Бай-бай, мила, бай-бай. Три міфи про Безвіз з ЄС

07.04.2017, 15:15
2
Україна на вірному шляху - фото 1
Україна на вірному шляху / Getty Images

Що змінить для України #Безвіз, який позитив несе та які підводні камені має.

За три роки, протягом яких Євросоюз думав про скасування візового режиму з Україною, з’явилося чимало міфів та теорій різноманітних зрад. Частину з них придумали миттєво і майже на ходу, але дещо також доводилося діставати з нафталінового полону.

Найпоширеніше запитання на окупованих територіях

Зараз, коли українців відділяє від можливості вільно подорожувати Європою лише кілька тижнів, варто спробувати підтвердити або спростувати деякі з них. Особливо з урахуванням прецедентів, що вже траплялися.

Цей міф не потребує спростування чи підтвердження. Він лише розвінчує міф про "братній російський народ"

Міф перший: скасування візового режиму спровокує чергову хвилю масової еміграції

Років зо тридцять тому, коли СРСР вже дихав на ладан, але поки існував, консервативні радянські ЗМІ іноді все ще любили полякати читачів-глядачів-слухачів реаліями «Заходу, що загниває». Між рядків було заведено нагадувати про те, що за наявності можливості вільно виїхати з країни до Америки чи Ізраїлю чкурне з десяток мільйонів громадян. Власне кажучи, за втечу від порожніх полиць магазинів та організованої злочинності тоді вже ніхто нікого не соромив. Але в цілому рівень ажіотажу не відповідав рівню реального переселення до цивілізованого світу. Чому? А хоча б тому, що еміграція з порожніми кишенями – справа ризикована.

От і зараз мільйони українців не дременуть деінде на постійне місце проживання. Ті, хто волів це зробити, давно вже мешкають за кордоном і займаються звичними справами – одні інтегруються до нового суспільства та заробляють на життя, інші намагаються вижити на допомогу з безробіття, розповідаючи при цьому, які американці чи італійці довірливі та дурні.

Заробітчан точно побільшає, з цим сперечатися нема сенсу. Поїздка на кілька тижнів до Польщі «на полуницю» для декого взагалі може стати справою честі. Але в цілому на кількість населення України безвізовий режим глобально не вплине ані в плюс, ані в мінус.

Міф другий: скасування візового режиму спростить транспортно-економічну взаємодію України та ЄС

Пам’ятаєте, з якими задоволеними обличчями дехто оголошував про появу на ринку українських авіаперевезень одного з найвідоміших лоукостерів Ryanair? Чимало людей тоді дійсно зраділи можливості злітати, скажімо, до Нідерландів ледве не за 500-600 гривень в один кінець. Але реальність виявилася жорстокою: якщо у Львові все начебто налагодилося, то зі столиці дешеві рейси і досі не літають. Чому? А тому, що європейці не врахували особливостей того, що в Україні називається бізнесом.

Про жадібність та ненажерливість товаришів, що «сидять на потоках» у Борисполі, можна було здогадатися ще минулого літа, коли блогери розповіли про ціни у закладах харчування в аеропорті. Тарифів за обслуговування літаків закордонних компаній це теж стосується, як виявилося.

Керівництво Ryanair цілком резонно прогнозувало достатній з точки зору економічної доцільності пасажиропотік, але не здогадувалося про те, що потенційні партнери спробують обідрати їх немов липку. І на ці граблі наступить ще не одна європейська компанія, не лише транспортна. Триватиме це доти, доки менталітет пересічного українського чиновника не зміниться докорінно. Є візи, нема віз – в даному випадку це вже не принципово. Нажаль, бюрократія – досі наше все.

Міф третій: скасування візового режиму максимально спростить процедуру перетину кордонів

Останнім часом доводилося чимало читати про те, що після доленосного рішення європейських покровителів до умовної Словаччини чи Італії можна буде потрапити як до себе додому. Ані зайвої паперової тяганини, ані дискримінаційних певним чином вимог – просто відчиняй двері та заходь. На практиці усе це, звісно ж, виглядатиме не так. І абикого до Європи без виконання певних вимог таки не пустять.

По-перше, для подорожей без візи необхідно мати біометричний паспорт. Цей факт протягом перших кількох місяців лише додасть ускладнень, оскільки оформлювати цей документ побіжать навіть ті, хто найближчим часом виїжджати з країни не планує. Тут діє той самий принцип, що і у випадку з соляно-гречаним ажіотажем – зараз не знадобиться, але про запас нехай полежить. На додачу відповідні підрозділи державної міграційної служби зараз взагалі припинили роботу через можливість несанкціонованого втручання до їхніх баз даних. А це лише посилить панічні настрої.

По-друге, вимоги до подорожуючих не змінюються. Принаймні, список необхідних для перетину кордону жодних змін не зазнав. Безвіз фактично означає лише скасування візового збору в 35 євро. Щоправда, тепер у консульствах та посольствах можуть не на жарт заморочити голову, причому морока ця безвізу начебто геть не стосується. Словаки, скажімо, створили неприємний юридичний казус і при цьому самі, схоже, нічого не зрозуміли. Фактично усе це виглядає як вимога надати довідку про несудимість з так званих «молодих республік», що викликає кілька неприємних питань.

Можна, до речі, взагалі подорожувати так, як і раніше. Тобто не оформлювати біометричний паспорт і навідуватися до посольств за візами. Так що кожен сам обиратиме, на що йому витрачатися. І все ж треба розуміти, що в ЄС не зняли ворота з петель, а лише відчинили їх ширше, ніж робили це зазвичай. Так що грати доведеться за правилами. З чим, власне, й вітаємо.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Без Табу
2
Публикации
Загрузка...