Назад у майбутнє. Що не так з державним фінансуванням партій?

Бійки, схоже, триватимуть / iron-adam.livejournal.com

Фінансування діяльності партій з держбюджету вже запроваджено. Це помітно хіба що на рівні фінансових звітів, які партії тепер зобов'язані оприлюднювати на своїх сайтах. Однак є ризик, що з кишень громадян будуть фінансувати не лише поточну діяльність, але й передвиборчу кампанію.

8 жовтня 2015 року було ухвалено закон про запобігання політичній корупції, яким запроваджене державне фінансування політичних партій та подання звітів. Закон відповідає міжнародним стандартам, хоча і був компромісом між представниками політичних партій та громадськості, зазначила на пресс-конференції в «Укрінформі» Юлія Шипілова, в. о. менеджера проекту IFES, який займається питанням фінансування політики у 145 кранах світу.

Звітність відбувається під наглядом Національного агентства з питань запобігання корупції. Партії вже подали три квартальні звіти про доходи, майно та витрати. При цьому з часом більше партій починають розуміти, що мають грати за новими правилами: 200 звітів подано за перші два квартали, 300 - за третій.

Але зараз нардепи пропонують поправки, які можуть відмінити майже все корисне для політичного здоров’я, що було передбачено цим законом.

Наприклад, партії зможуть витрачати бюджетні гроші не лише на статутну діяльність, але й на передвиборчу кампанію.

А потім ще отримувати компенсацію передвиборчих витрат з держбюджету, якщо пройдуть до парламенту. Тобто всі, хто мав стосунок до передвиборчих кампаній у роки незалежності на різних рівнях – від їх висвітлення до організації – можуть собі уявити, які коментарі лунають з цього приводу у штабах, точніше у тих угрупованнях, що напередодні виборів мають на штаби перетворитись. З огляду на міжнародні стандарти у закордонних реаліях це, можливо, і виглядає непогано, але по двічі отримувати за зґвалтування мізків виборців з їхнього ж гаманця – це вже занадто. Ясно, що олігархічні проекти – це ще гірше. Але може повторитися вічна і вже давно не смішна історія з компенсаціями нардепам за житло.

Є й інші суперечливі моменти. Додаткові 10% фінансування за дотримання гендерної квоти, прив’язані до загального обсягу фінансування партії, насправді зменшать суму держпідтримки. І до того ж, варто враховувати, що ситуація з гендерним складом може змінюватися в залежності від зміни складу фракції у процесі роботи парламенту.

Незалежний аудит політпартій зараз мають проходити всі – і ті, хто отримує держфінансування, і всі ті, хто беруть участь у виборах.

Експерти виступають проти скасування норми про аудит як такої – кажуть, що її можна пом’якшити, визначивши чіткі критерії, а не просто відмінити.

Бо інакше через нововедення аудиту підлягатимуть лише 5 парламентських партій.

На місцях з аудитом важко: коштують такі послуги не менше 10000 гривень, і не всі осередки можуть собі дозволити такі витрати, та і відповідних фахівців на периферії можна знайти не скрізь.

За нинішнім законом державні гроші крім того передбачаються на поточні витрати, а не на придання комп’ютерної техніки, наприклад.

Закон також має стимулювати невеликі внески від громадян – але звітність за малі суми є такою ж, як за великі, і це не заохочує, говорить Віктор Таран, голова Центру «Ейдос».

Представники громадських організацій побоюються, що змінити законодавство можуть тихенько, без консультацій, і вже підготували звернення, щоб не допустити ухвалення цих законодавчих змін.

Тим часом навіть існуючі правила не всі сприймають серйозно. За даними моніторингу фінансової звітності партій за третій квартал, проведеного Центром «Ейдос», зафіксовано близько 500 порушень, вони однотипні: невідкриття банківських рахунків місцевими осередками, заниження вартості витрат на оренду офісів, невідображення офіційно зареєстрованих осередків, невказання зареєстрованого майна, невчасне публікування звітів на власних сайтах – чи неопублікування взагалі, невідображення дійсної кількості працівників та юридичної адреси.

При цьому санкцій за неподання звітності фактично не існує.

Власне, планувалося, що партії відійдуть від впливу фінансово-промислових груп і почнуть ставати партіями. А разом з цим зменшиться кількість політреклами, розрахованої на інфузорій, гризні на політичних ток-шоу, кнопкодавства, бійок у кулуарах, блокувань трибуни. Кошти мали спрямовуватися на розбудову штабів, місцевих осередків, аналітичних центрів з вивчення законопроектів – всього, що перетворює політику з цирку на серйозну конструктивну діяльність. Натомість, якщо буде дозволено витратити це все на чергові ефіри чи наклади агітаційних газет, політики, певно, так і зроблять.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!