Метелики і блакитний вогник. Чи багато «зради» у нових газових тарифах?

Сичав, сичав, та й замовк. Вигляда з нори як Вовк (с) / Главком

Оглядач Без Табу розбирався, що стоїть за рішенням НКРЕКП встановити абонплату за утримання газових мереж.

Колега Могилевський під час учорашнього аналізу своєчасної і водночас поспішної реформи систем опалення у Нікопольському районі забув зробити одне важливе зауваження. Справа в тому, що відмова від централізованої подачі та перехід на «електрику» на папері мав би суттєво посприяти економії коштів, які місцеві мешканці витрачають щороку на комунальні послуги. Але на практиці все виявилося інакше – ціни почали зростати. І це ще ніхто не дав відповіді на важливе питання: а чи закладені у підвищені тарифи витрати на конче необхідну модернізацію інфраструктури?

Це питання є важливим не лише тому, що мешканці Нікопольської агломерації частенько лишалися без тепла та світла, коли за вікном було -10 або ще холодніше. Варто звернути увагу ще й на те, що цікавий приклад з точки зору «розподілу та володарювання» було подано у забезпеченні населення газом. НКРЕКП з 1 квітня вирішив запровадити «цікаву» реформу, на яку «регуляторів» наштовхнув передовий європейський досвід. У цій галузі в прямому сенсі вирішили відокремити рахунок за мух від рахунку за котлети.

План Дмитра Вовка

Якщо усе піде за планом, українцям доведеться сплачувати за газ за двома рахунками. Перший виставлятимуть за безпосередньо використані обсяги блакитного палива, другий – за користування системою газопостачання. На думку авторів цього задуму, завдяки нововведенню тарифи стануть більш прозорими, навіть незважаючи на те, що на націнки з боку приватних постачальників майже ніякого впливу не буде. Але беззаперечної перемоги якось не виходить, оскільки вигідно це буде не всім.

По-перше, реформа гарантовано вдарить по кишенях власників заміських будинків та дач з газовим опаленням, які не експлуатуються на регулярній основі в режимі 24/7 протягом року. Раніше вони сплачували рівно стільки, скільки показав лічильник, а тепер їм щомісяця доведеться викладати тризначну суму у гривнях в якості «абонентської плати». Хтось, звичайно, може справедливо зазначити, що для більшості представників цієї категорії населення кілька тисяч на рік – просто дещиця, вони ці гроші за певних умов навіть під час одного-єдиного походу до супермаркету можуть витратити. Але що робити, скажімо, сучасним пенсіонерам, яким ще у радянські часи дісталися такі жадані «шість соток»? Хіба що відключатися від централізованої системи та повертатися до користування газовими балонами.

По-друге, вищезгадані приватні постачальники опалення можуть скористатися щасливим випадком та дійсно надмірно підвищити тарифи до наступної осені. Пояснення при цьому буде максимально простим: розумієте, шановні клієнти, нам через кляту «абонплату» доводиться заради вашого ж блага більше витрачатися і втрачати частину прибутку, так що підіть нам на зустріч і допоможіть. Певні втрати умовний ДТЕК дійсно нестиме, але проблема в тому, що закладатися до нового тарифного плану вони будуть не копійка в копійку, а з суттєвим запасом. Програватиме, як і завжди, виключно споживач.

Більше того, під удар можуть потрапити навіть мешканці тих будинків, які прямих перетинів та угод з міськгазом чи облгазом не мають в принципі. Візьмімо за приклад хоча б мікрорайони, забудовані переважно «свічками» у 16-18 поверхів або вище. Газ напряму сюди не подається за умовами техніки безпеки – плита на кухні електрична, вода зазвичай теж нагрівається від електричного бойлеру, опалення…. І тут починається найцікавіше. Якщо ви і в цьому випадку перейшли на «електрику», можете спати спокійно. Якщо ж ні, не дивуйтеся сюрпризам від компанії-постачальника. Щоправда, боятися варто переважно тим, хто ще не створив ОСББ і через це не може грати з ласими до грошей комунальниками на рівних.

По-третє, окрема оплата підтримання газотранспортної системи в належному стані має гарантувати оперативну та якісну роботу відповідних служб у випадку певних негараздів. У великих містах проблем з цим начебто не має бути – служба газу тут прибуває максимально швидко, бо неприємні прецеденти на зразок вибуху десятиповерхівки у тоді ще Дніпропетровську навчили ставитися до сигналів на місцях серйозніше. Але у селищах та селах (надто у тих, що розташовані досить далеко від автомагістралей державного значення) професійної підмоги в разі витоку газу можна чекати непристойно довго. Власне кажучи, це стосується і інших важливих служб: якщо дехто вчасно не відреагує на ваш дзвінок за номером 104, то доведеться потім у довільному порядку набирати також 101, 102 та 103.

В цілому, якщо придивитися уважніше, тарифна реформа дійсно повинна зробити ринок енергоносіїв прозорішим та дещо зіпсувати настрій монополістам. Проте біда в тому, що супутніх збитків на перший погляд виявляється аж надто багато. Можна, звичайно, зауважити, що на деякі ризики НКРЕКП не може вплинути фізично, але насправді усе зводиться до бажання організувати реальний вплив. Оцінити справжню віддачу від цих заходів можна буде в кращому випадку восени, коли знову похолоднішає і доведеться вмикати опалення. Влітку витрати блакитного палива все одно будуть відносно незначними.

А поки доведеться виключно колупатися в малозрозумілих цифрах і рахувати, рахувати, рахувати…

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!