Пристрасті Путініади: Перепис душевнохворих і брязкання зброєю

Росія каже "до побачення" Олімпіаді / Getty Images

Росія за системні порушення та махінації з допінгом на державному рівні відсторонили від участі у Олімпійських Іграх. Як цю новину сприйняли в Росії та чого чекати від держави, що перетворилась на мавпу з гранатою, – досліджував журналіст Іван Вербицький.

В очікуванні вселенської змови супроти Великої Росії, яка, звісно, не могла сфальсифікувати результатів допінг-лабораторії на Олімпіаді-2014 в Сочі, путінські блазні цього разу перевершили всіх. Першою реакцією на вердикт Лозаннського спортивного арбітражу була лють. Сеча вдарила кремлівським телепалам у рештки мізків так сильно, що вони один поперед одного почали розпинатися, мовляв, це рішення принижує їхню імперську гідність і без прапора, триголової курки і мелодії «Союз нєрушимий» на Ігри до Пхенчхана не треба їхати взагалі.

Як то не дивно, але втихомирив агресію своїх барсиків особисто Путін. Після того, як на членів Міжнародного олімпійського комітету було вилито відра помиїв, а про повний бойкот Олімпіади-2018 не заявив лише лінивий, кремлівський карлик здивував несподіваною зваженістю. Мовляв, ті хто на Ігри до Кореї їхати може, повинні це зробити. Навіть у нейтральному статусі.

Голова МОК Томас Бах виносить вердикт

Риторика блазнів змінилася миттєво. Найпоказовіші переміни трапилися в макітрі головного спортивного пропагандона Росії - Дмітрія Ґубєрнієва. Ще у суботу він постив у своєму «Інстаґрамі» власне інтерв’ю телеканалу ZDF, у якому розповідав, що без прапора і гімну Ігри Росії не потрібні, а трохи отямившись на тлі важкого похмілля і дороговказу від Путіна через півдоби після вердикту, вже твердив, що спортсменам «надо єхать, виступать і побєждать». Побєдім і спойом вмєстє, дєріжор всєгда готов», - створював гарну мармизу при поганій грі Ґубєрнієв, пригадуючи ситуацію, як на цьогорічному чемпіонаті світу в австрійському Гохфільцені він вставив свої п’ять копійок і почав горлати «Россію-вєлікую-нашу-дєржаву» a cappella, після того, як організатори помилилися і ввімкнули не ту мелодію.

Нейтральний статус на Іграх-2018, дискваліфікація Олімпійського комітету Росії, призупинення членства в МОК президента ОКР Жукова, довічна дискваліфікація з забороною відвідувати Олімпійські ігри віце-прем’єрові Віталієві Мутку – вердикт Лозаннського суду виглядає суворим. Начебто. З іншого боку, як для країни, яка сфальсифікувала результати цілої Олімпіади, втратила через допінг-скандали на цей момент 21-ну з 33-х медалей, пом’якшення у вигляді допуску «чистих» спортсменів до виступів у Пхенчхані в нейтральному статусі виглядає рішенням аж вельми лояльним. Бо ж зрозуміло, що ті підбурювані державною пропагандою «чисті» вдадуться в Кореї до певних демаршів, а у випадку здобуття нагород повернуться додому героями і в Мутка «сотоваріщі» знову буде змога розповідати про велич російського спорту, котрий перемагає не дивлячись на обставини.

МОК відстоює права чесної людини. Начебто й справедливо, бо для окремих спортсменів змога виступити на Олімпіаді з’являється раз у житті. Разом з тим, впродовж майже року Росія на найвищому державному рівні нехтувала вимогами МОК і Всесвітньої антидопінгової аґенції (WADA) усунути бодай на час розслідування всіх причетних до допінг-скандалу осіб і створити замість дискредитованої РУСАДА новий антидопінговий орган. Замість того мордвинські чиновники збільшили фінансування РУСАДА, а колишньому керівникові Московського антидопінгового центру Григорію Родченкову, який втік до США і дав проти Мутката його поплічників свідчення, почали погрожувати розстрілом на рівні депутатів Госдуми.

