День автомобіліста. Як Закарпаття стало заручником «пересічки»

Обережно, схеми закриваються / Паблік Кордон зараз - Kolejka teraz

Вигідне географічне положення зробило закарпатців учасниками європейського ринку авто, проте, нині влада прикриває схему, що працювала роками, та не поспішає надати адекватну альтернативу.

Життя на прилеглих до кордонів з Євросоюзом територіях має свої особливості. І вони настільки строкаті, що Закарпаття, приміром, мешканці інших областей називають "окремою республікою", а самі жителі найзахіднішої області України влаштовують побут і будуть кар'єру у відповідності до містечкових правил та норм, не зважаючи на загальнодержавні інтереси.

Прямий вихід до чотирьох країн Євросоюзу надає закарпатцям чималі привілеї. Не лише в плані подорожей до Європи та заробітків, пов'язаних з рухом через кордон, а й в плані влаштування повсякденного життя. Зокрема, мешканці Закарпаття роками експлуатують схеми використання автомобілів на іноземній реєстрації, долучившись, по суті, до європейського ринку авто, про який решта простих українців, дякувати владі, може лише мріяти.

На Закарпатті поширені з півдесятка схем, за допомогою яких місцеві мешканці використовують в особистих цілях транспортні засоби на іноземній реєстрації. Серед цих схем є законні, є напівзаконні, а є такі, в суті яких, - через неоднозначне трактування тих чи інших Законів України, - розібратися нереально.

Однією з найпоширеніших схем є так звана "пересічка". Суть її полягає в тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу – звичайно, без сплати будь-яких податків, зокрема, й митних платежів. Авто заганяється резидентом країни в режимі "транзит". Умова – така автівка може знаходитися на території України не більше 5 діб, - якщо в'їжджає і виїжджає з України через одну й ту ж митницю, і протягом 10 діб - якщо в'їжджає і виїжджає з України через різні митниці. Порушення термінів "транзиту" хоча б на одну добу – штраф. За кожну наступну добу сума штрафу, у відповідності до Митного кодексу, зростає в геометричній прогресії. Ось так і виник процес "пересічок": кожну п'яту добу закарпатці на автомобілях з іноземною реєстрацією виїжджають за межі України і в'їжджають знову – щоб продовжити термін "транзиту" ще на п'ять діб. І так – скільки вистачить терпіння.

Важливий нюанс: ужгородські "пересічники" та "пересічники" з прилеглих до обласного центру населених пунктів продовжували "транзит" методом "малого кола". Тобто, водій на авто проїжджав той чи інший КПП Ужгородщини, проходячи митний і паспортний контролі, але на територію іншої країни не в'їжджав. Секрет в тому, що "пересічник" здійснював розворот в буферній зоні (на нейтральній смузі) і повертався на Батьківщину, не в'їжджаючи до КПП країни-сусідки.

Проблемою для "пересічників", яких на Закарпатті за офіційною інформацією налічується близько 20 000 (і це лише третина від загальної кількості автомобілів на іноземній реєстрації на Закарпатті), є, були та й досі залишаються довжелезні черги на КПП області.

Звичайна черга "пересічників"

В цих чергах "пересічникам" часто-густо доводилось простоювати по 4-5 годин. Саме тому час від часу у людей рвався терпець, що й породжувало акції протесту у вигляді блокувань заїзду до КПП "Ужгород". Особливо ситуація загострилася в 2016-му році. А остання така блокада обернулася міні-революцією для власників авто на іноземній реєстрації. Всі колишні схеми, які дозволяли експлуатувати такі авто, опинилися під загрозою "закриття".

Півтора місяця тому з метою вирішення ситуації з блокадою в Ужгороді на КПП "пересічникам" була надана окрема смуга руху. Тобто, за ідеєю, людина повинна була приїхати на КПП, окремою смугою виїхати з України, здійснити розворот в буферній зоні і тією ж смугою в'їхати до України знову. Але цього людям виявилося замало. Мотивуючи своє рішення наявністю черг навіть на окремій смузі, а також підвищенням корупційної складової (прикордонники та митники через смугу для "пересічників" пропускали тих, хто бажав без черг виїхати з України, - само собою, не безкоштовно), закарпатські активісти вчинили ще одну блокаду КПП "Ужгород". Однодумців підтримали інші власники авто на іноземній реєстрації, перешкоджаючи рухові на інших КПП області, а також побратими з інших областей України. Ситуація загострилася до межі.

Активісти домоглися того, що представники влади погодилися вести з ними діалог і шукати шляхи вирішення проблеми. В підсумку, домовилися про те, що під "патронатом" народного депутата Володимира Парасюка (того самого) до Ради буде просунутий Законопроект, який вирішить проблему "пересічок".

Суть «Закону Парасюка» простими словами: власник/експлуататор автівки на іноземній реєстрації в'їжджає до України, заповнює відповідний пакет документів, сплачує офіційну суму збору в 200 євро (або 6 000 грн) і користується авто в особистих цілях протягом року – без обов'язкового перетину кордону. У відповідності до Закону, кожен автовласник отримує на руки другий комплект документів і український номерний знак з позначкою "тимчасовий".

