Помилки задуму і виконання-2. Чому освітня реформа була приречена з самого початку

Експеримент продовжується / Винница Daily

Оглядач Без Табу продовжує називати винних у головних проблемах нашої держави. Після футболу переходимо до освіти.

Можна скільки завгодно скептично ставитися до Михайла Задорнова (якщо бути чесним, колись талановитий та гострий на язика автор, а нині старіючий маразматик, якого загубила епоха інтернету, сам дає для цього привід), але одинадцять років тому він сказав дійсно золоту річ – не можна бездумно копіювати принципи американської системи освіти і думати, що вони запрацюють у такому специфічному середовищі, як країни колишнього СРСР.

Російська реформа дійсно виявилася анекдотичною, особливо з точки зору аномальної кількості школярів з Північно-Кавказького федерального округу, які отримували і отримують максимально можливий бал на єдиному державному екзамені з російської мови та літератури. Україна мала можливість не повторити сусідських помилок, але замість цього розігналася щодуху і красиво стрибнула в ту ж калюжу. Якби це був чемпіонат зі стрибків у воду, то максимальні оцінки за ефектність та ідеальне виконання Україні були б гарантовані.

Якби це був чемпіонат зі стрибків у воду, то максимальні оцінки за ефектність та ідеальне виконання Україні були б гарантовані

Коли представники старшого покоління починають жалітися на те, що молодь остаточно втрачає навички мислення, це спочатку здається лише традиційним бабсько-дідівським буркотінням з серії "раніше трава була зеленішою". Але практика показує, що люди, які отримали базову шкільну освіту навіть не у радянські часи, а під час так званого перехідного періоду, праві в своїх оцінках. Чимало цьогорічних випускників навіть слова у речення зв'язують не без проблем, не говорячи вже про те, щоб правильно назвати автора "Кайдашевої сім'ї" або рік початку другої світової війни (на їх захист скажемо, що цієї інформації не знає й нещодавній кандидат у президенти нашої країни). З генами у молодого покоління все гаразд, не хвилюйтеся. Але система освіти, що була нашвидкуруч збудована на руїнах радянської, кульгає на усі чотири ноги.

Піднапружтеся і згадайте першу ж вимогу, яку до вас ставила вчителька у першому ж класі. Мова зараз не про акуратність почерку чи заборону розмовляти з сусідкою по парті під час уроку, а про вимогу давати розгорнуті відповіді на поставлені запитання. Людина за такого підходу, звісно ж, могла вирости дурисвітом, але хоча б говорити вміла ладно. Зараз же від подібної практики відмовляються, а відмову пояснюють максимально просто: "В Америці так не роблять”.

Горе-реформаторам навіть на думку не приходить подивитися відповідну статистику і побачити, скільки американських школярів старшого віку не те, що написати своє ім'я не можуть, але й читають важко і повільно. Так, у відсотках це буде не дуже багато, але якщо згадати, що мова про країну з населенням майже у 320 мільйонів душ, то цифри починають лякати. Наші ж горе-спеціалісти вирішили відштовхуватися від придуманого колись Чеховим принципу "стислість – сестра таланту", але з самого початку почали розкручувати механізм не в той бік.

Відмова від вступних іспитів до ВНЗ у класичному вигляді і перехід на ЗНО у тестовому форматі теж цілком вписується у обрану сюжетну лінію. Єдиний нюанс, яким можна виправдати цю зміну – техніка дійсно перевіряє роботи і виставляє оцінки швидше та ефективніше за живу людину. Але при цьому аж ніяк не можна сказати, що ЗНО здатне показати реальний рівень знань майбутнього студента, якому для складання цього тесту нема особливої потреби досконало знати шкільну програму з певного предмету. Коли до кожного питання дається кілька варіантів відповіді, з яких треба вибрати вірний, то іноді достатньо покластися на милість богів та звичайнісіньке везіння.

Коли до кожного питання дається кілька варіантів відповіді, з яких треба вибрати вірний, то іноді достатньо покластися на милість богів та звичайнісіньке везіння

Так звана ж "творча частина" насправді не є дійсно творчою, якщо дуже причепитися. І це мова лише про гуманітарні дисципліни! Але парадокс у тому, що навіть на тестуваннях з математики людина з трійкою в атестаті, яка вступає кудись на заочне відділення через десять років після закінчення школи, цілком легко може вибити, скажімо, 165 балів з 200 можливих, навіть не намагаючись вирішувати найскладніші завдання. Якщо вдатися до ретельного аналізу, то стане зрозуміло, що відсутність "захисту від дурня" була закладена у нову систему оцінювання з самого початку.

Прихильники реформи, звичайно, почнуть у відповідь наполягати на тому, що заміна звичайних вступних іспитів на ЗНО суттєво зменшила корумпованість системи освіти, але при цьому забувають додати головне – зменшила лише у великих містах. У провінції потрібні результати як малювалися раніше, так малюються і зараз. В деяких випадках педагогам навіть ніхто не заважає сісти і швиденько вирішити тестові завдання для особливо нетямущих учнів.

Виправдання знаходиться дуже просто: якщо зараз дітям усе зіпсувати, то вони так і будуть крутити хвости коровам так само, як їхні батьки, а так вони хоча б шанс на нормальне життя матимуть… І тут знову варто згадати про північнокавказький казус на російських екзаменах з мови та літератури – чудовий приклад того, що все можна вирішити, особливо якщо центр зовсім не цікавиться справами провінції. Мета в даному випадку аж ніяк не виправдовує засоби.

Наші горе-реформатори примудрилися поєднати в новій системі далеко не найкращі прояви американського зразка і абсолютно непотрібні радянські рудименти. При цьому ніхто чомусь не говорить про те, що навіть у районних центрах (не говорячи вже про більш-менш великі села) вистачає некомп'ютеризованих шкіл.

Наші горе-реформатори примудрилися поєднати в новій системі далеко не найкращі прояви американського зразка і абсолютно непотрібні радянські рудименти

Ніхто не говорить про те, що за наявності фальшивої довідки про пільги можна вступити майже до будь-якого ВНЗ без жодного конкурсу, і ніхто не візьметься перевіряти, липова довідка чи ні. Головне, що система у своєму нинішньому вигляді здатна штампувати у масовому порядку касирів для закладів швидкого питання та охоронців для торговельних центрів – а серйозніших завдань перед нею, здається, ніхто і не ставив. Зате реформатори отримують право пафосно заявляти про те, що вони переймають "передовий американський досвід".

Нажаль, досвід цей не допомагає не лише в освітній сфері, але й у сфері масових видовищ. Хочеться вам того чи ні, але знову доведеться повертатися до спортивної теми…

ДАЛІ БУДЕ

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!