Георгій Родченков пояснює міністру Мутку, як кувати спортивні звитяги / За допомогою допінга

Росію вивели на чисту воду, але замість бодай декларативних спроб виправити ситуацію Путін і його посіпаки відповідали нахабними випадами. Ця країна не зробила рівно нічого для того, щоб вердикт Лозаннського суду був м’якшим. Виглядає, що Росія мала отримати повну дискваліфікацію без жодних обмовок. Тотальні фальсифікатори ні на що інше не заслуговували.

Коли перечитуєш реакцію спортивного і навколоспортивного істеблішменту Росії на цей вирок, поволі вражаєшся. Невже в цій країні не залишилося адекватних людей взагалі? Заговорили навіть «глухонімі». Приміром, колишній тренер команди київського «Динамо» Валерій Ґаззаєв. «Нейтральний прапор – це приниження для нашої великої країни, - заявив Газзаєв. – Як то виступати, ніби ми без роду і племені? Росія, вибачте, не бананова республіка, це потужна спортивна держава, яка дала світові багато талантів і рекордів. Ми повинні судитися у всіх інстанціях. Вважаю, що в даному випадку відбувається саме політична провокація».

«Чого тільки нам не доводилося історично витримувати від «партнерів», - тужить на своїй сторінці в Фейсбуку офіційний представник МЗС Російської федерації Марія Захарова. – Але ніяк нас не можуть завалити. Ні світовою війною, ні розвалом Совєцького Союзу, ні санкціями. Беремо і виживаємо».

«Навіщо вставати на коліна, якщо нашу команду послаблять і десятки олімпійських чемпіонів не братимуть участі? – обурюється почесний президент Олімпійського комітету Росії Леонід Тягачов. - Вважаю, якщо нас настільки принизили, потрібно прийняти сміливе, десь важке, але правильне рішення – на користь всієї країни і нашого спорту. Краще організуємо додатково свої власні змагання замість зимової Олімпіади».

«Зараз розвалюється весь міжнародний спорт», - з сумом констатував міністр спорту РФ Павєл Колобков.

Найбільше ж потішив Рамзан Кадиров. Він у притаманній йому манері випалив: ««Жоден спортсмен з чеченської пропискою не виступатиме під нейтральним прапором. А тих чеченських спортсменів, які за всіма критеріями повинні були потрапити в збірну і поїхати на Олімпіаду, ми будемо вшановувати як переможців». Найсмішніше, що претендентів на місце у будь-якій з національних команд з Росії у зимових видах спорту серед чеченців немає.

Не залишилися осторонь глобального допінгового казусу своєї нової «Родіни» й окремі «хохли», безбатченки, які змінили українське громадянство на російське. Тепер вже екс-дворазовий олімпійський чемпіон Сочі з бобслею Алєксєй Воєвода, котрий народився на Чернігівщині, приміром, категорично відмовився віддавати відібрані через вживання заборонених препаратів медалі. Мовляв, моє, нехай спробують відібрати. Не нагадує ситуацію з Кримом?

Вирішив поділитися своєю безцінною думкою й гімнаст Ніколай Куксенков, корінний киянин, котрий отримав російський паспорт невдовзі після Олімпіади-2012. Навесні 2016-го Ніколай сам «згорів» на мельдонії й зараз відбуває дискваліфікацію. Але то не заважає йому грізно критикувати Міжнародний олімпійський комітет. «Основний принцип олімпійської хартії декларує право займатися спортом кожній людині людині, - обурюється український москалик. – Виходить, МОК протирічить сам собі. Ганьба всім, хто взяв участь у цьому злочині».

А що тотальні фальсифікатори збиралися загребущими руками збиралися во ім’я зміцнення переможного іміджу російського спорту підставити їхню землячку-біатлоністку Віту Семеренко, «гопода» Воєвода і Куксенков, звісно, мовчать. Мабуть, не вірять чуткам.

