Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди

11.03.2017, 12:00
1
Анна Музичук дала перше велике інтерв'ю після повернення з Ірну - фото 1
Анна Музичук дала перше велике інтерв'ю після повернення з Ірну / David Llada

Віце-чемпіонка світу Анна Музичук розповіла «Без табу», чому не сприймає потреби грати в хіджабі, висловила своє ставлення до політичної складової перемоги над росіянкою Костенюк у півфіналі, а також повідала, як після десяти років виступів за Словенію повернулася в Україну.

Минулого тижня українська шахістка Анна Музичук стала віце-чемпіонкою світу з класичних шахів у Теґерані. Щоб повторити досягнення сестри Марії, яка два роки тому стала найсильнішою в світі на мундіалі в Сочі, Анні залишалося перемогти китаянку Тань Джуньї. Однак після обміну перемогами в перших трьох партіях азіатка перемогла на тай-брейку.

- Звісно, хотіла перемогти. Але то чемпіонат світу, вихід до фіналу – теж серйозний результат. Особливо з урахуванням, що це друге місце стало найкращим для мене результатом на світових першостях з класичних шахів. Однак, повторюся, коли доходиш до фіналу, хочеться перемагати. Тому радше після завершення матчу проти Тань Джуньї почувалася засмученою.

- Напередодні фіналу фавориткою вважали саме вас. Може, це вплинуло?

- Навряд чи. Чемпіонат тривав майже місяць, розмаїті психологічні аспекти давно відійшли на другий план. Річ у тім, що Тань Джуньї – сильна суперниця. Так, рейтинг у мене вищий, але виграти в китаянки непросто.

Ми знайомі давно, починали грати ще на чемпіонатах світу серед дітей. Ми провели між собою багато партій. В одних випадках перемагала я, в інших – Тань Джуньї. Точної статистики наших зустрічей не маю, але не думаю, що хтось з нас має велику перевагу. Разом з тим, незручною суперницею для себе цю китаянку ніколи не вважала. Мабуть, для неї я теж незручною не є.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37831

- Долю титулу вирішив тай-брейк. Повідомлялося, що його початок змістили на дві години і це начебто вплинуло на вас негативно.

- Сам факт переносу не вплинув ніяк. Проблемою вважаю скорочення перерви між партіями на тай-брейку. Цього разу на відпочинок відводилося лише по п’ять хвилин. Я була одна, а суперниця з тренером. Аналіз мусила проводити самостійно, тоді як Тань Джуньї оперативно допомагав тренер.

- Зрештою, не дивлячись на ту поразку, в Україні вас вважають героїнею тільки за одне – що перемогли у півфіналі чемпіонку світу Олександру Костенюк з Росії. Зрозуміло, що підтекст цій зустрічі надається політичний.

- Трохи раніше, у другому колі я перемогла іншу, не таку титуловану росіянку Аліну Кашлінську. Але повинна сказати, що обидві ці зустрічі були для мене принциповими не стільки через те, що грала проти представниць Росії, скільки з огляду на силу суперниць.

Чемпіон світу з шашок Юрій Анікєєв: Я був у чорній вишиванці, вони ще моєї білої не бачили
Власне, для нас протистояння з росіянками були особливими завжди. Але контекст у цієї принциповості був не політичний, а суто спортивний. Зрозуміло, що тепер з огляду на війну будь-яка зустріч між Україною та Росією політичного забарвлення уникнути важко. Щоправда, з тією ж Костенюк ми знайомі дуже давно, разом виступаємо за німецький клуб з Баден-Бадена. Поза змаганнями ми спілкуємося, тому хоч і сприймаємо одна одну як суперниці, але про вороже ставлення не може бути й мови.

- Напередодні і впродовж чемпіонату обиватель більше говорив не стільки про шахи, скільки про зовнішній вигляд шахісток. В ісламській республіці Іран жінкам без накритої голови з’являтися поміж людей заборонено. Саме через це не поїхала на мундіаль захищати здобутий два роки тому титул ваша сестра Марія.

