Банки як казино. Хто заплатить за лохотрон?

Народ вимагає / Без Табу

Банкіри, економісти та посадовці після вчорашніх протестів зібрались поговорити про порятунок ошуканих вкладників. Та про те, як це вплине на порятунок банків і всіх інших українських громадян, що теж платять податки, але більш обережні щодо фінансових махінацій.

На дискусію за участі представників Нацбанку, Київради, Київської школи економіки та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сьогодні прийшло приблизно два з половиною журналісти. Вчорашні мураєвські мітинги, певно, були цікавіші – спектакль завжди виглядає більш переконливо, ніж тихі спроби проаналізувати проблему та вирішити її.

Мабуть, декому трохи дивно бачити текст на цю тему не від економіста і не в економічному виданні - але тут більше цікавить філософський та навіть антропологічний аспект.

У Фонді гарантування вкладів зазначають, що у випадку з банком «Михайлівський» мова йшла про специфічні категорії вкладників – люди старші 60 років, студенти, громадяни без вищої освіти. Хоча є й інші випадки – постраждав від фінансової афери, наприклад, один з бійців, що пережив Іловайський котел.

Але посадовці стверджують: це не означає, що люди не мали читати текст угоди, і це їхні проблеми, що вони не звернули увагу на додаткові кілька рядків дрібним шрифтом, де йшлося про те, що коштами керуватиме не банк, а інша фінансова організація, і з Фонду у випадку втрати вкладникам нічого повертати не будуть.

При цьому посадовці швидше раді, що проблему якось окреслили на законодавчому рівні – принаймні є конкретне рішення, від якого вже будуть відштовхуватись далі.

Законопроект, що вчора, якраз після протестів і ніби як наслідок народного обурення, був ухвалений у парламенті, ситуацію вирішить – але лише з банком «Михайлівський». На думку експертів, якогось системного підходу, що дозволив би за шаблоном вирішувати такі проблеми у майбутньому, у ньому нема. І така невизначеність – сигнал для інших фінансових шахраїв про те, що подібні оборудки можна прокручувати і далі.

Багато говорили про фінансову грамотність. Зрештою, те, що людина без економічної чи юридичної освіти не може прочитати і зрозуміти документ – це багато в чому проблема тих, хто складав документ. Бо справжній фахівець – той, хто може пояснити складні речі простими словами (про це ще писав Воннегут). Звичайно, якщо взагалі мета в цьому, а не в тому, щоб задурити голову. І якщо би всі хотіли стати бухгалтерами – всі би йшли у бухгалтери. Але в людей різні схильності. І держава, яка альтернативи людям не лишає і змушує усіх підряд гратися з нею у Кафку, м’яко кажучи, потребує реформування.

За даними НБУ, зараз йдеться про 1,2 млрд компенсації близько 14000 ошуканих вкладників. Звичайно, що ці кошти виділятимуть, у чомусь обділивши інші категорії. Наприклад, тих, хто взагалі не довіряє банкам. Або довіряє частково – на рівні зберігання невеликих коштів на картці, але не на рівні оформлення кредитів чи відкриття депозитів.

Фактично кілька тисяч людей вирішили зіграти у казино, коли погналися за трохи більшими відсотками. А як казала одна моя подруга з Енергодару: «Хочеш виграти у казино – купи собі казино».

При цьому їхній ризик не був навіть усвідомленим і в чомусь прорахованим ризиком підприємця – у більшості випадків вони просто не розуміли, про що йдеться. А вигрібати за них будуть ті, хто виявив обережність – часто обґрунтовану з фінансово-економічної точки зору.

Що тепер робити з вкладниками, більш-менш зрозуміло, хоча далеко не всім це подобається – власне, майже нікому, окрім них самих. Інше питання, як повернути вкрадені кошти та покарати шахраїв. Експерти зазначають, що арешт торгівельного центру «Гуллівер» - не останній крок у цьому напрямку, мережу «Ельдорадо» теж чекає подібна доля. Посилаються, втім, на іноземний досвід, де головне – не посадити винуватця, а компенсувати збитки. Україна взяла за приклад турецьке законодавство, де немає усіх необхідних ефективних механізмів. Те, чого не вистачає, є, як не дивно, у законодавстві РФ. Наприклад, норма про те, що справу можна розглядати не як кримінальну, а як цивільну, пов’язану з нанесенням шкоди компанії, а конфіскувати можна не лише активи винуватця, але й активи пов’язаних з ним осіб, і при цьому їхню вину доводити не треба. Але імплементувати в нас російські законодавчі норми – це мабуть, останнє, що варто робити, хіба що інших варіантів не буде. Бо надто воно пристосоване за замовчуванням до всіляких репресій.

Ну а поки що лишається тільки радіти, що інформаційна хвиля, пов’язана з вчорашніми протестами, все ж не змогла заглушити, наприклад, повідомлення про резолюцію ООН по Криму, де Росію визнано окупантом, та визнання Міжнародним кримінальним судом окупації Криму як збройного конфлікту.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!