Крок до справжньої рівності. За що варто похвалити міністерство освіти та науки

Рівняння на міністра освіти / Лілія Гриневич via Facebook

Маленькій крок у вірному напрямку від Міносвіти як шанс на світле майбутнє для українських вишів - в матеріалі оглядача Без Табу.

Знаєте, зазвичай я намагаюся не нахвалювати конкретних міністрів. Але цього разу все ж варто зробити виняток з правила, оскільки міністерство освіти та науки нарешті прозріло. Не знаю, кому прийшло на думку поставити на чолі цієї установи Лілію Гриневич, але саме з її призначенням вітчизняна система вищої освіти може зробити суттєвий крок у напрямку подолання корупції під час вступних кампаній до ВНЗ. Принаймні, останні вказівки міністерства натякають на це достатньо чітко і ясно.

Ті, кому в останні років двадцять доводилося вступати до вищих навчальних закладів без будь-яких привілеїв за душею, погодяться з наступним твердженням – на найбільш хлібні місця і цікаві факультети майже неможливо було пробитися через засилля нащадків "грошових мішків", геніїв-"олімпіадників" та численних пільговиків.

Середньостатистичний Грицько Сокира з Бердичева міг вступити до авторитетного і престижного столичного вишу лише за дивним збігом обставин, якщо не мав неймовірних інтелектуальних даних, пачки грошей (бажано, в іноземній валюті) чи фізичних вад. Навіть останніми роками після заміни вступних екзаменів класичного формату на ЗНО ситуація якщо і покращилася, то несуттєво – приймальні комісії призвичаїлися до нових умов існування і навчилися обходити нові заборони так, що комар носа не підточить. Але тепер все може насправді змінитися на краще.

Перш за все, міністерство освіти повністю виключило зі списку форс-мажорів фактор "олімпіадників" та підготовчих курсів. Усі пам'ятають, як було раніше: майбутні абітурієнти, які паралельно з курсом випускного класу школи проходили підготовку до вступу на базі певного ВНЗ, зараховувалися ледве не автоматично. Пояснення цьому було дуже просте: викладачі за кілька місяців мали чудову можливість добре пізнати потенційних студентів і після відсіву найменш талановитих та старанних могли гарантувати, що до інституту вступають люди з високим рівнем інтелекту, які зможуть взяти більше знань, ніж їх середньостатистичні однолітки.

За переможців та призерів різних предметних олімпіад йшла окрема суперечка – особливо обдаровані юнаки та дівчата ще до шкільного випускного мали на руках кілька пропозицій від різних навчальних закладів. Мати в розпорядженні студента, який може прославитися на усю країну (та що там, на увесь світ) в хорошому сенсі – велика честь для будь-якої alma mater. І не треба жодних вступних іспитів, бо тут і так все ясно! В найгіршому випадку ще минулого року знадобилася б коротенька співбесіда. Але то було в ідеалі, в реальності ж навколо «олімпіадників» виникло чимало зловживань.

Але тепер з подачі Гриневич цільовий набір та позаконкурсний вступ відмінили зовсім, і не лише тому, що перевірені часом принципи вступали у протиріччя з положеннями Конституції. Просто дати людині показати свій реальний рівень знань – це значно чесніший підхід, ніж зарахування на бюджетну форму навчання у статусі "кіт у мішку" за старі заслуги. Адже часто буває так, що колишній школяр-відмінник під час дорослішання втрачає інтерес до науки з багатьох причин (говорю про це впевнено, бо сам колись був таким).

Просто дати людині показати свій реальний рівень знань – це значно чесніший підхід, ніж зарахування на бюджетну форму навчання у статусі "кіт у мішку" за старі заслуги

До того ж, абітурієнт з навичками широкого та критичного мислення легко і без питань складе достатньо примітивне тестування, на більшість запитань якого треба обрати правильний варіант з кількох наведених, а не додумувати відповідь самотужки. Для випускника, що відрізняє Галілея від Галлея і не плутає Байрона та Бернса, це завдання буде непристойно простим, чи не так? Достатньо набрати якомога більше балів – і вступ на бажану спеціальність майже гарантовано.

Також ближчою до повного налагодження стала ситуація з пільговиками. Вольовим рішенням міністерство освіти підрізало декілька пільгових категорій, залишивши лише найактуальніші. Мова про вимушених переселенців (але тут треба враховувати, що їх кількість суттєво завищена), учасників АТО, а також постраждалих під час подій на Майдані дворічної давнини, які матимуть можливість вступати до ВНЗ за результатами співбесід, а не зовнішнього оцінювання.

Було б непогано перевіряти походження документів, що надають право на пільговий вступ, але ланцюгів без слабких ланок не існує

До цих груп пільговиків традиційно причепили "чорнобильців", і це швидше мінус, оскільки вісім з десяти подібних абітурієнтів до справжніх ліквідаторів аварії на ЧАЕС не мають жодного стосунку, а потрібні довідки в наші буремні часи легко купляються та продаються. В принципі, було б непогано перевіряти походження документів, що надають право на пільговий вступ, але ланцюгів без слабких ланок не існує, і зайва тисяча гривень у країні з середньою зарплатнею у сто доларів іноді робить дива. Про сиріт та інвалідів (справжніх інвалідів, а не персонажів з фальшивим діабетом чи астмою) теж не забули, не хвилюйтеся.

Із захистом від заможного дурня усе поки що погано. Тобто відповідальність за хабарництво у карному кодексі все ще прописана, але на практиці довести це важкувато, особливо коли мова йде про престижні факультети престижних вишів у великих містах. У деяких обласних центрах, наприклад, найбільш статусним факультетом є журфак, звідки випускаються не акули пера, а гламурні фіфи і таткові синки на дорогих іномарках. Років двадцять тому подібних персонажів немов мух до меду притягали економічний та юридичний факультети, але зараз мода змінилася. Втім непомірно хитрих абітурієнтів, яким допомагають вступити на бажану спеціальність виключно батьківські гроші, потроху меншає, і це є гарною тенденцією.

Можна поговорити і про інші приємні дрібниці – наприклад, майбутній студент на додачу з двох обов'язкових предметів для ЗНО отримав можливість самостійно обирати третій, нехай і з достатньо вузького діапазону, який кожен ВНЗ окремо визначає для себе. Але головне, що система вищої освіти в Україні ось-ось зробить ще один крок вбік від обридлого принципу "усі рівні, але має бути хтось рівніший". До початку вступної кампанії лишилося трохи більше двох тижнів, і вже ближче до осені ми побачимо, як спрацюють нововведення імені Гриневич.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!