Дотиснути «Інтер». Де братимуть частоти на культуру?
Законопроект 2537 подано до Верховної Ради ще у квітні 2015 року, але досі не розглянуто. Якщо його ухвалять, не виключено, що замість «Інтеру» можна буде побачити у ефірі щось більш проукраїнське.
Для запровадження додаткових програм, в тому числі культурно-освітнього каналу, не вистачає частот. Знаходити зайві під щось корисне пропонують, поколупавшись у документах та знайшовши там обмеження, які і раніше не давали можливості для мовлення, але на це ніхто не зважав.
Національна суспільна телерадіокомпанія України отримує переважне право на отримання ліцензій на мовлення. І такою ревізією виданих каналам ліцензій та прийнятих рішень щодо ліцензування намагатимуться звільнити частоти під ще один канал суспільного – щоб їх, як і планувалося на початку, було два.
Серед причин визнання ліцензії недійсною наведено кілька.
Встановлення серед учасників телерадіоорганізації, яка володіє ліцензією на мовлення, особи або декількох осіб, що зареєстровані в офшорах. Тут в нагоді стануть проекти журналістських розслідувань: вони вже є на кожному каналі, іноді по кілька. Можна уявити собі цей батл.
Наявність серед засновників телерадіоорганізації іноземної юридичної або фізичної особи чи осіб без громадянства. Така заборона існувала у законодавстві з 1993 року, але не виконувалася Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення.
Далі у якості єдиного прикладу наведено телеканал «Інтер». З нього нещодавно, власне, вже почали «невідомі доброзичливці». Але кандидатів на долучення до списку буде достатньо. Згідно з даними держреєстрів, засновником «Інтеру» є російське ВАТ «Перший канал» (частка – 29%).
Ще один пункт - створення загроз національним інтересам та національній безпеці України в інформаційній сфері, яке підтверджується рішеннями Нацради, РНБО та судів. Той випадок, коли буде найменше бажання щось оскаржувати, а краще зекономити час на збирання тривожної валізки. Ще б додати до всього цього пункт про загрозу психічному здоров’ю населення та включити до нього усю рекламу – але тоді усі канали загнуться, незалежно від контенту і політичної орієнтації.
Наступна можлива причина позбавлення ліцензії - застосування санкцій, що передбачають припинення дії ліцензії. Тут часто все знов-таки упирається у Нацраду – наприклад, у березні 2015 року перевірка виявила порушення зокрема і кількома каналами групи «Інтер» 50% квот для національного продукту в ефірі, але попереджень не винесла, лише зобов’язала усунути порушення протягом місяця. Але наступного року перевіряли «Інтер» вже з приводу інциденту з Марією Столяровою та через кілька сумнівних серіалів. Ти їх у двері, вони - у вікно.
У кількох моментах прослідковується продуктивний шлях від самодіяльності до самоврядування. По-перше, зазначено, що втілення усього, що пропонується у законопроекті, не потребує додаткових бюджетних витрат. По-друге, дуже обнадійливо виглядає фраза: «Визнання недійсним ліцензії на мовлення здійснюється адміністративним судом за позовом будь-якої зацікавленої особи». Велкам, панове, як то кажуть, порахуємо антирейтинги.
Трамп викрутив на максимум блокаду Куби
Теперь положение России будет только ухудшаться
Ціна на золото встановила новий рекорд
Прем’єр Гренландії закликав готуватись до американського вторгнення
Через росіян Чорнобильська АЕС залишилася без зовнішнього енергопостачання