Загальнодержавний демпінг. Навіщо створюють національний перелік безкоштовних ліків

29.12.2016, 15:30
Вам подешевше чи щоб допомогло? - фото 1
Вам подешевше чи щоб допомогло? / odessa-life.od.ua

Легенда про безкоштовну медицину починає набувати несподіваних форм. У Міністерстві охорони здоров’я почнуть формувати перелік основних препаратів, безкоштовних для громадян – і керуватимуться при цьому «фармакоекономікою».

Як розповіла під час прес-конференції Олександра Олещук, голова Експертного комітету з відбору і використання основних лікарських засобів МОЗ України, комітет розглядатиме заявки на включення тих чи інших ліків до переліку. Керуватимуться при цьому не лише клінічною ефективністю, але й тим, наскільки препарат «доступний фармакоекономічно». Тобто чи може держава собі дозволити включити його до списку тих, які «потягне» надавати хворим безкоштовно.

Рідкісні захворювання при цьому включили у перелік станів, у яких необхідні ті чи інші препарати, що повинні увійти до списку. У багатьох випадках йдеться навіть не про ліки, а про спецзасоби чи дієти, бо повністю вилікуватися неможливо, можна лише підтримувати себе у певному дієздатному стані. І це треба робити постійно, тобто про якесь істотне зменшення потреб говорити не доводиться.

Але навіть зараз, як говорить в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, ті ліки, що закуповуються закладами, не надаються безкоштовно, пацієнти змушені їх купувати.

Керуватися доступністю МОЗ, певно, навчився у громадян – ще кілька років тому можна було натрапити в інтернеті на таблиці відповідності діючих речовин, які дозволяли купувати те саме, але дешевше, бо рекламні ролики про це не крутять на всіх телеканалах. Але у випадку з державою з’являються ще два фактори: лобізм та прагнення заощадити. Мабуть, ліки – це все-таки трохи не той товар, щодо якого можна керуватися балансом «ціна-якість».

У МОЗ розповідають, що медичні заклади не повинні будуть закуповувати всі ліки з національного переліку, але будь-який з цього переліку зобов’язані будуть надати. Знаючи наші лікарні, варіантів два: або спробують призначати те, що є, «домальовуючи» діагноз, або дозакупівлі будуть для пацієнтів окремим, вже платним бонусом.

Передбачено перехідний період, який триватиме два роки – в цей час діятиме і національний перелік, і національні програми закупівель ліків міжнародними організаціями. При цьому обіцяють, що запровадження нацпереліку не зменшить доступу до ліків. Але заклади матимуть план потреб, і невідомо, наскільки він встигатиме за реальністю.

Щодо цін на ліки у аптеках, то вже закуплені партії до 1 лютого будуть реалізовувати за старими цінами, потім обіцяють зниження ціни та списки прямо у аптеках - щодо того, які препарати скільки мають коштувати. Але перевірки МОЗ робитиме не скрізь, і навіть не вибірково, а лише за скаргами.

Але завищені ціни – не така вже проблема порівняно з корпоративним демпінгом. Колі лікарі направляють пацієнтів у «пристебнуту» до лікарні аптеку, як правило, на першому поверсі цієї ж будівлі. Все рідше при цьому лунають аргументи на зразок «бо так треба» - частіше йдеться про знижку у випадку пред’явлення рецепту на фірмовому бланку. Ось де простір для перевірок за скаргами – але не завжди навіть можна адекватно таку скаргу сформулювати. То може МОЗ обійдеться так, без скарг – все одно промахнутись буде доволі важко. А там ще випливе на поверхню система підтасовки діагнозів під потрібні рецепти – взагалі поле неоране.

Якщо ж про якість, то іноді найкращим варіантом можна вважати, якщо тобі просто продали крейду. З вересня та до кінця цього року в Україні забороняли кілька препаратів – повністю або окремі їхні партії, при цьому траплялося, що другий варіант трактувався як перший, як із партією препарату «Но-шпа» угорського виробництва. Також у жовтні МОЗ видавав розпорядження про тимчасове припинення продажу у аптеках препарату «Мезим Форте» - через повідомлення про підробку. Заборона на таблетки від застуди та грипу «Вокасепт» була пов’язана з виявленням складових, не зазначених у реєстраційних документах, а порошок «Фармацитрон» заборонили у зв’язку з невідповідністю препарату показникам «Опис» та «Розчинення». Серію препарату «Афлубін» австрійського виробництва також заборонили через фальсифікацію.

У деяких інших випадках, на власному досвіді – метаморфози відбуваються поступово, з моменту появи якогось препарату (знеболювального, наприклад, або сиропу від кашлю) минає пару років, і він фактично перестає діяти. Ніяких побічних ефектів – просто не допомагає. Крадуть, експериментують зі складом чи ще там щось. І у таких умовах, напевно, нацперелік треба буде періодично переглядати.

Без Табу
powered by lun.ua

Публикации