Чемпіонат світу з політики: Як Зураб Аласанія свідомо зіграв на руку російській пропаганді

15:50, 19 февраля
ЧС 2018 все ближче - фото 1
ЧС 2018 все ближче / Getty Images

Автор Без Табу розбирався з ситуацією, що склалася навколо трансляцій на українському телебаченні Чемпіонату світу з футболу 2018, що має відбутись у Росії.

Ставлення до футболу в Україні – повість, сумніша навіть за історію кохання Ромео та Джульєтти. Здавалося, що після героїчного непотрапляння збірної під керівництвом кума президента федерації на чемпіонат світу, що пройде влітку в Росії, цю тему не будуть обговорювати. Але деяким людям, схоже, нецікаво жити без демонстрації проявів власної параної та шокування оточуючих.

Ще позаминулого тижня все складалося так, що жоден український мовник не транслюватиме головну футбольну подію останніх чотирьох років. Начебто й не варто було робити з цього трагедію, адже ми – країна нефутбольна, і з сорока мільйонів населення мундіаль в повному обсязі планували подивитися відсотки два-три. Та й ті переважно за допомогою інтернету, до речі. Хтось у глухій провінції, звісно, лишився б без улюбленого видовища, але проблеми невдоволених нікого зазвичай не хвилюють.

Втім, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія, його оточення та колеги примудрилися довести ситуацію до стовідсоткового абсурду. Що може бути гіршим за повну відсутність трансляцій? Лише наявність трансляцій з політично-пропагандистським підтекстом, хоча в цивілізованому світі спорт з політикою наче мішати не заведено. Голова НСТУ тривалий час відмовлявся показувати чемпіонат світу, оскільки, на його думку, реклами спонсорів російської агресії («Газпрому», наприклад) на українських екранах бути не повинно. Щоправда, УТ-1 за його керівництва показував Чемпіонат Світу з футболу серед клубів, де «Газпром» - один зі спонсорів. Але, як кажуть футбольні люди: та то таке.

Зураб Аласанія вдається до маніпуляцій - фото 109552
Зураб Аласанія вдається до маніпуляцій / Олександр Попенко via Facebook

Але є одне але: права на показ Чемпіонату світу з футболу 2018 року все-таки довелося викупити в добровільно-примусовому порядку за чималенькі гроші (звичайно – державні).

Підозрілий за своєю сутністю псевдопатріотичний порив видався ще дивнішим, коли у цій виставі відмовилася брати участь медіагрупа Рината Ахметова. Колишній царьок всія Донбасу протягом поточного десятиліття старанно розчищав для себе медіапростір, викупляючи права на трансляції усіх головних міжнародних турнірів і витискаючи з ринку конкурента в особі Ігора Коломойського. Як виявилося в підсумку, це був виключно широкий жест на адресу партнерів по знищенню України - Фірташа та Льовочкіна. Ось так і втілився в дійсність найгірший з усіх можливих прогнозів, який ніхто б не наважився дати.

Минулого року «Інтер» як найбільш рейтинговий канал зумів частково прогнути під себе квотні норми на телебаченні, отримавши можливість годувати лояльного глядача продуктом радянського виробництва. І це, схоже, найменше зло з тих, які несе в маси колишній офіційний філіал ОРТ (Громадського російського телебачення, що нині перетворилось на «Пєрвий канал») в наших краях. Мета його функціонування є цілком очевидною: українцям треба довести, що вони не ті, ким є насправді, а росіяни, яким чомусь схотілося суверенітету. Народ зубожів через злочинну київську хунту, на Донбасі відбувається громадянська війна, Крим сам схотів до Росії – ось і вся передбачувана риторика.

Для досягнення максимального ефекту керівництво каналу «Інтер» вирішило залучити до роботи російських телекоментаторів, які нібито є більшими професіоналами, ніж українські. Це теж тонкий пропагандистський хід – ви ж бачите, що люди погодилися з нами працювати, це означає, що Москва не тримає на нас зла. Ось тільки надворі не 1984 рік, коли «Правд»а через відсутність інших джерел інформації могла лякати пролетаріат провокаціями та терактами, які американці нібито готували проти радянських спортсменів під час Олімпіади в Лос-Анджелесі. Зараз люди починають ранок з вивчення свіжих новин у всесвітній мережі і чудово знають, хто є хто.

Передбачити, хто буде коментувати матчі ЧС-2018 на «Інтері», неважко. Це колишній лідер негласного рейтингу Василій Уткін, який буквально кілька днів тому прилюдно звинуватив в боягузливості українських журналістів, що відмовилися брати акредитації на Мундіаль. І це один з найбільш м’яких коментарів алкоголіка-фрілансера на нашу адресу. Це також його колега Андронов, який майстерно прикидався «другом України» рівно до того моменту, як не втратив роботу в одному з підрозділів «Газпром TV». Після цього він задля власного ж блага і цілком добровільно завів пісеньку про мирних трактористів на Донбасі. Мовляв, російських військ там нема, українці вбивають українців. І одразу ж отримав в якості винагороди можливість закрити вакансію на нібито опозиційному «Дожді».

Василій Уткін дає аналітику

Людина, що розуміється на футболі на рівні «вище за середній», від настирних спроб мовника залізти до її голови може легко відмахнутися – навіть якщо буде ліньки шукати трансляцію з іншомовним коментатором, можна просто вимкнути звук і мовчки спостерігати, як Роналду кладе на лопатки марокканців. Але так вчинять не всі, і чимало глядачів будуть слухати, як московські коментатори з московським прононсом нахвалюватимуть місцевий тоталітарний режим.

Адресатом головного питання, однак, має стати не філіал російського телебачення, а борець з вітряками Аласанія, що не терпить навіть мінімальної критики. Зурабе Григоровичу, чи не здається вам, що віддавати право на показ (нехай і не задарма) кремлівським пропагандистам після трьох років публічної демонстрації власної кремлефобії якось нелогічно і непослідовно? Така поведінка в очах людей з адекватним поглядом на речі робить особисто вас неприхованим «агентом Кремля» і брехуном з подвійним дном.

От і вір після цього тим, хто вимагає не плутати спорт з політикою.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Без Табу
Публикации