Блокада «Інтера», або Що ви знаєте про психічну атаку

Хлопці, шо тут горіло? / Без Табу

Поки поліція, активісти та співробітники каналу з'ясовують, що сталося вчора, сьогодні активності перекинулися на інший офіс «Інтера». І там учасники акції спробували продемонструвати телевізійникам, як воно – бути по той бік екрану.

Доволі часто телевізійники взагалі не дивляться телевізор, принципово. Тим паче «свій». Тому зворотній зв'язок із глядачами інколи набуває особливо радикальних форм. Особливо якщо це, власне, і не глядачі, а зовсім навпаки – противники діяльності і взагалі існування у будь-якій формі.

Біля офісу на вулиці Щусєва весь треш відбувся вчора, сьогодні працівники намагалися продовжувати поводити себе так, ніби нічого не сталося, перестрибуючи через сигнальні стрічки на виході.

Певно, для підстраховки – хоча куди вже? – біля входу вивісили два державні прапори. На фоні згарища вони виглядали особливо колоритно.

Перехожі зупинялися та фотографували пейзаж для новітньої історії. Переважно співчували пересічним співробітникам, говорили, що треба, мовляв, судити керівника, а люди ні до чого. Це вже як подивитись: ніхто не змушує працювати у такому місці, де підпал пояснюють двома версіями, одна за іншу краща. Або, вибачте, новини такі, що глядачі не витримали. Або не витримали самі співробітники, замітаючи сліди – як стверджують активісти на стихійному пікеті під іншим офісом каналу.

Траплялися серед очевидців дивовижні бабусі, що останнім часом майже не дивляться телевізор, а «Інтер» - так взагалі, і здогадувались, що Росія готується до війни з нами приблизно з того часу, як Україна стала незалежною.

Все би на тому завершилось, але «Інтер» на свою біду свого часу розжився приміщеннями. Другий офіс, на вулиці Дмитрівській, підпалювати сьогодні не планували, але умови для роботи співробітників створили просто шикарні. Це, звичайно, мінімум у порівнянні з тим, що останніми роками бачили глядачі каналу. Але вони принаймні могли це будь-якої хвилини вимкнути – тут за них не можна не порадіти.

Дивна річ: канал, що підіграє окупанту, сам опинився в окупації, хоча б на трошки. Після вчорашньої пожежі на Щусєва будівлю на Дмитрівській про всяк випадок обгородили парканом. Його разом із парканом забудови, розташованої поряд, учасники акції швидко пристосували як стенд для плакатів та написів. Сказати активістам хотілося багато, лозунги були довгі, тому довелося застосовувати рулони шпалер.

Ближче до обіду під будівлю підвезли шини, але лише забарикадували ними вхід та красиво розклали під парканом із написами.

Вулиця перетворилася на суцільний пішохідний перехід, хоча він взагалі-то був тут поряд. Але все одно десь за годину здавалося, що окрім пікету та стихійної «акції присутності» відбувається ще й перекриття дороги.

Залишки місць для паркування загатили поліцейськими машинами, автобусом Нацгвардії, пожежною, швидкою. З балконів висувалися спочатку фіксувати події для історії лише мешканці, потім вже почали визирати і знімальні групи.

Іноді з цим хаосом на дорозі намагався щось зробити якийсь автомобіліст чи водій трамваю, але особливого результату не було. Іноді тротуарами намагалися продратися крізь натовп добровольців, ультрасів, журналістів звичайні перехожі – їх можна було відрізнити за квадратними очима, деякі шоковано повідомляли комусь у мобілку: «Тут взагалі якийсь капець!».

З привезених активістами колонок лунало різне – було навіть трохи живої музики, козацьких пісень на бандурі, що більше нагадувало сеанс екзорцизму. Співробітники, повилазивши на дах одного з корпусів, виглядали з-за берез, якими обсаджено фасад будівлі, намагались знімати усіх присутніх зверху на свою камеру.

Потім, коли почалися російськомовні треки українських гуртів, люди з даху зовсім зникли – напевно, пішли долати свій когнітивний дисонанс десь подалі.

На акції відмітилися зокрема і представники батальону Дмитра Корчинського, тобто «Святої Марії», повідомивши, що шини на Дмитрівській лише для блокування. А на Щусєва вчора нібито був самопідпал, бо хотіли знищити документи, які свідчать про співпрацю з Кремлем.

Сам провідник вже відреагував на акцію постом, схожим на літопис, маніфест і проповідь одночасно. Згадуючи інші акції компанії Корчинського, можна сказати, що питання «Інтера» найближчим часом не зникне з інформпростору, і з картинкою буде все гаразд. З приводу ж того, наскільки ефективні акції цього діяча у загальному підсумку і до чого вони призводять, ми пам'ятаємо. Ну тобто краще би цим усім займався не Корчинський. Але, як свого часу казав Ющенко, напевно, «в мене іншої команди бути не може». То ж начуваймося. Тобто тримаймося, ой.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!