- Для мене то теж було проблемою. Через ці хіджаби вирішила пропустити чемпіонат світу не лише Марічка, а й окремі американські шахістки. Я б теж не поїхала, але давно мрію стати чемпіонкою планети з класичних шахів. Першою в світі у «репіді» та бліці» вже була, відповідно хотілося підкорити третю вершину.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37845

Ще раз переконалася, що грати в цих хустках незручно. Точніше, не лише грати, а постійно мати їх на голові. Дискомфорт полягає в тому, що мусиш весь час думати, щоб хустка не злетіла. Доводилося її заколювати-преколювати. Сідаючи за дошку, маєш думати виключно про гру, а не про хіджаб чи інші непотрібні речі. Крім того, під час партії люблю розім’яти шию, трохи покрутити головою. З хусткою на голові це робити складно. Тому доводилося йти у вбиральну, там хіджаб знімати, потім знову вдягати. Такі дрібниці неабияк відволікають.

- Срібний призер Олімпіади-2008 з вільної боротьби Василь Федоришин якось ділився своїм досвідом виступів за іранський клуб. І розповідав, що жінкам там в Ірані заборонено сидіти на передніх сидіннях автобуса.

- В громадському транспорті ми не їздили. Читала, що там існують окремі таксі для жінок, але сама їх не бачила. Здивувало мене, що в аеропорту для чоловіків і жінок існують окремі проходи через металошукач. Натомість у готелі жодного поділу за гендерною ознакою не відчула. Приміром, в ресторані за столик без проблем міг підсісти чоловік. До речі, жили ми в гірській місцевості. І харчувалися лише тим, чим вгощали в готельному ресторані. Оскільки вибір страв там обмежений, дуже швидко їсти одне й те ж набридло. Але то дрібниці. Серйознішою проблемою було забруднене повітря Теґерану. В горах клімат начебто трохи чистіший, але навіть там без спрею дихати не могла. І не тільки я, а й чимало інших шахісток.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37837

- Анно, виходить, що в статусі фаворитки ви їдете на другий чемпіонат світу поспіль, однак знову не можете перемогти. Це пригнічує чи мотивує ще більше?

- Час покаже, але все ж вірю. Що зможу стати першою. Перед Сочі-2015 у мене був рейтинг вищий, ніж у Марічки, але не другий як зараз, а третій на турнірі рейтинг загалом. Тобто я була серед претенденток на перемогу, але не відвертою фавориткою. Так само як зараз. Але від того не легше. На підготовку потрачено чимало моральних і фізичних сил. Шкода, що максимуму досягти не вдалося.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37838

Щоденно займаюся шахами по п’ять годин на добу. Під час безпосередньої підготовки до змагань шахи займають весь день, перерви роблю лише на харчування. До того ж треба врахувати, що перед чемпіонатом світу я провела важкий турнір у Ґібралтарі. То щоб перебувати в ліпшому ігровому тонусі. Так чи інакше, виступи в Ґібралтарі завершила лише за чотири дні до старту чемпіонату світу. Прибувши до Теґерана за дві доби до старту, дала собі спочинок, щоб під час змагань виглядати свіжішою.

- Ви сказали, що в Теґерані виступали без тренера. Чому?

- Постійного особистого тренера не маю ні я, ні Марічка. Фінансові можливості не дозволяють. До послуг тренерів вдаємося лише при підготовці до основних стартів. Загалом же Марічка постійно допомагає мені, а я їй.

- Ваші батьки – теж шахісти.

- Вони прищепили нам любов до шахів. Так як мама й тато постійно сиділи за дошкою, тренувалися й грали, ми з сестрою почали розділяти це захоплення років з двох, а в три вже добре розуміли правила. Років з десяти ми вже грали сильніше за батьків. Зараз тато з мамою можуть допомогти налаштуватися психологічно, вирішують деякі побутові труднощі. Повинна сказати, що батьки ніколи грати в шахи нас не змушували. То було наше особисте захоплення.

- Виходить, що це захоплення тримає вас уже 25 років. Тримає і не втомлює?

