Потяг до майбутнього. Що останнім часом почало мінятися на українській залізниці

Невже?

Три роки тому навряд чи хтось повірив би у те, що пасажири зможуть суттєво впливати на реформи Укрзалізниці. Нині ж маємо конкретні приклади. Й це без сумнівів – позитив.

Раніше, стикаючись з «реформами», народ швидше куплявся на байку про те, що наступним кроком після повернення іменних квитків стане спонтанна перевірка документів пасажирів міліцейськими загонами під час поїздки. Під час подій на Майдані на початку 2014 року байка, до речі, частково стала реальністю, але не всюди, та й свавілля швидко припинилося. Проте часи, на щастя, змінилися.

Нове керівництво УЗ стало охоче дослухатися до порад сторонніх нібито людей. Мова не лише про громадських активістів, які на вирішення подібних питань вже не одну собаку з’їли, але й про звичайних пасажирів, які зазвичай мовчки потерпали через негаразди на залізниці. Про це говорить хоча б новий графік поїздів, який став актуальним опівночі 11 грудня. Якщо проаналізувати його вздовж і впоперек, то можна наштовхнутися на чимало приємних змін.

По-перше, українською залізницею курсуватимуть 24 нові пари потягів. Деякі з них були призначені перш за все для розвантаження певних напрямків. Скажімо, з Києва до Маріуполя по парних числах (і по непарних у зворотній бік, звісно ж) ходитиме поїзд №184/183. Зі столичного вокзалу він рушатиме майже о сьомій вечора, що цілком задовольнить тих пасажирів, яким не вдається організувати собі зайвий вихідний, щоб владнати всі справи та підготуватися до поїздки – на рейс №84, який рушає приблизно о пів на п’яту, раніше могли встигнути не всі. З часом відправлення з Маріуполя все склалося не так ідеально, але теж краще, ніж було.

Втім, родзинка тут насправді в іншому. Навіть після очікуваного підвищення вартості квитків маріупольський поїзд лишиться найдешевшим серед тих, якими можна дістатися з Києва до Знам’янки або, скажімо, до Запоріжжя. Гриць Якович восени сумарно витратив на поїздку туди й назад з Дніпра 150 гривень і невеличку пригоршню четвертаків. Для порівняння варто згадати про те, що проїзд в один кінець аналогічним автобусним маршрутом коштує близько 300 гривень, за квиток у вагоні другого класу перехваленого Інтерсіті треба віддати приблизно стільки ж. Так, за 77 гривень ви отримаєте місце у плацкартному вагоні без білизни та жодної склянки чаю. Але більшість українців звикла подорожувати саме так – аскетично і без зайвих вибриків. Та й які вибрики можуть бути у країні з середньомісячною зарплатнею у сто доларів?

По-друге, керівництво УЗ вирішило цілком логічно навантажити деякі не особливо задіяні залізничні станції у достатньо великих населених пунктах. В якості прикладу варто розглянути інший столичний рейс - №72/71, що з’єднує Київ із Запоріжжям. Раніше його маршрут проходив через Синельникове, Дніпро та П’ятихатки, а тепер він виходитиме на звичну для себе колію лише біля Чорноусівки, тобто після більш ніж половини пройденого шляху. Якщо трішки знати географію степової України, можна одразу зрозуміти, що покликана покращити ця зміна.

Останнім часом мешканцям Нікополя та Кривого Рогу було не так-то й просто швидко та дешево дістатися до столиці. Про невеличкі містечка на зразок Марганцю, Апостолового чи Долинської сказати щось позитивне в цьому контексті не вдавалося і поготів. Нечисленні автобуси перестали хоч якось вирішувати проблему, коли "на материк" почали прибувати переселенці з Криму та Донбасу – іноді шанси виловити квитка на сидяче місце є близькими до нуля навіть за два дні до рейсу, і це у районних центрах. А мешканцям менших населених пунктів і взагалі доводилося покладатися на диво через категоричну неузгодженість графіків курсування різних видів міжміського транспорту.

Перехід на новий маршрут значно полегшить життя тисячам українців, нехай і не одночасно. Так, власники автобусів та маршруток залишаться незадоволеними, оскільки втратять чималу частину прибутку. Проте тепер можна буде дістатися з Марганцю до столиці без жодних пересадок та зайвої біганини. Тим, кого не влаштовує не надто висока швидкість поїзда, можна порадити дістатися до найближчого обласного центру та поїхати на Інтерсіті. Але скільком відсоткам мешканців напівживого міста буде до снаги віддати за квиток в один бік близько двадцяти доларів? Отож бо й воно.

Мешканцям Кривого Рогу, до речі, має привалити ще більше щастя. УЗ обіцяє запустити додатковий потяг до Києва, який вже значиться у офіційній заяві під номером 176/175, але поки не значиться у новому розкладі на офіційному сайті Укрзалізниці. Якщо ж згадувати про інші цікаві маневри зі зміною маршрутів, то варто узяти до уваги поїзд №786/785 Харків – Київ, який їхатиме не через Суми, а через Кременчук. Хочуть того власники білих маршрутних Спринтерів на привокзальній площі чи ні, але частину пасажиропотоку в них заберуть…

ДАЛІ БУДЕ...

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!