Ідея двох номерних знаків начебто повинна вирішити всі проблеми. Українська тимчасова реєстрація дозволить контролювати перебування авто на території України і забезпечить функціонування процесу притягнення до відповідальності порушників правил дорожнього руху. Європейський номерний знак (автомобіль не знімається з європейської реєстрації) залишить власникові можливість вільно виїжджати на територію Євросоюзу – без тих платежів, які передбачені для виїзду закордон автомобілів на українській реєстрації.

Втім, чимало "пересічників" обурюються через суму річного платежу, називаючи ціну в 200 євро неадекватною і необґрунтованою, приводячи в приклад Молдову, в якій люди на авто з іноземною реєстрацією їздять, сплативши річну суму в сто євро. Інші взагалі відмовляються приймати такі умови з принципу. Мовляв, в паливі, в автозапчастинах, в послугах автосервісів уже закладені суми податків, які власники "іноземного авто" сплачують до української казни. Треті бояться невизначеності, оскільки даний Закон планують зробити тимчасовим (лише на 2017-й рік).

Важливо, що він стосуватиметься лише авто екостандартів Євро-2,-3,-4. Тобто, автомобілів дешевих (від тисячі до п'яти (приблизно) тисяч євро). Автомобілі ж стандарту Євро-5 і вище (це ті, які виготовлені пізніше 2010-го року) мусять бути розмитнені в обов'язковому порядку. Для таких автомобілів вже існує спрощена схема розмитнення.

За справу береться губернатор Геннадій Москаль

Громада оборюється через те, що активісти, які блокували кордон, в підсумку прийшли до абсолютно іншої мети, аніж та, яка була закладена в основу акції. Виступали за спрощення схеми розмитнення (хоча б за зразком Словаччини, де перереєструвати авто можна за 400 євро і за одну годину часу), або за збільшення терміну "транзиту" (з п'яти до 15-30-ти діб), або ж за дотримання норм Стамбульської конвенції (вона передбачає можливість безперешкодно керувати транспортним засобом на іноземній реєстрації протягом одного року). А отримали чергову статтю витрат для простого населення. Закон начебто суперечить "ідеології" "пересічників", адже суть експлуатації іномарок й передбачає низький рівень витрат на транспортний засіб.

Втім, звичайна калькуляція легко доводить, що передбачені «Законом Парасюка» 6 000 грн на рік легко перекривають витрати на паливо та час, відбутий у довжелезних чергах. Проте, звичайно, є одне але. Закон (правильніше сказати – законопроект) – нині лише в планах, а відміна "малого кола" на КПП "Ужгород" – сьогоденна і реальна. Після зняття блокади керівництво Чопського прикордонного загону, якому підпорядкований і КПП "Ужгород", наче в якості помсти мітингарям встановило у буферній зоні переходу огорожу таким чином, що здійснити розворот на автомобілі фізично неможливо.

Нині ужгородські "пересічники" змушені здійснювати "велике коло" (так, як є, зокрема, у Львові): тобто, виїжджати з території України і заїжджати на територію Словаччини і лише після того повертатися додому, продовживши "транзит". Це майже вдвічі збільшило для "пересічників" час перебування в чергах, а також наразило людей на небезпеку штрафів. Адже далеко не кожен "пересічник" має дійсну візу і страхову анкету, які потрібні для в'їзду на територію Євросоюзу.

Ініціатор наказу – начальник Чопського прикордонного загону підполковник Сергій Білявець, якого вважають ставлеником начальника Державної прикордонної служби Віктора Назаренка. За словами Білявця, такого поняття як "пересічка" не існує і не існувало, хоча закон, який створював подібний казус ніхто не відміняв. І існувати більше не буде. На запитання активістів "а хто і як відповість за попередні роки, коли з волі прикордонників і митників "пересічка" існувала і що тепер робити простим людям - власникам авто на іноземній реєстрації?", чиновник відповісти не може.

А ситуація тим часом набирає загрозливих для краю рис. На кордонах величезні черги; "пересічники" готові вийти на вулиці, а чиновників закликають відповісти за смерть одного з "пересічників", який в пошуках ліпших умов для здійснення "малого кола" проїхав десятки зайвих кілометрів і врешті-решт закінчив своє життя в автомобілі на іноземній реєстрації, не впоравшись з керування безпосередньо перед КПП "Тиса" в Чопі.

З іскорки розгорається полум'я. А з полум'я буває пожежа. Ситуація з не розмитненими автомобілями на Закарпатті ніколи й не була під контролем влади. Але раніше ситуацію згладжувала хоча б самоорганізація місцевих жителів. А тепер, коли самоорганізації немає (і відновити її буде дуже складно), чи знайдеться у влади дієвий і миттєвий механізм вирішення проблеми? Механізм, який би не суперечив інтересам простих громадян?

Ігор Семйон, спеціально для Без Табу

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!