Щось у повітрі. Як громадяни контролюватимуть державні тендери
Якщо ви скажете, що ніколи не стикалися зі схемами під час держзакупівель, дозвольте вам не повірити. Бо всі здавали у школі на ремонти і подарунки. Останнім часом система стала автоматизованою, більш прозорою, а тепер буде ще й контрольованою – всіма, хто цього захоче.
Створили сайт DoZorro для громадського контролю, і власне, для того, щоб усе було «на одній кнопці». Бо скарги на процедури держзакупівлі у системі ProZorro, якими завалений Фейсбук заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, не систематизовані. Навіть якщо вони не являють собою якийсь потік свідомості та набір емоцій, то часто, за словами заступника міністра, просто мають величезний обсяг, страшну кількість посилань, і розбирати їх та докопуватися до суті потрібно доволі довго.
Позитивних прикладів у процесах тендерних закупівель більше, але це не привід для новин. Тому у ЗМІ щодо державних тендерів, як правило, все погано. Ідеальних процедур немає, як нема і таких, де одне суцільне порушення - 99% закупівель десь посередині між цими двома крайнощами. Скарги отримують приблизно на 1% закупівель, при цьому лише щодо 0,5% ці скарги виявляються обґрунтованими.
На сайті можна знайти відгуки щодо проблем із закупівлями, інструкції щодо того, як діяти, якщо виявлено порушення. У окремий розділ винесли найбільш обговорювані відгуки та згадки про найбільш популярних замовників. Чимось нагадує стрічку коментарів під описом товару у інтернет-магазині - і функція, власне, та сама.
У більшості випадків, кажуть розробники системи, йдеться не про такі порушення, через які можливі негайні обшуки та затримання. Швидше це питання неефективності та недосконалих процедур, часто просто механічних помилок при заповненні.
Зрештою, доволі складно виписати заявку на товар таким чином, щоб усі параметри були враховані – наприклад, у звичайної картоплі таких параметрів 36, говорять розробники системи.
Але від подібних виправдань нікому не легше, і помилки не зникають. Найперша мета – підвищення якості торгів. Чим більше буде учасників, тим вигідніші умови можна буде обрати, але питання не лише в цьому. Фактично всі учасники зможуть стежити за порушеннями під час проведення тендеру та після нього і скаржитись один на одного. Більшу мотивацію, ніж у прямих конкурентів, вигадати важко. Аби тільки не відбулося взаємної анігіляції. Ще одне джерело інформації про порушення – скарги від підлеглих, як у державних установах, що здійснюють закупівлі, так і у приватних компаніях, що хочуть надати товари чи послуги.
Після запровадження е-декларування розробники системи електронних закупівель та контролю за нею замислились над лінкуванням реєстрів, що дозволить пов’язати різні бази даних та відстежувати зв’язки. Зараз відбувається процес узгодження з Мінюстом щодо доступу до Єдиного держреєстру, який сподіваються отримати до кінця року.
Окрім контролю за державними організаціями опікуватимуться впливом і на постачальників. Бо окрім проблем державного сектору у процесі закупівель проявляються і проблеми приватного бізнесу - демпінг, монопольні змови, невиконання умов угоди, невідповідність якості. Автори проекту стверджують, що перевірки компаній, які співпрацюють з державним сектором, насамперед стосуватимуться тих, на кого надходитиме найбільше скарг.
Досі не всі учасники закупівель вірять, що це все серйозно і підкріплено законодавчими нормами. Досі не довіряють електронному цифровому підпису, перепитують, чи можна подавати паперові документи, а не лише користуватись електронною системою – мовляв, для підстраховки, бо сьогодні ви є, а завтра не буде.
Хтозна, чи вдасться зацікавити після такого спрощення цією темою тих, хто ніколи з нею не стикався. Але неминуче вималюються дві категорії.
Ще кілька років тому фахівця по тендерних закупівлях у громадському секторі знайти було доволі важко. Наприклад, у Харкові таких було приблизно півтори людини. Потім почалася епоха обережних тренінгів та майстер-класів з цього приводу. Тепер, із відкритим доступом до контролю, таким фахівцям працювати буде простіше – але це не збільшить їхню кількість.
А пересічний громадянин, не порпаючись у цифрах, зможе просто перевірити свої підозри через скаргу. Не зводячи «бухгалтерію», а просто озирнувшись довкола у певній ситуації з закупівлею для місцевого дитсадка чи лікарні, і унюхавши, що тут крадуть. Можливо, у великих розмірах. Кажуть, дехто вміє відчувати це навіть у повітрі, через якесь напруження. Але цифри і компетентні органи для перевірки цих до певного часу необґрунтованих підозр тепер будуть під боком.