію майже гарантовано отримають дулю з маком. Якщо беззаперечно довести причетність Ріната Ахметова до організації російської інтервенції на його рідні землі, тоді ставлення може і змінитися, але доти він виглядатиме як цілком законослухняний клієнт.

По-друге, втрати власника СКМ на окупованих територіях не настільки суттєві, як може декому здатися. Так, новенький донецький аеропорт перетворили на руїни, що тепер хіба що для зйомок якогось постапокаліпсису згодяться. Так, декілька підприємств порізали на металобрухт в прямому сенсі цього виразу. Але треба розуміти, що гроші в ці об’єкти олігарх вкладав переважно не власні, а з державної казни, як це і водиться в подібних випадках. Яким би не був подальший розвиток подій на Донбасі, але підлатати дірки у власному кошторисі за рахунок завоювання інших позицій Ахметов зможе завжди.

Бідний багатій. Як з Ріната Ахметова намагаються зробити жертву війни - фото 34247

Не хвилюйтесь за Ахметова

От і виходить, що з найбагатшого де-факто громадянина України намагаються зліпити ледве не месію, який одним лиш поглядом здатний зцілити від будь-якої болячки і підвищити карму на 100 пунктів. Це нагадує поведінку власників різноманітних звіроящерів бультер’єрів і доберманів – вони ж звикли привселюдно стверджувати, що їхні улюбленці не кусаються, а в кращому випадку навіть не гавкають на сторонніх осіб. От тільки наслідки від зустрічі з такими цуциками сам-на-сам іноді бувають трагічними.

Тому й виникає питання: а чи розуміють на Банковій, якого змія давно пригрівають на власних грудях?

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Без Табу
34
Публикации