- Всяке буває. Особливо коли серйозно налаштовуєшся на змагання, а там виходить далеко не все. Повертаєшся невдоволеною, думаєш, навіщо все це здалося. Але трохи перепочину і погані думки щезають.

- Марія в десятому класі вирішила відвідувати секцію гри на фортепіано. Це стало її своєрідним хобі.

- Не знаю, добре це чи ні, але мене цікавлять найперше шахи. Марічка у нас різностороння. Мені так не вдається. Характер інший.

- Впродовж десяти років (з 2004-го по 2014-й) ви виступали за Словенію, країну, яку вже давно представляє інший уславлений львівський гросмейстер Олександр Білявський. То він вас запросив?

- Ні, Олександр Генріхович тут ні при чому. Після того, як у 13-річному віці я стала чемпіонкою України серед жінок, у мене виникли суперечності з нашою національною федерацією. Мені дещо обіцяли, але слова не дотримали. Тож коли з’явився варіант зі Словенією, ми з батьками вирішили, що цей варіант буде для мене в контексті шахового зросту ліпшим.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37836

- Раз ви повернулися, то можна зробити висновок, що ситуація з шахами в Україні поліпшилася?

- Справді, з приходом на посаду президента ФШУ Віктора Капустіна для розвитку шахів загалом і для кожного шахіста зокрема почали робити помітно більше. Повернулася я саме на запрошення Віктора Володимировича.

- У наш час прикладів зміни громадянства українськими шахістами теж не бракує. Здебільшого люди стають росіянами. Найвідоміші приклади – Катерина Лагно, Сергій Карякін. Зрозуміло, труднощів багато, сусідня країна створює ліпші умови. Але біда в тому, що ця країна окупувала частину України і пішла на нас війною.

- Кожна людина обирає свій шлях самостійно. Я нікого засуджувати не збираюся.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37826

- Вам тих заробітків, які отримуєте за гру в шахи, вистачає?

- До топ-десятки світового рейтингу серед жінок входжу вже близько десяти років. Зрозуміло, що шахи – мій основний заробіток. Живу з виступів на комерційних турнірах. Так, наш вид спорту до числа надприбуткових не входить, але якщо ти граєш добре, показуєш високі результати, то бідною себе не почуватимеш.

- А ще ж є клубні змагання, специфіка яких є загадкою навіть для любителів шахів.

- У шахах можна виступати одночасно за кілька клубів. Найголовніше, щоб вони не представляли однієї країни. Приміром, ми з сестрою та першим номером світового рейтингу Гоу Іфань з Китаю, граємо за клуби з Монте-Карло і німецького Баден-Бадена. Втім, напередодні клубного чемпіонату Європи доводиться визначатися. Ми грали за Монте-Карло і вже багато разів ставали командою чемпіонками континенту.

У королівстві Монако шаховий клуб фінансують двоє впливових людей. Причому їх, як то не дивно, цікавлять саме жіночі шахи. Зазвичай відбувається навпаки. У Монте-Карло чоловіча команда теж є, але фінансується вона не в тих об’ємах, що наша. Тут зібрані всі вершки світового жіночого рейтингу, тому не дивно, що клуб з Монте-Карло залишається майже непереможним. Зрозуміло, що на французькому рівні суперників у нас обмаль. Однак попри це власники клубу торік під час проведення Гран-прі дозволили собі закрити кілька ігрових залів одного з казино в центрі міста й на два тижні віддали їх під шахи.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37825

Коли ми ставали чемпіонками Європи, команду вітав принц Альберт. Обіцяли нам і особисту аудієнцію в принца, але з огляду на те, що графік Альберта розписується заздалегідь, їх довелося відтермінувати.

- У казино Монте-Карло грали тільки в шахи?

- Я – ні. Не вважаю себе азартною людиною. Деякі шахістки свою вдачу в казино випробовували. Але хто саме – не скажу (усміхається).

- Рівно рік тому у Львові ваша сестра Марія в боротьбі за світову шахову корону зустрічалася з Гоу Іфань. Та подія викликала чималий ажіотаж і начебто мала сприяти розвиткові шахів у нашій державі. Якісь помітні зміни станом на березень 2017-го в порівнянні з березнем 2016-го відзначите? Як у вашому рідному Стрию, так і в Україні загалом.

