Податковий борг перевалив за 306 мільярдів: чому діра в бюджеті потроїлася за час війни
Податковий борг в Україні подолав астрономічну позначку у 306 млрд грн, зрісши за час повномасштабного вторгнення майже втричі, про що свідчать дані, оприлюднені виданням «Дзеркало тижня».
В Україні посилюють контроль за великим бізнесом, який може ховати реальні обороти за сотнями фізичних осіб-підприємців (ФОПів), щоб платити менше податків. Про це повідомило Міністерство фінансів України.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не про саму спрощену систему оподаткування, а про схеми, коли ФОПів використовують як формальну оболонку для діяльності однієї великої компанії.
Як працюють такі схеми
За даними Мінфіну, великі торговельні мережі можуть розподіляти продажі між десятками або сотнями підприємців, які нібито працюють окремо, але фактично мають спільне керівництво, персонал, приміщення та фінансову інфраструктуру.
У такій моделі обороти дроблять між кількома рахунками, щоб скористатися нижчими ставками оподаткування. Найчастіше це стосується податку на додану вартість та податку на прибуток.
Водночас саме по собі використання ФОПів не є порушенням. Проблеми виникають тоді, коли підприємці лише формально є незалежними, а насправді працюють у складі одного бізнесу.
Що вже виявив фінансовий моніторинг
Державна служба фінансового моніторингу України за дев’ять місяців 2026 року передала правоохоронцям понад сотню матеріалів щодо можливого штучного дроблення бізнесу. Загальна сума операцій, які привернули увагу контролюючих органів, перевищила 15 мільярдів гривень.
За попередніми оцінками, до подібних схем в Україні можуть бути залучені понад 10 тисяч ФОПів. Для проведення цих платежів використовували рахунки приблизно трьох тисяч підприємців.
Один із прикладів стосувався мережі магазинів секонд-хенду. За даними служби, з початку 2026 року на рахунки 477 пов’язаних із нею підприємців надійшло понад 923 мільйони гривень.
Основну частину цих коштів становила оплата покупців за вживаний одяг через банківські платіжні системи. Надалі значні суми перераховували юридичним особам під виглядом розрахунків за товари.
Фінансовий моніторинг дійшов висновку, що такі компанії фактично виконували роль посередників у переказуванні грошей, хоча декларували мінімальні прибутки.
На що звертають увагу банки й контролери
Для виявлення таких схем аналізують не лише суми переказів, а й зв’язки між підприємцями та юридичними особами. Серед ознак ризику – централізоване управління грошима, спільні довірені особи, використання одних приміщень і персоналу, а також невідповідність задекларованих оборотів реальним можливостям ФОПа.
Якщо банк помічає підозрілі операції, він може вимагати документи та пояснення щодо походження коштів. За наявності законних підстав фінансова установа також може відмовити в окремих операціях або припинити обслуговування клієнта.
Для великої торговельної мережі це може означати проблеми з прийманням платежів, розрахунками з постачальниками, а згодом – податкові донарахування, штрафи та пеню.
Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що в умовах обмежених бюджетних ресурсів і значних витрат на оборону боротьба з тіньовою економікою має особливе значення. Додаткові надходження від легалізації діяльності можуть спрямовуватися на фінансування державних потреб.
За підсумками засідання міжвідомчої робочої групи уряд визначив кілька напрямів посилення контролю: боротьбу зі штучним дробленням бізнесу, перевірку ризикових платників податків і зміни в митному оформленні гуманітарної допомоги.
Державна податкова служба разом із митницею та Бюро економічної безпеки посилить роботу з підприємствами, що мають ознаки підвищеного ризику. Окремим завданням стане виявлення торговельних мереж, які використовують десятки або сотні ФОПів для зменшення податкових платежів.
«Посилення перевірок не означає заборони на роботу фізичних осіб-підприємців за спрощеною системою. Вирішальним буде те, чи веде кожен ФОП самостійну господарську діяльність, чи його використовують для приховування реальних оборотів великої компанії», – йдеться в повідомленні.
Також влада планує змінити підходи до митного оформлення гуманітарних вантажів. Мета – не допустити використання гуманітарного статусу для прикриття нелегального імпорту, але й не створити перешкод для справжньої допомоги.
За оцінкою Мінфіну, саме поєднання податкового контролю, аналізу банківських операцій і співпраці з правоохоронцями має обмежити можливості для великих мереж маскуватися під дрібний бізнес.
БЕЗ ТАБУ нагадує, що тема тіньових схем у бізнесі та податкового тиску на компанії не нова: держава паралельно намагається як перекрити канали оптимізації, так і не задушити легальний малий бізнес.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що податковий борг в Україні перевищив 306 млрд грн, а його структура залишається непрозорою.
