Авторитети справжні та удавані. Яким буде підсумок операції СБУ у Святогорську
Звідки взялися у Святогірську 106 кримінальних авторитетів та чому їм, швидше за все, нема чого перейматися.
Знаєте, я абсолютно не довіряю СБУ. Важко довіряти силовій структурі, керівник якої щиро вважає, що Рінат Ахметов не становить жодної небезпеки для України (точніше, так вважають люди, що призначили цього керівника і вирішили не цікавитися його думкою, нав’язавши йому власну). Важко довіряти спецслужбі, певні регіональні підрозділи якої давно перетворилися на самодостатні злочинні угрупування (особливо на Лівобережжі). І тим більше важко вірити тим, хто під час Революції Гідності до останнього не міг визначитися, чий бік прийняти.
За подібної репутації відомства навіть нещодавня операція у Святогорську – нібито благородна справа за усіма канонами – починає виглядати якось підозріло. Любителі класичних детективів та різних конспірологічних теорій взагалі б почали з того, що смерть такого поважного у кримінальних колах персонажа, як Льоха Краснодонський, виявилася на диво вчасною і могла бути організована якраз стараннями спецслужб. Але це швидше схоже на байку з серії "українська ДРГ скоїла замах на життя Плотницького" від людей, які занадто регулярно дивляться по телевізору різні героїчні серіали. Проте, є моменти, які справді бентежать.
Візьмемо хоча б прес-реліз СБУ з приводу вищезгаданої операції. Що там написано? "Служба безпеки України спільно з Національною поліцією в районі Святогірська затримала з метою перевірки законності перебування на території України 106 осіб з числа кримінального середовища". Проте в заголовку того ж релізу "особи" перетворилися вже на самодостатніх "кримінальних авторитетів".
Все це дало привід ЗМІ спокійно перетворити "осіб з числа кримінального середовища" на "кримінальних авторитетів", що і викликало хвилю саркастичних посмішок та, можливо, потішило самолюбство самих затриманих несподіваним кар'єрним зростанням.
Непідготована до такого фортелю публіка здивувалася: зазвичай, мовляв, наші силовики навіть потоки дрібної контрабанди не здатні накрити (точніше, в теорії таки здатні, але подібні потоки іноді краще контролювати із зиском, аніж накривати), а тут боротьба зі світовою організованою злочинністю в кращих традиціях ФБР!
Насправді товариші, що перекрутили цілком офіційну інформацію, дуже кепсько розуміються на злочинній термінології. Кримінальні авторитети та злодії у законі ніколи не були "товаром масового виробництва". І навіть у регіонах, де між поняттями "кримінал" та "спосіб життя" треба було спокійно ставити знак математичної рівності, подібних персонажів можна було спокійно перелічити на пальцях двох рук. Скажімо, неодноразово згаданий раніше Загід Краснов на статус кримінального авторитета повноцінно напрацював лише років 15 тому, незадовго до того, як подався у велику політику. До того моменту він був лише одним з лідерів однієї з найбільш жорстоких бандитських бригад Лівобережжя, але цього було недостатньо для того, щоб ступити на один з найвищих щаблів злодійської ієрархії.
Варто зауважити, що приклад політика-невдахи не є поодиноким. Проте з часом поняття "кримінальний авторитет" девальвувалося так само, як і поняття "країна першого світу". Тепер називати себе так стали ті, кого років двадцять тому безжально перетворювали на гарматне м’ясо – учорашні викидайла, яким вистачило клепки зібрати грошенят, поставити у цікавих місцях кілька МАФів та винайняти собі охорону в особі бритоголових молодиків на старезних Ладах. При справжніх королях життя вони як виконували роль слухняної челяді, так і продовжують виконувати її. Тому за бажання на похоронах Олексія Сальникова дійсно можна було нарахувати більше сотні "кримінальних авторитетів", хоча за фактом справжніх авторитетів там навряд чи було більше за дюжину.
Тим не менш, термінологія термінологією, а питання до СБУ все одно лишаються. Якщо вірити останній фразі прес-релізу – "Оперативники спецслужби перевіряють затриманих «авторитетів», які у тому числі прибули з Росії, Молдови та тимчасово окупованих територій, також на зв’язки з терористами так званих ДНР/ЛНР" – то виходить, що чимало затриманих не є громадянами України. І саме через це добряче потрусити їх не вдасться в принципі, особливо з урахуванням передбачуваної відсутності будь-якої співпраці з російськими, прости господи, колегами. В кращому випадку поважні гастролери розкажуть, яким чином перетнули кордон, та й то виключно на знак доброї волі.
За великим рахунком операція у Святогорську зведеться до акту залякування в тому числі і заради красивої картинки – ні про яку боротьбу з організованою злочинністю тут не йтиметься.
В цілому ж варто зробити несподіваний висновок: раніше кримінальні авторитети, як справжні, так і удавані, поводили себе значно обережніше. Чому? Та тому, що раніше і правоохоронні органи були значно злішими, і стріляли на вулицях серед біла дня значно частіше, і ділити було що. А зараз персонажі рівня Блюка (він же народний депутат Михайло Ланьо, якщо раптом забули) періодично втрачають страх і роблять речі, на які років двадцять тому просто не зважилися б. Але це вже привід зовсім для інших роздумів.
А поки запам’ятайте головне, любі мої – завжди довіряйте у подібних випадках лише першоджерелам. І не хворійте, звісно ж.
P.S. Замість післямови - привіт 17-му каналу. Ви ж також не здивовані його присутністю на заході, так?
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець