«Тихесенько зайшли»: як удар по заводу «Енергія» залишає російські ракети без живлення
Удар по російському заводу «Енергія» в Єльці перервав випуск критичних теплових батарей для «Іскандерів» та Х-101 — як пояснив виданню «24 Канал» авіаексперт Костянтин Криволап, запасу комплектуючих ворогу вистачить заледве на місяць.
Удар по заводу «Енергія» в Єльці Липецької області, про який повідомляли після атаки, міг вдарити по російському виробництву ракетних комплектуючих, зокрема теплових батарей для «Іскандерів» і Х-101. Про це в ефірі 24 Каналу розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому цей об'єкт є важливим для російського військово-промислового комплексу, які наслідки може мати удар і як це вплине на можливості Росії поповнювати запаси озброєння.
Storm Shadow могли застати російську ППО зненацька
За оцінкою Криволапа, під час атаки могли застосувати крилаті ракети Storm Shadow. Він припустив, що до цілі було близько 250 кілометрів, а конструктивні особливості цих ракет дають їм змогу наближатися до об'єктів малопомітно для російської протиповітряної оборони.
«Storm Shadow підкрадається тихесенько, особливо не шумить, посуду не б'є. Заходить так тихенько, питає: «Можна я зайду?» А тут, найімовірніше, повітряну тривогу навіть не оголосили. Вони просто влучили», – зазначив Криволап.
На відео, яке знімали місцеві жителі, чути три вибухи. Експерт звернув увагу на характер записів і припустив, що ракети заходили на ціль одна за одною. Він також наголосив, що повідомлення про пошкодження саме виробничих цехів вказують на точність удару.
Завод «Енергія» виготовляє хімічні джерела струму для різних типів озброєння, зокрема ракет Х-101 та «Іскандер». На підприємстві також працює лінія теплових батарей, які потрібні для живлення ракетних систем під час польоту.
За словами експерта, особливість таких батарей у тому, що їхній електроліт спочатку перебуває в твердому стані, а після нагрівання джерело живлення короткочасно видає значний струм. Він навів орієнтовні характеристики – близько 27 вольтів і до 130 амперів, необхідних для роботи відповідного обладнання ракети.
Запаси комплектуючих можуть вичерпатися швидко
Криволап вважає, що російська ракетна промисловість не має великих запасів окремих компонентів. На це, за його словами, вказують і дати виготовлення ракет, які Росія вже використовувала для атак по Україні: на початку жовтня фіксували вироби з датою 3 вересня.
Такий короткий проміжок між виготовленням і бойовим застосуванням може свідчити, що російські підприємства працюють без значних проміжних запасів. У такій ситуації пошкодження обладнання, яке складно швидко замінити, стає особливо чутливим для виробництва.
«Якісь запаси є, але я не думаю, що їх більше ніж на місяць. І не думаю, що ці лінії можна відновити швидше, ніж за пару місяців. Будемо дивитися, що там буде», – сказав експерт.
Якщо пошкодження зачепили саме виробництво теплових батарей, це може вплинути одразу на кілька типів російських ракет. Навіть за наявності готових корпусів, двигунів та інших деталей зібрати повноцінний боєприпас без джерел живлення неможливо.
Криволап також звернув увагу, що Сили оборони України дедалі частіше уражають не підприємства кінцевого складання ракет, а заводи, які постачають для них комплектуючі. На його думку, саме такий підхід уже може зменшувати кількість озброєння, яке російська армія здатна застосовувати проти України.
Водночас експерт скептично оцінив заявлені Росією можливості її військово-промислового комплексу. Він зіставив офіційні заяви з реальною інтенсивністю ракетних і безпілотних атак та поставив під сумнів озвучені обсяги виробництва.
«Не виходить у них 50 ракет, перероблених із С-300 і С-400, не виходить 60 «Іскандерів», не виходить багато інших ракет, які вони обіцяли. І не виходить 3 тисячі реактивних дронів, про які вони заявляють», – зазначив Криволап.
Водночас він наголосив, що дані української розвідки про максимальні можливості противника потрібні для підготовки до найскладніших сценаріїв. Навіть якщо Росія не досягає заявлених обсягів виробництва, загроза для України залишається значною.
За оцінкою експерта, під час окремих атак Росія застосовує по 60–80 реактивних безпілотників, а українська протиповітряна оборона в середньому перехоплює приблизно 70–75% таких цілей, іноді – до 80%. Але навіть 15 влучань за добу можуть завдати серйозних руйнувань, тому зменшення можливостей російського виробництва залишається важливим елементом захисту України.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про удар по заводу «Енергія» 25 жовтня та про те, як Україні вдалося уразити це підприємство: читайте детальніше тут.
У ширшому контексті такі удари вписуються в системну кампанію проти російської військової інфраструктури. Для Києва це спосіб не лише ускладнити виробництво ракет, а й знизити темп обстрілів, які РФ регулярно здійснює по українських містах та енергетичній системі.
