Рішення Апеляційного суду Парижа: Тактика РФ дуже передбачувана

31 марта, 13:24
Ощадбанк - боротьба триває - фото 1
Ощадбанк - боротьба триває

Експерт з міжнародного права Лана Зеркаль пояснює, чому рішення Апеляційного суду Парижа, який вирішив, що Арбітражний трибунал у Парижі не мав юрисдикції у справі щодо незаконно експропрійованих РФ активів «Ощадбанку» в Криму, не здивувало та є ліше епізодом боротьби.

Збудження «хвилі зради» викликали новини щодо Рішення Апеляційного суду Парижа, який вирішив, що Арбітражний трибунал у Парижі не мав юрисдикції у справі щодо незаконно експропрійованих РФ активів «Ощадбанку» в Криму.

Пропоную не реагувати на цю новину емоційно, а згадати справу компанії ЮКОС і зрозуміти, що тактика РФ дуже передбачувана та зрозуміла. Вони завжди намагаються затягнути процеси та відтермінувати виконання рішення всіма можливими способами. І підручник з описом методів для цього в них не змінюється.

У 2014 році РФ програла справу ЮКОСа . Це була 10-річна тяжба у Міжнародному арбітражі в Гаазі, що завершилася розгромним рішенням, за яким РФ була визнана винною у експропріації та мала сплатити компенсацію у безпрецедентному розмірі - 50 (!) млрд доларів.

Звичайно, РФ оскаржила це рішення і через півтора роки Окружний суд Гааги скасував рішення Арбітражу, що зрозуміло було представлено РФ як ключова Перемога. Проте, вже в лютому 2020 року Апеляційний суд Гааги скасував цю «перемогу» і підтвердив вердикт: Росія повинна заплатити.

Причому за час цієї тяжби капають відсотки, і сума вже зросла до 57 (!!) млрд доларів та продовжує збільшуватися. Це той випадок, коли РФ доведеться сплачувати за любов до затягування процесів. І сума може зрости дуже суттєво, оскільки у червні 2020 року справа дійшла до останньої інстанції: Росія звернулася зі скаргою до Верховного суду Нідерландів. На її розгляд піде ще кілька років, а тим часом виконання рішення Арбітражу не зупинено і колишні акціонери продовжують полювання на активи РФ.

А поки акціонери ЮКОСу полюють за активами РФ, нам варто набратися терпіння та готуватися, що судові справи українських компаній теж триватимуть багато років і це не парад перемог, а послідовні битви.

Це тривалі і непрості процеси - давайте звикати до повільності міжнародного судочинства та продовжувати захищати як порушені права інвесторів, так і суверенні права України.

Так, я знаю, як важко чекати і постійно пояснювати, але цього не уникнути.

Пост Лани Зеркаль на фейсбуку:


Публикации