Дотиснути «Інтер». Де братимуть частоти на культуру?
Законопроект 2537 подано до Верховної Ради ще у квітні 2015 року, але досі не розглянуто. Якщо його ухвалять, не виключено, що замість «Інтеру» можна буде побачити у ефірі щось більш проукраїнське.
Для запровадження додаткових програм, в тому числі культурно-освітнього каналу, не вистачає частот. Знаходити зайві під щось корисне пропонують, поколупавшись у документах та знайшовши там обмеження, які і раніше не давали можливості для мовлення, але на це ніхто не зважав.
Національна суспільна телерадіокомпанія України отримує переважне право на отримання ліцензій на мовлення. І такою ревізією виданих каналам ліцензій та прийнятих рішень щодо ліцензування намагатимуться звільнити частоти під ще один канал суспільного – щоб їх, як і планувалося на початку, було два.
Серед причин визнання ліцензії недійсною наведено кілька.
Встановлення серед учасників телерадіоорганізації, яка володіє ліцензією на мовлення, особи або декількох осіб, що зареєстровані в офшорах. Тут в нагоді стануть проекти журналістських розслідувань: вони вже є на кожному каналі, іноді по кілька. Можна уявити собі цей батл.
Наявність серед засновників телерадіоорганізації іноземної юридичної або фізичної особи чи осіб без громадянства. Така заборона існувала у законодавстві з 1993 року, але не виконувалася Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення.
Далі у якості єдиного прикладу наведено телеканал «Інтер». З нього нещодавно, власне, вже почали «невідомі доброзичливці». Але кандидатів на долучення до списку буде достатньо. Згідно з даними держреєстрів, засновником «Інтеру» є російське ВАТ «Перший канал» (частка – 29%).
Ще один пункт - створення загроз національним інтересам та національній безпеці України в інформаційній сфері, яке підтверджується рішеннями Нацради, РНБО та судів. Той випадок, коли буде найменше бажання щось оскаржувати, а краще зекономити час на збирання тривожної валізки. Ще б додати до всього цього пункт про загрозу психічному здоров’ю населення та включити до нього усю рекламу – але тоді усі канали загнуться, незалежно від контенту і політичної орієнтації.
Наступна можлива причина позбавлення ліцензії - застосування санкцій, що передбачають припинення дії ліцензії. Тут часто все знов-таки упирається у Нацраду – наприклад, у березні 2015 року перевірка виявила порушення зокрема і кількома каналами групи «Інтер» 50% квот для національного продукту в ефірі, але попереджень не винесла, лише зобов’язала усунути порушення протягом місяця. Але наступного року перевіряли «Інтер» вже з приводу інциденту з Марією Столяровою та через кілька сумнівних серіалів. Ти їх у двері, вони - у вікно.
У кількох моментах прослідковується продуктивний шлях від самодіяльності до самоврядування. По-перше, зазначено, що втілення усього, що пропонується у законопроекті, не потребує додаткових бюджетних витрат. По-друге, дуже обнадійливо виглядає фраза: «Визнання недійсним ліцензії на мовлення здійснюється адміністративним судом за позовом будь-якої зацікавленої особи». Велкам, панове, як то кажуть, порахуємо антирейтинги.