Демидові вареники. Як «Батьківщина» продовжує працювати на дострокові вибори в Раду

Засиділися? / Без Табу

Про найбільш адреналінозалежну українську політичну партію та її незмінну передвиборчу стратегію.

Чи зустрічали ви колись людей з адреналіновою залежністю? Авжеж, зустрічали. Їхнє життя – суцільна небезпека. Вони не можуть спокійно спостерігати за подіями, а намагаються узяти в них безпосередню участь, змушуючи іноді ризикувати не лише самих себе, але й власне оточення. Найбільш згубною річчю для них є елементарна бездіяльність та перебування у стані спокою. З такими людьми іноді буває цікаво, але частіше все ж небезпечно.

Так ось, після багаторічного спостереження за головними фігурами українського політикуму у Гриця Яковича склалося дивне враження: а що, як Юлія Тимошенко та її оточення є залежними від адреналіну? От тільки адреналін цей у них виробляється шляхом розхитування народних мас і вічної готовності до позачергових виборів, якщо вже продовжувати думку. Аналіз останніх подій та висловлювань доводить, що враження це є дуже близьким до істини. Навіть зараз, коли позачерговими виборами начебто і не пахне.

Юлія Володимирівна під час свого довгого політичного життя кожного року використовує один і той самий перевірений прийом. Спочатку одній групі потенційних виборців треба тонко натякнути на те, що Земля вертиться навколо Сонця. За кілька днів іншій групі потенційних виборців треба так само тонко натякнути на те, що Сонце вертиться навколо Землі. Це дуже схоже на рулетку, де можна одночасно поставити на червоне і на чорне. От тільки у казино усе передбачено так, що любителі подібних ставок ЗАВЖДИ залишатимуться у програші. А в українській політиці подібна стратегія є стовідсотково безпрограшною.

Зверніть увагу хоча б на останні висловлювання Тимошенко з приводу підвищення мінімальної зарплатні в Україні. Спочатку вона однозначно висловлюється за підвищення і намагається приписати собі та своїй політичній силі частину заслуг у прийнятті цього рішення. За кілька днів вона вже активно виступає проти подібних заходів і розпинається з приводу ризиків для держави. В підсумку рейтинг «Батьківщини» починає потихеньку, але таки відчутно повзти догори – не лише намальований підгодованими соціологами, але й справжній. Чому? А тому, що знайшлося чимало несвідомих людей, які повірили в щирість, з якою Юлія Володимирівна відстоює одну з двох позицій, що заперечують одна одну. Запас граблів для електорату, схоже, нескінченний, можна використовувати його як душа забажає.

На додачу до традиційного залучення потенційних виборців підключилися і рядові члени «Батьківщини». Скажімо, Сергій Власенко, офіційний Санчо Панса Тимошенко, останнім часом почав піднімати тему ботів, які поливають брудом незгодних з курсом правлячої еліти політичних діячів у соціальних мережах. Правда в тому, що ботів цих дійсно не любить ніхто, крім їхніх творців, які в інтерв’ю іноді мають сміливість називати себе IT-спеціалістами. Але ще ніхто не намагався підвищити собі рейтинги за рахунок розпалювання ненависті до них. Геніально, просто геніально. Нейтральний спостерігач у цей момент, мабуть, аплодує стоячи.

Надія Савченко, яка за півроку перетворилася з героїчної полонянки на одну з найбільш одіозних постатей українського політикуму, і взагалі частково переплюнула свою наставницю (знаю-знаю, нещодавно я обіцяв жодним словом не згадувати про першого номера виборчого списку Батьківщини, але що вже поробиш?). Особливо ефектний фортель вона викинула на одному з нещодавніх прямих ефірів, коли закликала діючого президента вибачитися перед втікачем, який досі вважає себе легітимним головою держави, та повернути йому повноваження. Чорт забирай, так можна догратися і до перетягування на свій бік частини електорату колишньої «Партії Регіонів»! І якби ж це був єдиний фортель, який викинула Надія останнім часом…

Активізувалася навіть молода поросль, яку Юлія Володимирівна усіма правдами та неправдами примудрилася залучити під своє крило під час Євромайдану. Узяти хоча б Альону Шкрум – небанальне поєднання західної освіти та відверто лівацького світогляду. Цього року вона разом із Власенком була однією з тих, хто красиво і технічно пролобіював найгірший з можливих варіантів перейменування Дніпропетровська (точніше, не перейменування, а елементарне обрізання). Спроба потрафити представникам біологічного виду soveticus vulgaris виявилася настільки вдалою, що рейтинг Батьківщини на Січеславщині вперше за багато років не впав до рівня плінтусу, а почав зростати. Але це були лише квіточки.

Днями Шкрум двічі дала привід згадати про свою не дуже-то й скромну персону. Спочатку вона дуже жорстко пройшлася по депутатах та їхніх деклараціях в якості запрошеного автора одного ЗМІ. Якщо пам’ятати про її батька та його методи ведення бізнесу, то тирада ця виглядає щонайменше дивно. Потім пані нардеп зробила спробу зачепити на гачок представників великого бізнесу, коли внесла на розгляд закон про медіаторів. Народ знову повівся, рейтинг знову поповз догори.

Увага, питання: кому ще, крім Гриця Яковича, здається, що уся ця активність «Батьківщини» має різки присмак Демидових вареників?

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!