Цирк під куполом Ради: Депутатсько-прокурорська клоунада на марші
Як розбір прорахунків НАБУ та САП у парламенті перетворився на фарс без позитивних персонажів.
Пленарне засідання Верховної Ради в середу довело то, що й доводити, можливо, було не потрібно. Ми заслужили на цей політичний цирк. На увесь аж до останнього номера в кожному з відділень. Бо саме ми обирали восьме парламентське скликання, як і попередні сім. І виявилося так, що в сесійній залі не знаходиться жодної людини, в яку нема за що жбурнути каменюку.
Запрошення керівників НАБУ та САП до сесійної зали лише спочатку видавалося типовим «викликом на килим». Насправді ж сесійна зала перетворилася на майданчик для ток-шоу в прямому ефірі. Майже ніякого конструктиву, лише обопільні звинувачення та недолугі спроби збрехати. Закриваючи ранкове засідання, спікер Андрій Парубій обмовився про те, що діалог вийшов складним і треба вчитися працювати пліч-о-пліч. Але на практиці ані діалогу, ані намірів зблизитися помітно не було.
Чим завинив Холодницький / Центр протидії корупції
Так, докази проти Холодницького виглядають майже стовідсотково надійними. На записах його розмов з підлеглими стає зрозуміло, що чиновник найвищого штибу, який два роки тому здавався «хлопчиськом нізвідки», на диво легко навчився мистецтву маніпуляції. Причому у цікаві справи він зазвичай втручався не сам, використовуючи в якості хлопчика на побігеньках свого заступника Кривенка. Можливо, і руки лишилися б чистими, і сумління, якби агенти НАБУ не поставили пристрій для прослуховування до акваріуму в його робочому кабінеті.
Бентежити тут має ще й факт дивного впливу на високопосадовців у судовій гілці влади з боку представників влади виконавчої. Якщо навіть на п’ятий рік «рішучих реформ» заступник Холодницького може мати реальний вплив на суддю районного суду, а сам Холодницький має можливість зателефонувати голові цього райсуду і в добровільно-примусовому порядку домовитися про «правильне» рішення, то в чому полягала сутність реформ? І чи не матимуть корупціонери у шкурах антикорупціонерів аналогічного впливу, скажімо, на антикорупційний суд, створення якого так настирливо вимагають західні кредитори?
Доля керівника САП, схоже, вже є зрозумілою для всіх. Якби він мав бодай якусь цінність для влади, його грішки б ретельно приховували. Але виходить все навпаки. Тепер ми знаємо і про тиск на свідків у справі помічника Ляшка, який намагався дати хабара Уляні Супрун, і про спробу врятувати від відповідальності нардепа від «Народного фронту» Георгія Логвинського, і про активне намагання захистити голову НАПК Наталію Корчак від начебто переслідувань «нехороших детективів НАБУ». Звичайно, на підставі самих лише записів офіційне звинувачення висунути важко, навіть якщо додати, що тиск на свідків здійснювався з метою надання ними неправдивих свідчень. Але причин довіряти такому керівнику точно вже не буде.
Розмови ні про що / Олег Федонюк via Facebook
Незрозумілим поки лишається одне: а коли відбудеться відставка, до розгляду скарги у КДКП чи після? Ще кілька днів тому Холодницький стверджував, що написав відповідну заяву без дати ще в день свого призначення на посаду і зберігав її про всяк випадок. Тепер він стверджує, що мови про відставку не йтиметься в жодному разі. От тільки вирішувати це вже не йому.
Артем Ситник на фоні Холодницького сподобався хоча б відвертістю. Хоча відверта заява про необхідність легалізації прослуховування (як санкціонованого, так і несанкціонованого) не видається ідеальними способом схилити когось на свій бік. І критики на свою адресу голова НАБУ від депутатів отримав не набагато менше за голову САП. Причому представники так званої парламентської більшості старалися навіть більше за так звану опозицію.
Цирк на дроті
І ось тут ми дійшли до найцікавішого моменту. На гостей, звичайно, було за що кидатися і було чим дорікати. Проте жоден з критиків не виглядав чеснішим та чистішим за своїх ситуативних опонентів. Сергій Лещенко, скажімо, так завзято йшов в атаку, неначе відчував, що йому в будь-якому випадку пригадають ту саму квартиру в центрі. Спеціаліст з транспортування живого вантажу Барна майже записав Ситника та Холодницького до лав агентів закордонного впливу. Хоча на думку людини, яка виносила з трибуни Яценюка, маріонетками Кремля або Вашингтонського обкому є всі, хто критично ставиться до умовного Кононенка і Грановського.
Що це було / Олег Федонюк via Facebook
Проросійські сили взагалі виступили в стилі «ні в тин, ні в ворота». От скажіть, яким боком НАБУ та САП до розслідування вбивств Бузини та Шеремета? Звісно, що ніяким. Але Юрій Бойко звинувачує саме ці структури у гальмуванні розслідувань – мабуть, вже отримав команду вживатися в роль кандидата в президенти. Було ще одне веселе питання: навіщо депутатам заповнювати декларації, якщо Коломойського ще не посадили за виведення мільярдів з «Приватбанку»? На нього навіть абсурдну відповідь складно придумати, не говорячи вже про адекватну.
І при цьому майже ніхто не звернувся до двох підзвітних гостей з конкретними претензіями. А навіщо, якщо завдання розрекламувати себе було першочерговим? Не забувайте, саме цих недолугих діячів чотири роки тому обирали ми, а не хтось невідомий та сторонній. Тож ми заслужили на цей політичний цирк. На увесь аж до останнього номера в кожному з відділень.
А втримаються на своїх посадах Холодницький та Ситник чи ні, не так вже й важливо.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець