Навіщо Україні перейменовувати Росію на Московію: 5 причин

Росія має стати знову Московією / Кремль

Широке використання назви Московія, звісно, не знімає питання агресивності політики та імперських амбіцій Кремля. Але...

Це вирішує інше колосальне завдання, ламаючи імперську ідентичність, що склалася, при повній відсутності підстав для формування єдиної національної ідентичності в існуючих (на даний момент) державних кордонах сучасної Росії. А це призведе до найпотужніших тектонічних зрушень в соціально-економічній та політичній сфері РФ із величезним руйнівним эфектом.

Напрошується якась яскрава алегорія… наприклад, пам'ятаєте міфічний смертельний удар п'яти кроків, добре відомий більшості шанувальників творчості Квентіна Тарантіно? Так, у його фільмі «Вбити Білла 2» головна героїня (Беатрікс Кідо) за допомогою такого “секретного прийому” - з п'яти точкових ударів, після яких жертва, зробивши п'ять кроків, помирає від розриву серця - вбиває свого головного ворога, колишнього боса та коханця (Білла).

Якщо так зване «перейменування» буде реалізовано не просто як ухвалення чергового документа у вигляді акта РНБО чи Верховної Ради, а як комплекс заходів щодо глибокої та системної інтеграції нових символів, термінів та найменувань у світовий інформаційний простір, то це стане наймогутнішою зброєю, яка перенаправлятиме агресивну енергію Кремля із зовнішніх цілей на внутрішні. А саме це і є ключовим питанням системи безпеки України, як на сьогодні, так і на довгі роки після закінчення війни.

Перейменування Росії на Московію - це не помста, не акт образи і не зброя проти російського населення чи будь-яких народів, які населяють сучасну РФ. Це удар по імперській моделі Росії, результатом якого (якщо все робити правильно) стануть наступні п'ять кроків.

КРОК ПЕРШИЙ: це вибиває з-під ніг Російської Федерації її історичну опору у вигляді Русі. А разом із цим деміфілогізує всю цю локшину, що століттями накручували на вуха європейців, про «єдиний народ», виводячи на поверхню одну просту думку: немає і ніколи не було ніякого єдиного народу. Є захоплення територій, що супроводжується насильством над народами, які поневолюються, і присвоєнням їх культурної та матеріальної спадщини.

КРОК ДРУГИЙ: це маркує цивілізаційну інакшість московитів, які колись перейменували себе на “русских”, оскільки відриває їх від культурної та політичної спадщини Русі, міцно пов'язаної з цивілізацією Заходу. До речі, найкраще про це сказав не хто інший, як Карл Маркс:

«Колискою Московії було криваве болото монгольського рабства, а не сувора слава епохи норманів. А сучасна Росія є нічим іншим, як перетворена Московія».

(Карл Маркс «Викриття дипломатичної історії XVIII століття»)

КРОК ТРЕТІЙ: це відповідає на запитання про те, хто первинний, хто вторинний в історичному сенсі. Київ, як політичний центр первинний. Москва – вторинна. Крапка.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: викриття та осучаснення історичного факту перейменування Московії на «Россию», яка згодом стала Російською Імперією, допомагає сучасникам зрозуміти, що саме сталося в тому далекому минулому. Це як нова тимчасова гілка з фільму «Назад у майбутнє», де певне втручання у минуле змінило просторово-часовий континуум, створивши альтернативну реальність після того, як Біфф краде Альманах із підсумками спортивних змагань, який Марті привіз з майбутнього. В результаті цього, в тій альтернативній реальності Біфф стає мільярдером і одружується з матір'ю Марті, вбиваючи його батька… У даному ж випадку - в далекому минулому відбулася низка політичних подій, що завершилися перейменуванням Московії в Російську Імперію, внаслідок чого виникла альтернативна політична реальність, де "Великая Россия" бере початок свого існування в часі і в просторі з території Давньої Русі (включаючи Київ), а сам Київ - це лише древня столиця "Русі", історичний центр, що перемістився звідти спочатку до Москви, а потім до Санкт-Петербурга. Усвідомлення факту підміни дозволяє усунути відхилення лінії часу, повертаючи колесо історії на круги своя: де Московія - це не політичний і культурний наступник Русі, а анти-Русь.

КРОК П'ЯТИЙ: визначення Московії дозволяє не тільки виділити та відчути її ставлення до інших «зовнішніх», тобто щодо вільних на даний момент народів, але також позначити систему координат у взаєминах з народами «внутрішніми». У концепції «Россия» легко створити ілюзію якогось об'єднання народів, хоч і кульгавого на одну ногу. До речі, набагато більш цілісною, в цьому сенсі, була концепція «СРСР», але вона вже явно себе зжила. У разі актуалізації концепції «Московія», все стає на свої місця: відразу зрозуміло, де метрополія і де, буквально в яких географічних межах, слід розглядати колонії, що їй належать. Ось чому в концепції «Росія» завжди виходить територія із еластичних кордонів. У концепції «Московія» кордони очевидні, навіть якщо вони тимчасово включають великі землі підкорених народів.

Якщо перейменування і комплекс заходів, що реалізуються у зв'язку з цим, спрямовані на досягнення результатів з описаних вище «п'яти кроків» (або принаймні близько того), то це стратегічно правильний хід, розрахований на довгострокову перспективу. Якщо ж ця ініціатива буде обмежена лише формальними кроками – все завершиться черговою "перемогою" на папірцях і не принесе жодної суттєвої користі Україні.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!