Вовк, коза і капуста. Як активісти призначатимуть суддів

Громадська рада допомагатиме ВККС і житиме на гранти / Закон і бізнес

Громадська рада доброчесності на волонтерських засадах робитиме частину роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів по відбору суддів, що вже працюють, та кандидатів на посади. Але щодо приміщення, матеріальної бази, критеріїв відбору та важелів впливу поки що все в тумані.

На круглому столі, присвяченому створенню Ради, обговорювали усі деталі роботи майбутнього органу. Наголошували, що він, власне, не державний, тому обмежений у повноваженнях. На висновках цієї ради базуватимуться рішення ВККС щодо призначення нових суддів на посади чи перебування на посадах діючих суддів. Але Рада не прийматиме обов’язкових рішень, не нестиме за них відповідальність, не матиме повноважень для відкриття дисциплінарного провадження.

Лишається питанням доступ до інформації – деякі реєстри і бази активістам відкрили, але не всі. Тому переважно йтиметься про власні джерела, відкриту інформацію зі ЗМІ, де повно фейків. Серед підстав для висновку можуть розглядати моніторинг відкритого судового засідання представником ВККС та опитування представників сторін у судовій справі, яку розглядає той чи інший суддя – але лише до винесення рішення, щоб не було підозр у тиску. І на базі цього формуватиметься рішення про звільнення чи призначення судді.

Поки що невідомо, де працюватиме нова рада, не вирішене питання з матеріальною базою, хоча здавалося б, створюється орган, існування якого прописано у законодавстві.

З фінансуванням теж все непевно, але є нюанс, заради якого більшість, здається, і прийшла на цей круглий стіл. На старті робота ця позиціонується як волонтерська. Але залучатимуть грантові кошти, і це передбачено законодавством. Постало питання, чи не впливатимуть громадські організації на своїх делегованих членів – пообіцяли, що не будуть. Але на круглому столі були далеко не всі, хто претендуватиме на крісла у Громадській раді. Правда, охочі контролювати процес відбору до Ради вже знайшлися – теж, звичайно, із громадських організацій. Крім того, що один прихований варіант якщо не тиску, то впливу можна згадати от зараз, коли ще нічого не почалося: представники громадської організації, що має вплив на, скажімо так, розподілення грантових коштів, беруть участь у конкурсі чи вже у роботі Ради, яка фінансується з тих самих джерел. Ситуація гіпотетична – у цьому конкретному випадку. Але не загалом.

Вимог і до нової Ради, і до суддів та кандидатів, що постануть перед нею, чимало. У суддів має бути все добре з відповідністю статків та способу життя задекларованим коштам, сумісництвом, конфліктом інтересів, доброчесністю, професійною етикою. Громадські організації, що висуватимуть своїх представників до Громадської ради доброчесності, мають існувати не менше 2 років, займатись антикорупційною, правозахисною діяльністю або просуванням реформ, та надати фінансовий аудит або за двома проектами, які реалізовувала організація, або аудит за останні 2 роки роботи. Організації, які виступали донором, або є організацією чи структурою країни-агресора, не зможуть потрапити до Ради. Також звертатимуть увагу на відповідність діяльності вимогам статуту. Схоже, що дві верстви – судді та активісти, що завжди, особливо в часи Майдану, дивилися одне на одного в крайньому разі з недовірою, тепер матимуть усі можливості поколупатися у документах і знайти, чому «вас тут не має бути». Суддя може мати ідеальну декларацію, але спіймають п’яного за кермом. А ГО може надати вилизаний звіт, але знайдуть виходи на російські ГО - і ховайся.

Щодо дедлайнів все теж не зовсім зрозуміло. Не визначено законодавством термін оприлюднення списку громадських організацій, що пройшли відбір до ГРД (експерти під час обговорення помічають, що до абревіатури ДРГ не так вже й далеко…). Прийом документів завершиться 19 жовтня, збори – орієнтовно 11 листопада, оголошення складу Ради – не пізніше 16 листопада.

Такі приблизні цифри виглядають якось трохи легковажно як для середовища, у якому вміють посадити людину за зайву кому у папірці.

І якщо громадські активісти ще порозуміються між собою, то опоненти, тобто судді, матимуть зайвий аргумент для оскарження – контролюючий орган сформований з порушенням термінів, тому нелегітимний, правда ж?

Окрім таких критеріїв, як дотримання стандартів позасудової поведінки чи політична заангажованість, експерти пропонують – поки що жартома – перевіряти суддів і на релігійну індиферентність. Бо, мовляв, вплив Московського патріархату в Україні занадто відчутний та іноді може призвести до непередбачуваних наслідків.

Щодо вимог до представників ГРД, то правники побоюються, що такі критерії відсіють майже всіх, і виявиться, що можуть претендувати на членство у Раді лише три організації на всю країну. Їхні опоненти кажуть, що ні, все прорахували, п’ять – а саме стільки треба – набереться точно. А загалом визначеним критеріям відповідає близько 30 організацій. Тобто можемо уявити, яка точитиметься боротьба.

Днями у «Реанімаційному пакеті реформ» вимагали позачергового пленарного засідання Верховної Ради для звільнення суддів, що порушили присягу.

Експерти РПР зазначали, що це треба зробити до 30 вересня, адже тоді, після набрання чинності змінами до Конституції, звільнення за порушення присяги не буде підставою, і це дасть суддям привід для оскаржень у суді.

І оці грайки із затягуванням процесу звільнення вже стали тенденцією.

Зрештою позачергове засідання призначили на 29 вересня, на ньому розглянуть подання Вищої ради юстиції про звільнення 33 суддів, що порушили присягу через винесення неправосудних рішень в часи Майдану, а також, тих, що підлягають люстрації.

Кого призначать на їхні місця, які ще місця звільнять і від кого, і головне – хто саме цим опікуватиметься у Громадській раді, побачимо трохи згодом.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!