- Можу сказати, що шахи стали популярнішими. І цей поштовх розпочався ще до матчу в палаці Потоцьких, коли Марічка виграла чемпіонат світу в Сочі. Нині більше говорять про гру і відомих шахістів, діти охочіше записуються в шахові секції. У Львові почала діяти програма розвитку шахів. У ста загальноосвітніх школах міста шахи стали обов’язковим предметом. Думаю, це немало.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37834

- Гадаєте, у Марії були шанси перемогти Іфань чи китаянка була об’єктивно сильнішою?

- Гоу сильніша. Ми шукали варіанти, щоб здивувати китаянку, але поки нічого нам не вдалося.

- Сприймали колись Марію як суперницю?

- Ні, хоча час від часу на турнірах граємо одна проти одної. Зазвичай наші зустрічі завершуються нічиїми. Хоча результативні партії теж бувають. Коли граємо зі скороченим контролем часу.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37827

Може, невелика перевага в мене. Але то й не дивно, бо ми зустрічалися ще тоді, коли я грала значно сильніше. То нині ми рівні.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37823

- Колись ви сказали, що кумиром у шахах вважаєте Гарі Каспарова.

- Відтоді подорослішала, стала більше розуміти і трохи змінила свої шахові погляди. Зараз мені більше імпонує Михайло Ботвинник.

- А з українців?

- Важко не виділити Василя Іванчука, котрий перемагав чемпіонів світу Каспарова і Карпова, виграв чимало престижних турнірів і залишається в числі провідних шахістів світу понині, вже понад 20 років. Ми з паном Василем знайомі вже дуже давно, двічі одне проти одного грали. То було, здається, в 2012-му і 2013-му роках. Обидва рази я програла.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37829

- Угорка Юдіт Полґар, яку вважають найсильнішою шахісткою в історії, вважає, що жіночі шахи треба відмінити і об’єднати їх з чоловічими. Мовляв. Лише за таких умов жінки будуть стрімкіше прогресувати. Згодні?

- Якби не було жіночих змагань, жінки підвищили б свій рівень. Однак не згодна з тим, що жінки могли б реально конкурувати з чоловіками на найвищому рівні. На те є багато причин. Я теж часто граю з чоловіками – на оупен-турнірах, де допускається участь представників обох статей. Іноді чоловіків навіть більше, ніж жінок. Буває, перемагаю, але, звісно, не суперників рівня чемпіона світу Маґнуса Карлсена.

- Та ж Полґар відійшла від шахів після того, як вийшла заміж народила дітей. Допускаєте, що з вами може трапитися те саме?

- Юдіт все ж пішла не стільки через дітей. Народивши, вона ще виступала. Звісно, не так активно, як до того, але все ж. Остаточно піти угорка вирішила з часом, коли її рейтинг почав падати. Юдіт була в чоловічій десятці, а коли почала втрачати позиції, вирішила не залишатися. Вік взяв своє. Полґар зрозуміла, що на найвищому рівні вона грати вже не зможе, а посередні результати її не влаштовували…

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37843

Чи покинула б я шахи заради сім’ї? Щоб дати відповідь на це питання, треба спочатку спробувати. Наразі я незаміжня, мої думки пов’язані з шахами. Хоча, звісно, розумію, що вік шахістки-жінки помітно коротший, ніж шахіста-чоловіка. Тому поступово варто задумуватися, чим буду займатися, коли грати перестану.

Анна Музичук: Протистояння з росіянками були особливими завжди - фото 37824

Щоправда, нічого особливого ще не видумала. Зрештою, час у мене ще є. планувати, що гратиму до 30-ти чи 40-ка, звісно, не варто, але наразі хотілося б затриматися на високому рівні якомога довше.

Іван Вербицький, спеціально для Без Табу

фото - David Llada, офіційній сайт чемпіонату світу з шахів та офіційна сторінка Анни Музичук на фейсбуці

Без Табу
1
powered by lun.ua

Публикации