Вишка для кандидата: Навіщо новій владі відбілювати Юрія Бойка

Другий номер / Прес-служба політика

Автор Без Табу пояснює, чому влада вирішила не турбувати корупціонера та швиденько забула про «Вишки Бойка».

Менш ніж за півтора роки до президентських виборів на Банковій, здається, починають визначатися зі стратегією перегонів. Оскільки з тим, хто має перетнути уявну фінішну лінію першим, все давно було зрозуміло, настала черга обирати «першого серед інших». Для цього в бій кинуто всі наявні ресурси як «злочинної влади» (попередньої), так і «незлочинної» (нинішньої).

Не дивуйтеся: сучасна політична еліта вирішила перетворити непередбачуваний за визначенням виборчий процес на своєрідну виставу, яку можна буде дивитися з лібрето в руках, немов якогось «Отелло» чи «Гамлета». От тільки прорахунків поки що надто багато.

Сама схема давно не є новиною, її чудово відпрацювали під час виборів міського голови Києва восени 2015 року. Фавориту, на якого поважні букмекери навіть ставок не приймали, зненацька не вистачає одного туру для перемоги, а позаду опиняється одразу кілька непевних претендентів, яких розділяють навіть не кілька тисяч, а кілька сотень голосів. Другий тур завершується передбачувано, переможцями себе можуть вважати обидва його учасники, оскільки навіть переможений отримав свої два тижні надмірної уваги і чималеньке фінансування на протестній хвилі.

В АП, однак, чомусь забули, що найкраще – ворог кращого. Два з половиною роки тому переможеним щасливчиком виявився Борислав Береза, персонаж суперечливий, але колоритний і з небанальною життєвою позицією. Режисери ж майбутньої вистави під робочою назвою «День виборів» вирішили призначити на цю роль людину максимально сіру, без жодного прояву харизми, на фоні якої Порошенко навіть не у найкращому стані та з мінімальним рейтингом виглядатиме наче Вінстон Черчілль проти колгоспного сторожа.

Біда режисерів здасться очевидною не всім: Юрій Бойко (а мова саме про нього) сам по собі є настільки аморфним і нецікавим кандидатом, що сама лиш підтримка антиукраїнської частини електорату не є гарантією виходу до другого туру. Лідер електоральних симпатій-2018 - Юлія Тимошенко, - на поразку якої в першу чергу працюють політтехнологи з Банкової, значно переважає його в умінні зобразити себе жертвою утисків влади та приманити виборців захмарними обіцянками. На додачу ще й товариші за ідеологією на зразок Рабиновича (теж непоганого актора та оратора) відтягнуть на себе частину голосів прихильників Партії Регіонів та того, що від неї лишилося.

До того ж, потенційний технічний кандидат Бойко має небездоганну з точки зору дотримання законів біографію. Всі пам’ятають про його махінації з буровими вишками, які суттєво збагатили і самого Бойка, і родину Януковича разом із найближчим оточенням. Правонаступники донецького клану від самого початку заходилися відбілювати колишнього міністра палива та енергетики, але аж до минулого року робили це тихенько і не надто активно. Тепер же ж на виправлення наслідків старих грішків доведеться витрачати чимало сил та ресурсів.

І вони вже витрачаються. Тетяна Чорновіл, яку частенько підписують на оголошення програмних нісенітниць, вже наполягає на тому, що «вишки Бойка» треба називати «вишками Януковича». Чим ближчим буде день виборів, тим менше буде згадок про участь екс-міністра в цій оборудці – в найгіршому випадку його навіть свідком до суду не тягатимуть (якщо до суду, звісно ж, дійде). А регіональні ЗМІ – наприклад, лисичанський телеканал «Акцент», що належить протеже Бойка Сергію Дунаєву – вже настільки увійшли в азарт, ніби вибори максимум післязавтра, і за кандидата від попередньої еліти агітувати треба максимально несамовито.

Розумні люди ще й натякають на те, що Бойко свого часу був ставлеником зовсім не Януковича, а Фірташа. Того самого Фірташа, який намагається бути активним гравцем на політичному фронті, навіть перебуваючи під домашнім арештом у Австрії. А куди там їздив президент Порошенко на запрошення колеги з ЄС минулого тижня, не нагадаєте? Правильно, до Відня на бал. Самому Петру Олексійовичу зустрічатися з опальним нібито олігархом було не обов’язково – до того ж про цю зустріч всі б вже знали, якби вона відбулася. А от якийсь інший член української делегації міг навідатися в гості та передати благу вість, водночас домовившись про фінансування передвиборчої кампанії.

Для доведення майбутнього «переможеного щасливчика» до необхідних кондицій попрацювати доведеться багатьом. Особливо спічрайтерам та іміджмейкерам, яким необхідно буде ліпити цукерочку майже з нуля. Бо навіть на фоні Новинського, Вілкула та інших соратників з верхівки «регіоналів» Бойко виглядає дуже непрезентабельно, особливо коли відкриває рота і намагається сказати щось розумне. Навіть Янукович зі своїми «куросанами», «умиканням України» і плутанням Австрії та Італії видавався більш телегенічним. Втім, маємо те, що маємо.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!