Гаманець або смерть, вибори або реформи

Головне - не втрачати голову / Радіо Свобода

Моніторинг суспільних настроїв «Ваша думка: серпень 2016 року» показав, що українці хочуть дострокових виборів, однаково не довіряють всім політикам та майже нічого не знають про реформи.

Опитування проводили 11-16 серпня Центр «Соціальний моніторинг» та Інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка. Опитували українців в усіх регіонах, окрім Криму та окупованих території Донбасу.

Цікаво, що кількість тих, хто хоче дострокових виборів, збільшується, а кількість тих, хто, власне, на них піде – зменшується. У серпні соціологи знайшли більше прихильників ідеї дострокових парламентських виборів – 52,7% (у липні їх нарахували 47,6%). 64% опитаних взяли би в них участь, якщо би вони відбулися найближчої неділі - у липні їх було 66%. При цьому найбільш активною виявилася Полтавська область, найменше – Рівненська та Херсонська.

Тих, що не визначились зі своїми партійними уподобаннями – 38,3%. П’ятірка найпопулярніших партій виглядає так: «Батьківщина» (10,6%), «Самопоміч» (7,4%), «Опозиційний блок» (7,1%), БПП «Солідарність», Радикальна партія О. Ляшка (6,6%).

За проведення дострокових президентських виборів – 52%, частково або повністю довіряють президенту 24%. Але загалом в усіх без виключення політиків – негативні показники довіри. При цьому падіння рівня підтримки Юлії Тимошенко (з 11,2% у липні до 9,9% у серпні) пов’язують зокрема і з активністю Надії Савченко та її неоднозначними заявами.

Але Савченко є не в кожній політичній силі. Тому глобальне несприйняття, мабуть, пов’язане з тим, що влада робить щось не те – чи складається таке враження. В середньому підтримка реформ у суспільстві – на рівні 3 балів з можливих 10. Трохи більше набрала реформа правоохоронних органів – 4,16, а також реформа Збройних Сил – 4,15.

Михайло Пересунько, виконавчий директор Київського прес-клубу НСЖУ, зазначає: «Існує проблема з донесенням об’єктивної інформації про реформи, які відбуваються в Україні, до масової аудиторії. Люди дуже часто не розуміють, що відбувається, в якому напрямку. І мають досить поверхову інформацію – добре, якщо поверхову, а не фейкову, викривлену. Ми бачимо, що майже жоден напрямок реформування країни не знаходить підтримки у респондентів».

Реформи супроводжуються антикорупційними перформансами / Без Табу

Але важко сказати, чи заважають медіа, чи допомагають, чи вони тут взагалі ні до чого. Бо самі автори опитування зазначили, що ці дані отримані до подій у Кривому Озері. І як це вплинуло на суспільну думку, ми зможемо дізнатись не раніше вересневого опитування.

Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу і прогнозування, вважає, що проблема – у медіапідтримці: «Низький рівень розуміння реформи децентралізації, реформи прокуратури, є наслідком недопрацювання органів влади в плані інформування населення. Хоча реформа децентралізації очевидна, цим шляхом пройшли практично всі країни пострадянського табору, які зараз вже є членами Європейського союзу».

Або у медіанепідтримці – бо це теж його слова: «З одного боку, такий низький рівень розуміння реформи цього правоохоронного органу пов’язаний з великою медійною кампанією, чи просто настроями людей стосовно недовіри до органів прокуратури, де відбувалися великі скандали протягом кількох останніх років».

При цьому експерт зазначає, що реформування правоохоронних органів мало би бути сигналом для нових структур – Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з запобігання корупції, щодо яких кредит довіри значно більший.

З реформою житлово-комунального господарства, створенням ОСББ, реформою держуправління – та сама проблема: чи то брак дій, чи то брак інформування про ці дії.

Навряд чи це буде почуто на перемовинах у Мінську, але 59% опитаних не підтримують проведення виборів на окупованих територіях до того часу, поки їх не буде повернуто під контроль України. При цьому у західних областях не підтримують 81%, у Центрі – 71%, на Півночі – 66%.

У якому вигляді Україна братиме участь у наступних перевиборах, може з’ясуватися аж напередодні – зважаючи на те, як у нас люблять змінювати законодавство ледве не під час передвиборчої кампанії. Також треба зважати і на те, що людей опитували під час особистого спілкування за місцем проживання – а у наш час навіть у телефонних опитуваннях не всі бувають достатньо відвертими. Але схоже, що знову, якщо дані опитування якось відобразяться на результатах виборів під час спроби перезавантаження, у парламенті опиняться у тривожному співвідношенні умовно демократичні, умовно недемократичні політичні сили і ті, що не визначились і робитимуть це в залежності від ситуації. І кожен тягтиме ковдру на себе.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!