Відділ аморальності. Чому Нацполіція проти легалізації проституції

Шукай: Кому вигідно?

Оглядач Без Табу дає відповідь на питання - чому українські силовики виступають категорично проти легалізації проституції.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram і отримуйте підбірку тільки цікавих та важливих новин!

Недільний Марш рівності ненароком підняв кілька неочевидних нібито тем. Є серед них і така, що нібито зовсім не стосується політики. Так-так, мова про надання послуг інтимного характеру за гроші. Точніше, про неможливість робити це в Україні так само легально, як в деяких інших державах світу. Дискримінація тут здаватиметься очевидною, якщо дивитися на питання неупереджено.

Приклад Нідерландів дає зрозуміти, що проституцію можна перетворити на цілком легальний і прибутковий бізнес, зиск від якого матимуть абсолютно усі дійові особи. Споживач отримує цілком законне задоволення, держава лишається в плюсі, оскільки «нічні метелики» сумлінно сплачують податки. Проте не варто забувати про головне: у наших краях бізнес – це не заробіток, бізнес – це, перш за все, спроба обдурити. Вдала чи ні – не так вже й важливо. Але збагачення за правилами кінцевою метою бути явно не може.

Найкраще ситуацію з проституцією в Україні характеризує реакція на розмову про легалізацію з боку представників силових структур. За чверть століття Незалежності від людей у погонах не довелося почути жодного позитивного відгуку. З точки зору радянської моралі, яка все ще домінує у свідомості певних категорій населення, усе складається цілком логічно: не можна підтримувати те, що протягом віків виходило за рамки законності. Але реальна картина є дещо іншою.

"Я ріс і виховувався в цій країні і не вважаю, що легалізація проституції - це правильно. Легалізувати - це ніби підштовхувати жінок до цього заняття. Думаю, що ми можемо побудувати сильну Україну і без легалізації проституції. Хоча в Європі це є, але я не народився там і не жив, і у мене не той рівень толерантності саме до цього питання"… Як ви думаєте, хто є автором цієї цитати? Не ламайте голови – мова про Андрія Крищенка, екс-претендента на посаду керівника Нацполіції та керівника столичного управління Нацполіції. Тієї самої Нацполіції, яка начебто мала перестати бути міліцією не лише на вивісках, але й ментально.

Інше виховання / 112 Україна

Що ж ми бачимо насправді? Нічого, крім банального перекручування фактів. Наші люди іноді дійсно поводять себе як дурні, але списувати абсолютно все на специфічний менталітет не можна і не треба. Років зо тридцять тому партійні бонзи цілком серйозно говорили про те, що існування громадян СРСР в умовах ринкової економіки є неможливим. І як все склалося в підсумку? До нових правил врешті-решт пристосувалися всі, навіть несамовиті любителі ковбаси за 2,20. Тому причину вічного міліцейського невдоволення треба шукати зовсім в іншому місці.

Справа в тому, що вітчизняні правоохоронні органи давно керуються перевіреним принципом: якщо не можеш побороти якесь неподобство, треба очолити цей процес і отримувати задоволення від життя. У випадку з проституцією це працює ідеально. В управліннях МВС на місцях чудово знають про кожну точку, про кожен «салон», в якому за окрему плату охоче нададуть послуги інтимного характеру. Але здебільшого вони дивляться на порушення закону крізь пальці. Чому? А тому, що частина вищезгаданої окремої плати осідає в кишенях силовиків. Так, саме в кишенях, бо на банківських рахунках такі доходи світити кортить не всім – для когось вони завеликі з точки зору службового становища, для когось, навпаки, є замалими і не вартують зайвої тяганини.

Звичайно, іноді трапляються показові арешти та закриття притонів. За допомогою телевізійників цей процес все частіше і частіше перетворюється на пафосне реаліті-шоу. Але ні про яку моральність та бажання зробити суспільство чистішим мова тут не йде. Зазвичай подібні заходи стаються з двох причин. Перша – власник притону перейшов дорогу комусь значно впливовішому, і не обов’язково в царині сексуальних послуг. Друга – не вдалося домовитися з приводу обсягів «відкату» з тими, хто забезпечує прикриття. Так-так, в тому числі з тими самими працівниками МВС, що показово бігтимуть штурмувати черговий бастіон розпусти.

Власне кажучи, сам Андрій Крищенко ненароком натякнув на це: "Легалізація проституції вже точно не зменшить криміналізації цієї сфери. Навіть якщо будуть легальні повії, які сплачуватимуть податки, навколо них будуть нелегальні сутенери, кримінал: з них і гроші вимагатимуть, і напади здійснюватимуть". Щоправда, після «А» непогано було б сказати і «Б». В разі легалізації правоохоронці втрачають чималенький такий штат інформаторів, на яких буде елементарно нічим тиснути. Також буде втрачено можливість заганяти «під дах» не лише «нічних метеликів», але й інших причетних до цієї галузі. Врешті-решт, повій доведеться захищати так само сумлінно, як і представників інших професій. А статті 152 та 153 (це щонайменше) КК України як були швидше декларативними, так і лишаються ними.

Чи варто дивуватися тому, що правоохоронці виступають категорично проти виведення ринку секс-послуг з тіні? Мабуть, що ні. А надто з урахуванням того, що міністерство внутрішніх справ останнім часом очолює найбільш канонічний серед представників нової влади герой епохи малинових жакетів. Багато хто любить говорити про те, що не варто грати з державою на гроші. Але іноді буває так, що й сама держава не демонструє бажання грати.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!