Закон про референдум: прогулянки над прірвою

Не вистачає місцевих референдумів? / meridian.in.ua

Обговорюючи новий законопроект про референдум, депутати та експерти згадують про Крим, Донбас, референдум у Нідерландах, британський Brexit – але руху не припиняють.

У законі, що був ухвалений 6 листопада 2012 року і діє досі, автори нового законопроекту бачать низку недоліків. Наприклад, порядок зміни Конституції в обхід парламенту шляхом прийняття нової Конституції, блокування невигідних для влади ініціатив. Також не передбачено проведення місцевих референдумів, обмежена можливість агітації, існує можливість винесення питань, що порушують Конституцію, без попереднього обговорення, відсутні вимоги щодо мінімальної явки, що створює ризик ухвалення рішень меншістю.

Механізм місцевих референдумів взагалі не прописаний, і проектом Закону про всеукраїнський референдум № 2145а хочуть усунути зокрема і це недопрацювання. Але водночас можливість винесення на всеукраїнський референдум питання про зміну території нікуди не поділася. Зокрема, передбачено розгляд такого питання через ратифікацію міжнародних договорів.

Ще у 2013 році у Стара Збур'ївка на Херсонщині були помічені рухи зі створення громади села, і одне з формулювань у договорі територіальної громади села виявилося доволі цікавим: «Міжнародна суверенна владна неурядова організаційно-правова форма самозабезпечення, самоорганізації, самозахисту, безпосереднього самоврядування та прямого народовладдя людей – жителів села Стара Збур'ївка».

Важко сказати, як далеко можна зайти у правових колізіях, зачепившись, наприклад, за слово «міжнародна». І питання не до авторів законопроекту, а швидше до тих, хто тримає руку на пульсі щодо нашого законодавства і його змін.

У тому ж 2013-му, наприклад, у Харкові якісь дивні люди, що згодом виявилися представниками «Українського вибору», проводили круглий стіл щодо якогось слобожанського простору, хотіли Харьківську, Сумську і Полтавську області об'єднати. На питання, нашо, і хіба вони і так не достатньо об'єднані у рамках однієї території, нічого суттєвого не пролунало. Певно, розрахунок був на те, що всі, хто треба, зрозуміють один одного з півслова. Чи то обмін явками і паролями відбувався вже без преси.

Згідно із запропонованим законопроектом ініціативною групою може виступати громадська організація чи політична партія. Тобто від історії з есдеківським референдумом проти НАТО, вітренківськими мовними ініціативами і усякого подібного до цього, як і раніше, ніхто не убезпечений.

Додає пікантності цій ситуації те, що вона, за бажанням, безпрограшна. Якщо з нашого боку не буде спроб цьому запобігти. Бо, наприклад, зупинити референдум можна оголошенням військового стану. Слідкуємо за руками: ми забираємо у вас шмат території, або, якщо ви оголошуєте військовий стан, щоб цього не сталося – ми забираємо у вас шмат території.

Місцеві референдуми, згадують, наприклад, у контексті суперечок довкола нової будівлі театру на Андріївському узвозі в Києві або ситуації з обуренням харків'ян з приводу пари, що нацькувала свого бультер'єра на кошеня. У кожному місті такі резонансні теми можна знайти. Але обмежитися при цьому, наприклад, петиціями.

На розгляд діючого закону у Конституційному суді впливає завантаженість – окрім нього, там ще нічого не вирішили з мовним законом Ківалова-Колесниченка, теж «перспективним» у плані якогось розхитування. Якщо КСУ закон не сподобається, то можливе повернення до попередніх законодавчих норм, у яких є і моменти щодо місцевих референдумів. Тобто так чи інакше, у двері чи у вікно, чи ухваленням зовсім нового закону, чи відкатом до дуже старого, а цієї теми нам не оминути.

Під час обговорення законопроекту наголошували на тому, що важливо перевіряти однозначність та коректність питань референдуму. У залі вирішили під час заходу провести «тренувальне» голосування. Але, напевно, щоб максимально наблизити умови до реальних, питання сформулювали наступним чином – приблизно так, як зазвичай виглядають питання у подібних опитуваннях.

Були побоювання і щодо того, що на обговорення можуть виносити питання, наприклад, щодо скасування вироку. Юридичні формулювання взагалі відрізняються тим, що не можна сказати напевно, у якому контексті і щодо кого їх можуть вжити буквально через пару років. Для повноти картини можна додати сюди відсутність вибіркового права голосу на референдумі та виборах, можливості пропаганди, соціальний зріз населення…

Серед запобіжників у користуванні законодавством про референдум експерти називали кілька – наприклад, завершення «сепаратистської справи» Олександра Єфремова, прописування механізму відкликання депутатів, зменшення термінів перебування на посадах (зокрема, і у судовій владі). Але ризики є завжди – доки голосують ті, хто голосує, і користаються результатами ті, хто має таку можливість.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!