Взагалі, іронія долі виходить. Сестри Семеренко залюбки їздили на змагання до Росії навіть після окупації Кримського півострова і початку військової агресії на наші східні кордони. Коли надокучливі журналісти восени 2014-го запитали Віту, чи нормально те, що наша біатлонна збірна проводила збори в Тюмені, спортсменка відповіла просто: «Нє задрачівайтє».

Після того наші чарівні україночки (не лише сестрички, а й їхні партнерки по золотій олімпійській команді Підгрушна і Джима) неодноразово з’являлися в ефірі пропагандистського телеканалу «Россия 2», давали інтерв’ю вже згадуваному Ґубєрнієву, а уродженка Березовиці на Тернопіллі Підгрушна навіть заспівала для програми Дмітрія в грудні 2015-го «новогоднюю пєсню». Зрештою, навіщо копати так далеко? Буквально на минулих вихідних Джима сфотографувалася з Ґубєрнієвим після здобуття бронзи в індивідуальній гонці на стартовому етапі Кубка світу-2017/2018 у шведському Естерсунді.

Російські махінації стали приводом для жартів

«Спорт внє палітікі». Вони пісяють, а наші дівчатонька радіють і кажуть, що йде дощ. Останній перл Ґубєрнієва пролунав якраз там, в Естерсунді. Стосувався він висловлювання президента Української біатлонної федерації Володимира Бринзака про спробу підмінити допінг-пробу Семеренко. Володимир Михайлович сказав, що не здивується в цій ситуації нічому. І нарвався на гнівну тираду, яка розпочалася цитатою з Карлссона Астрід Ліндґрен про «коньяк зранку», а закінчилася фамільярним «Володю, навіщо так, ми нормально спілкуємося?»

Дмітрій Губернієв хамить у прямому ефірі

В принципі, все це виглядало б весело. Якби не так сумно. Григорій Родченков вже заявив про те, що побоюється за своє життя навіть у США. Підстави хвилюватися у людини, на основі свідчень якою був розвіяний міф про велич російської збірної на Путініаді в Сочі, є. Бодай тому, що двоє причетних до підміни допінг-проб осіб пішли з життя за загадкових обставин ще коли пан Родченков не виїхав. Що путінський режим ворогам не вибачає, відомо з убивства на території Великобританії працівника спецслужб Олександра Литвиненка. Вбитого показово, в наслідок радіоактивного зараження полонієм.

А ще турбує агресивна риторика російських блазнів. Бо ж що у п’яного на язиці, те у тверезого на думці. Якось одночасно двоє діячів згадали про міць держави. «Зламати велику державу Росію? – кипить від обурення Світлана Хоркіна, олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, а нині депутат Госдуми від «Єдіной Россії». – Ні, не вийде. У цієї країни – великими літерами «РОССИЯ» - є армія, ядерна зброя і великі люди. Ми вже давно всіх перемогли. Вони, в тому числі МОК, вже розписалися у своїй нікчемності. Там дивні люди, які думають, що вони кращі за всіх».

Натомість Ґубєрнієв натякнув на сусідство двох Корей. «Сподіваюся, що російська команда поїде на Олімпійські ігри, - сказав балакучий пропагандист ще до винесення вердикту. – Що трапиться, якщо нас все ж відсторонять? А якщо Кім Чен-Ин ракету пустить, то взагалі ніхто нікуди не поїде».

Брязкання зброєю - улюблена російська гра / Getty Images

Мавпа з гранатою – то завжди страшно. Особливо, коли мавпа не одна. Особливо, коли в однієї з тих мавп на носі вибори. До таких подій мавпа готується ретельно. На перший строк вона заходила на тлі другої Чеченської війни, терактів у Беслані та Норд-Ості. У 2008-му свою другу каденцію завершила вторгненням на територію Грузії і анексією Абхазії й Південної Осетії. Знехтувавши при цьому неписаним принципом – не розпочинати воєн під час проведення Олімпіад. Під час Путініади-2014 цей принцип був дотриманий лише умовно, адже агресія стосовно України розпочалася вже після завершення сочинського фарсу. Чого ж очікувати в лютому 2018-го?

Іван Вербицький, спеціально для Без Табу

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!