Тристоронній раунд у листопаді: Україна, США та РФ готують зустріч делегацій
Україна, США та Росія попередньо погодили проведення тристоронніх перемовин на рівні делегацій уже в листопаді, про що повідомив Володимир Зеленський. На порядку денному — цілком приземлені речі: захист енергетики взимку та безпека в Чорному морі.
Україна, Росія й США готуються до тристоронніх переговорів у листопаді, а питання безпеки енергосистеми та обміну полоненими знову опинилися серед ключових тем, повідомляє Радіо Свобода.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, паралельно з дипломатичними приготуваннями в ЄС і НАТО дедалі гостріше говорять про нестачу ракет-перехоплювачів, грошей і політичної рішучості для підтримки України.
Переговори готують на листопад
За даними співрозмовників Радіо Свобода, Київ, Москва і Вашингтон обговорюють зустріч делегацій уже найближчими тижнями. За словами Володимира Зеленського, після консультацій в Осло американські посланці відвідали Санкт-Петербург і отримали підтвердження готовності Кремля до діалогу.
Серед можливих майданчиків називають Абу-Дабі, а також європейські міста. Для України принциповим залишається не місце зустрічі, а зміст перемовин: ідеться про енергетичне перемир'я на зиму, безпеку судноплавства в Чорному морі та масштабний обмін полоненими.
Що хоче отримати Київ
Україна розраховує передусім на перші кроки до деескалації, а вже потім – на переговори на рівні лідерів. На тлі російських атак по енергетиці та невизначеності щодо західної підтримки Київ намагається зафіксувати хоча б мінімальні домовленості, які зменшать тиск на цивільну інфраструктуру.
Заступниця генсекретаря НАТО Радміла Шекерінська вважає, що посилення російських ударів пов'язане з розчаруванням Кремля через відсутність успіхів на фронті.
«Тому, щоб продовжувати війну, Путін має лише одну стратегію – розділити нас… Він намагається посіяти розбрат і підірвати нашу єдність», – заявила вона на відкритті представництва Київського безпекового форуму в Брюсселі.
За оцінками української влади, у 2027 році країні потрібно буде близько 70 мільярдів євро додаткового фінансування, а нинішні обіцянки партнерів покривають лише частину потреб.
ЄС шукає гроші, а партнери вагаються
Поінформовані посадовці в Євросоюзі кажуть, що в 2027 році саме Брюссель, найімовірніше, знову нестиме основний фінансовий тягар підтримки України. Серед варіантів – нові спільні запозичення, однак остаточних рішень поки немає.
Окремою проблемою лишається політична ситуація в самій Європі: наближення виборів, посилення популістів і зростання симпатій до сил, які виступають проти допомоги Україні. На цьому тлі Брюссель прагне домовитися про нові пакети до ключових політичних дедлайнів у Франції та інших країнах.
Бельгія тим часом не готова повертатися до ідеї фінансувати Україну за рахунок заморожених російських активів. Прем'єр Барт де Вевер, за словами європейських співрозмовників, фактично заблокував активне просування цієї дискусії на останньому саміті ЄС.
«Ми не повинні змушувати Бельгію почуватися незручно чи винною. Нам просто потрібно знайти правильні рішення, щоб Бельгія та інші партнери, які вагаються, почувалися комфортно», – сказав віцепрем'єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов.
Нестача ракет і вразливе небо
Найгостріше Київ сьогодні потребує ракет-перехоплювачів для протидії балістиці, а також озброєння для боротьби з новими російськими реактивними дронами. Посол України в НАТО Альона Гетьманчук каже, що Альянс уже передає союзникам термінові запити на хоча б одну-дві ракети з власних запасів.
«Найбільша проблема – не виснажені запаси й не обмежена кількість ракет-перехоплювачів у світі… У більшості випадків проблема полягає в політичній нездатності піти на прорахований ризик і надати Україні ці ракети вже зараз», – наголосила вона.
Водночас гендиректор енергохолдингу «ДТЕК» Максим Тимченко попередив, що за найгіршого сценарію електроенергія в Києві може подаватися лише на об'єкти критичної інфраструктури, а для мешканців і бізнесу доступ до світла стане дуже обмеженим.
«Підприємства не зможуть працювати, а люди матимуть електроенергію максимум дві-три години протягом дня – за найгіршого сценарію», – сказав він, долучившись до дискусії в Брюсселі по відеозв'язку.
Що кажуть про гроші на війну
Колишній прем'єр України Арсеній Яценюк наголосив, що без стабільного фінансування країна ризикує втратити не лише економічну стійкість, а й обороноздатність. На його думку, поступові й розтягнуті в часі транші вже не працюють.
«Якщо грошей немає, нема чого витрачати. Якщо немає чого витрачати, то нема чим платити пенсії, зарплати, утримувати систему охорони здоров'я… Війну не виграють без грошей», – сказав він Радіо Свобода.
Колишній начальник Штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін також вважає, що союзникам треба збільшувати масштаби допомоги. На його переконання, лише примус до переговорів може змусити Володимира Путіна сісти за стіл перемовин.
«Потрібно знову мобілізувати зусилля, переглянути масштаби допомоги, необхідної для того, щоб Україна могла продовжувати захищати власну землю», – підсумував він.
У європейських столицях дедалі чіткіше усвідомлюють: навіть якщо формат переговорів у листопаді відбудеться, це ще не означає швидкого прориву. Для Києва питання полягає в тому, чи підійде він до цих розмов із достатньо сильними позиціями – військовими, фінансовими й політичними.
Водночас російські атаки, енергетичний тиск і невизначеність із західною підтримкою лише підсилюють ризики, що будь-які домовленості будуть крихкими. Саме тому в Брюсселі паралельно говорять не лише про перемовини, а й про гроші, ракети та захист критичної інфраструктури.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Європа шукає механізми, як втримати підтримку України на тлі політичної втоми та нових безпекових загроз. Читати інші матеріали БЕЗ ТАБУ
