Вступ до вступу: Як змінилося ставлення українців до ЗНО за десять років

04.06.2018, 17:45
Вступ до вступу: Як змінилося ставлення українців до ЗНО за десять років - фото 1

Автор Без Табу аналізує дані останньої соціології щодо актуальної для всіх українців теми - зовнішнього незалежного оцінювання або ж ЗНО.

Кожного разу після закінчення шкільного навчального року розпочинається дискусія з приводу зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії до вищих навчальних закладів. Практика показує, що за останні десять років змінилося як ставлення до ЗНО з боку пересічних громадян, так і підхід до цього явища з боку міністерства освіти та науки. Проте суперечливих моментів та білих плям, як виявилося, ще вистачає, якщо вірити травневому соцопитуванню.

Найцікавіше спостерігати за реакцією на безумовно патріотичну ініціативу МОН скасувати тестування з російської мови. Комусь це видасться дивиною, але навіть в темні часи міністра Табачника відсоток випускників, що складали ЗНО українською мовою незалежно від предмету, щороку збільшувався. А російська почала відходити на другий план і як окрема дисципліна, і як мова складання тестування з інших предметів. Тому цей хід можна вважати цілком логічним та своєчасним.

Але з логікою міністерства в цілому погоджуються лише 41% опитаних. Показовою є різниця між менш русифікованими західними регіонами та Півднем і Сходом. Якщо в західних областях за скасування ЗНО з російської мови так чи інакше висловилися 58 відсотків, то у східних і південних – 18 і 30 відповідно. Також варто зазначити, що кожен п’ятий респондент досі не визначився зі ставленням до нововведення, і географічний фактор у цій непевності не відіграє жодної ролі.

Вступ до вступу: Як змінилося ставлення українців до ЗНО за десять років - фото 128801

Дані соціологічної групи Рейтинг

В цілому ж ставлення до зовнішнього незалежного оцінювання за десятиліття покращилося вдвічі. Якщо на момент запровадження альтернативи традиційним вступним іспитам на ЗНО з оптимізмом дивилися 26% опитаних, то тепер вже кожен другий вважає, що все було зроблено правильно, і абітурієнти можуть реально оцінити власний рівень знань. При цьому відсоток задоволених є переважно більшим серед тих, хто сам пройшов це випробування або знайомий з ним за досвідом когось із близьких людей.

Вступ до вступу: Як змінилося ставлення українців до ЗНО за десять років - фото 128802

Дані соціологічної групи Рейтинг

Однак і проблеми та недоліки помітні навіть неозброєним оком. В середньому три з п’яти респондентів не впевнені в тому, що вступ до ВНЗ без корупції став більш реальним. А 31% сумніваються в тому, що ЗНО зрівняло за можливостями абітурієнтів з різними матеріальними можливостями. І справді, ідеального «захисту від хитрого дурня» в даній ситуації придумати неможливо. У великих містах в університетах з обмеженою кількістю бюджетних місць за інших рівних умов між депутатським нащадком та сином слюсаря вибір швидше буде зроблено на користь першого через примарний зиск у недалекому майбутньому. А казуси з фальшивими пільговиками, схоже, припиняться лише тоді, коли можливість пільгового вступу незалежно від результатів тестувань буде виключено взагалі.

Вступ до вступу: Як змінилося ставлення українців до ЗНО за десять років - фото 128803

Дані соціологічної групи Рейтинг

Цікаво, що 45% опитаних вважають, що фальсифікувати результати зовнішнього оцінювання цілком реально. І особливо сильно вірять в це мешканці західних областей. Здавалося б, до чого тут Закарпаття і перманентні проблеми місцевих школярів з українською мовою?

Насправді чим далі в провінцію, тим більше випадків несанкціонованої допомоги учням з боку педколективу та інших зацікавлених осіб – не можна ж допустити зрив планів дитини на майбутнє через якісь тести. От і наштовхуємося ми на парадокс: третина респондентів вважає, що запровадження ЗНО мінімізувало вплив людського фактору на результати оцінювання, але для різноманітних «околиць географії», навпаки, відкрилися можливості, яких за старої системи не було.

Чимало суперечок виникає також з приводу не форми, але змісту. 31% вважає суттєвим недоліком складність та недосконалість тестів, 29 відсоткам не подобається необхідність додаткового навчання. Хоча якщо говорити відверто, другий нюанс стосується не стільки ЗНО, скільки навчальної програми старших класів загальноосвітніх шкіл в цілому. Як десять років тому, так і зараз, бажаючі проміняти останні шкільні роки на кілька семестрів в коледжі чи навіть ПТУ фактично нічого не втрачають через те, що відсотків 75 матеріалу у 10-11 класах – це повторення вивченого раніше в тому чи іншому вигляді. А до реальної реформи старшої школи руки у МОН дійдуть в кращому випадку років за 6-7. На той час може змінитися вже не один міністр чи навіть уряд.

Вступ до вступу: Як змінилося ставлення українців до ЗНО за десять років - фото 128804

Дані соціологічної групи Рейтинг

Загальний висновок важко сформулювати виключно в позитивних чи негативних тонах. Та, мабуть, і не треба. Схвальне ставлення до зовнішнього незалежного оцінювання зросло перш за все через те, що за десятиліття через нього так чи інакше пройшли дві третини громадян України у віці до 35 років (якщо вважати результати опитувань групи «Рейтинг» релевантними в межах держави). Проте це не позбавляє ЗНО старих вад. Скажімо, «творчі завдання» у тестуваннях з гуманітарних предметів по-справжньому творчими так і не стали – у творах плюсом вважається не висловлення власної думки, а згода з думкою першоджерела теми. А різниця у викладанні окремих дисциплін (скажімо, історії України) на Львівщині та Харківщині сприяє створенню нерівних умов під час складання тестів.

За великим рахунком, під європейською обгорткою місцями приховуються ледве не радянські ще негаразди. Але крок вбік від старої корумпованої системи вступу все ж зроблено, що не кажіть.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Без Табу
powered by lun.ua

Публикации
Загрузка...