Пальміра південна та північна. Як Укрзалізниця намагається задовольнити попит своїх клієнт

Свято наближається / ПАТ Укрзалізниця

Оглядач Без Табу продовжує ревізію на такій важливій ділянці як вітчизняні залізниці.

Під час аналізу нового графіку руху поїздів, який Укрзалізниця запровадила з 11 грудня, не можна було не помітити того, що перевізник провів цілком очевидну роботу над помилками, нехай і не всюди до кінця. Скажімо, раніше під час переходу з літнього на зимовий розклад абсолютно не враховувався попит на певні напрямки з боку мешканців певних регіонів. Сказати, що подібна неузгодженість створювала усім чимало труднощів, – не сказати нічого.

Візьмімо для прикладу хоча б одеський напрямок та лівобережні області України. Зазвичай у період з квітня по жовтень тут не виникало жодних проблем із залізничним сполученням, а от на інші півроку кількість поїздів з Дніпра чи Луганська зменшувалася вдвічі, ходили вони або по парних числах, або по непарних. Пояснювався цей непопулярний хід дуже просто: якщо людина з умовного Нікополя хоче поїхати подихати морським повітрям у холодну пору року, то вона швидше за все поїде до Криму, тож навіщо витрачати цінні ресурси? Проте часи змінилися, сполучення з півостровом перервалося, і виявилося, що графік треба суттєво корегувати.

Наразі в цьому плані маємо дві новини. Погана – найбільш цікаві рейси до Одеси так і ходитимуть через день аж до квітня. Хороша – керівництво УЗ все ж призначило чимало додаткових поїздів до Південної Пальміри, і не лише з Харкова, а й з Києва, Ужгорода та Львова. Не можна не згадати і про те, що під час свят Укрзалізниця збільшила періодичність курсування восьми цілорічних поїздів, до числа яких входять Дніпро – Кривий Ріг - Одеса, Чернівці – Одеса, Київ – Одеса та Костянтинівка – Одеса. Невже хтось нарешті зрозумів, що за рахунок потоку туристів можуть наповнювати свої кишені не лише автоперевізники різного рівня легальності?

Якщо продовжувати тему попиту та пропозиції, то не можна не відзначити суттєве покращення міжнародного сполучення. Новину про запуск швидкісного поїзду з Києва до Перемишля чули, мабуть, всі українці, що хоча б годину на день проводять у всесвітній мережі або дивляться телевізор. Не всі, щоправда, чули про те, що митники проводитимуть перевірку пасажирів без зайвих зупинок та затримок під час руху. Це дійсно хороша новина – люди, які свого часу неодноразово їздили електричкою з Харкова до Бєлгорода, гарантовано позаздрять майбутнім пасажирам нового експресу.

Серед інших закордонних напрямків варто звернути увагу на Санкт-Петербург. Чимало людей зараз, звичайно, почне галасувати та звинувачувати УЗ у зраді, але логіка в цьому рішенні є. Так, українці стали менше подорожувати до Росії, але ж не припинили остаточно! І не припинять найближчим часом, якщо вже хочете якогось прогнозу. Останнім часом вільну нішу пасажирських перевезень на північ та північний схід зайняли згадані вище сумнівні автоперевізники, які далеко не завжди надають послуги обіцяної якості. Якщо вже обирати, кому платити за проїзд – невідомому підприємцю з невідомими політичними поглядами чи державному підприємству, то для більшості вибір буде цілком очевидним.

На додачу варто зазначити, що "ленінградський поїзд" покликаний вирішувати проблему сполучення між деякими українськими містами та селищами. Років зо двадцять тому квитки на рейси Дніпропетровськ – Санкт-Петербург та Дніпропетровськ-Гродно розбирали миттю, оскільки це був єдиний варіант дістатися з Січеславщини на Сумщину без пересадок та іншої звичної мороки. Так, існував ще й автобус на Ромни або Суми, але старенькі Ікаруси регулярно ламалися, і пасажири через це замість десяти годин у дорозі могли отримати тринадцять-чотирнадцять з бонусом у вигляді пішохідної екскурсії Полтавою під час ремонту. Про високі технології та замовлення квитків онлайн тоді мріяти не доводилося, тому черги біля кас утворювалися чималенькі.

Часи змінилися, поїзд на Гродно давно став частиною історії. Після окупації росіянами Криму перестав курсувати і потяг Вітебськ – Євпаторія – один з небагатьох, які тримали хоча б у напівживому стані Південний вокзал у Дніпрі (зараз про його існування пам’ятають хіба що підстаркуваті місцеві дачники та мешканці Апостолового). Усе звелося до простого алгоритму: хочеш потрапити з півдня чи центру на північ – їдь до Києва. Тепер труднощів напевно поменшає. Те ж саме можна сказати про сполучення з Білоруссю, оскільки іноді самого лише поїзду, що курсує між столицями, замало для задоволення потреб мандрівників.

Звичайно, ідеально усе поки що виглядає хіба на папері. В реальності Войцеху Балчуну та його підлеглим доведеться чимало попрацювати задля того, що Укрзалізниця хоча б наблизилася до найвищих європейських стандартів. Так чи інакше, але наявність зворотного зв’язку з клієнтами (тобто пасажирами) дозволяє сподіватися на краще.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

P.S. Дякуємо офіційній сторінці ПАТ Укрзалізниця на фейсбуці за репост попереднього нашого матеріалу, зворотній зв’язок – це завжди приємно. Також сподіваємось, керівництво Укрзалізниці буде реагувати не лише на позитивні, але й критичні статті.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!