Антологія холоду. Що традиційно заважає вчасно розпочати опалювальний сезон в Україні

Холодно?

Без Табу пояснює, чому в вашій оселі досі холодно.

Ще позаминулого тижня в Україні мав офіційно розпочатися опалювальний сезон. Але задеклароване бажання зробити все якнайкраще призвело до передбачуваного підсумку. Як не намагалися нові керманичі великих міст та їхня свита перевершити сумнівні досягнення попередників, але станом на 28 жовтня холодних квартир в країні чимало. І мова зовсім не про окуповані території. Що ж стало причиною подібної пробуксовки? Тут варто вести мову про цілий комплекс проблем, кожну з яких варто розібрати окремо.

Несвоєчасний ремонт теплотрас. Коли українці починають іронізувати з приводу того, що холоди для комунальників кожного року стають сюрпризом, вони мають на увазі в тому числі і дивну, на перший погляд, пасивність в теплу пору року, коли нібито й необхідно ремонтувати комунікації. І справді, найчастіше перериті вздовж та впоперек задля заміни та латання труб вулиці найчастіше можна побачити у жовтні-листопаді або ж в кращому випадку наприкінці вересня. Подібна стабільність – як це не дивно для України – має цілком логічне пояснення.

Автори трудового законодавства незалежної України абсолютно обґрунтовано прописали різну оплату однакових робіт в теплу та холодну пору року. Але навряд чи вони могли передбачити, що хтось дуже хитрий перетворить цю дрібничку на одну з головних проблем комунальної сфери. За великим рахунком, плановий ремонт теплотрас в період, умовно кажучи, з квітня по вересень включно не відбувається тому, що комунальники не мають з цього жодного зиску. Звичка починати роботи після переходу на "зимовий" тариф вже настільки вкоренилася, що ніхто, схоже, і не намагається щось міняти. А варто було б спробувати.

Системні труднощі з енергоресурсами. Останніми роками мешканці промислових центрів все частіше і частіше стають жертвами стратегічних прорахунків своїх батьків та дідів. А точніше їхнього високого начальства, яке проектувало мікрорайони в розрахунку на те, що комунальні послуги в повному обсязі надаватиме системоутворююче підприємство. Ніхто під час проектування, звичайно, не міг передбачити, що СРСР скоро перестане існувати, промислові гіганти почнуть занепадати, а постраждають в підсумку пересічні пролетарії, які втратять не лише роботу, але й необхідні для комфортного життя умови.

В якості канонічного прикладу можна пригадати сумнозвісний Південмаш, який останні років двадцять перебуває у стані клінічної смерті, але при цьому забезпечує опаленням та електроенергією ледве не п’яту частину населення мегаполісу на Дніпрі. Міська влада лише цієї осені узялася шукати альтернативу, а доки її нема, міський голова змушений був довго оббивати пороги в Києві, аби вибити необхідний ліміт палива. В інших великих містах Лівобережжя теж вистачає подібних сумних історій. От вам і "будівництво на віки".

Життєвий принцип "Моя хата скраю". Іноді трапляється так, що і комунікації вчасно відремонтували, і проблем з енергоресурсами немає, а батареї все ще холодні. В чому справа? Мешканці багатоквартирних будинків знають правильну відповідь: за час простою в системі накопичилося чимало повітря, яке потрібно якнайшвидше спустити. Проте знання відповіді не завжди гарантує вирішення проблеми.

Зібрати на певний час вдома мешканців усіх квартир певного стояка – завдання не з легких, оскільки кожен має свої плани і не збирається їх міняти заради малознайомих зазвичай людей. Трапляються і параноїки, які просто не відчиняють двері – таким довго доводиться пояснювати, що порятунок потопаючих є справою рук самих потопаючих. А особливо весело буває тоді, коли хтось відлітає на тиждень до теплих країв і не лишає сусідам ключів від квартири, бо не має на це причин. Сантехніки ж теж люди, вдруге плентатися сюди бажання вони не мають (особливо якщо "труби горять").

І це, знаєте, лише квіточки. Мало хто може уявити, що починається, коли хтось ініціює цілком логічну заміну металевих труб на пластикові! Принцип "Моя хата скраю" працює у подібних випадках з подвійною ефективністю, оскільки життя не вчить пересічного гречкосія нічому.

***

Трапляються, звичайно, і інші негаразди. Скажімо, в Одесі одна з керуючих компаній встановила неадекватно завищені тарифи на опалення і намалювала мешканцям неймовірні борги, а тепер змушує заплатити авансом за тепло, якого ще нема. Логічно, що люди вийшли на вулицю і вимагають розв’язати конфліктну ситуацію якнайшвидше. Але подібні випадки поки що є поодинокими, бо абсолютна більшість житлового фонду у великих містах все ще перебуває на балансі держави.

Але основними причинами невчасного початку опалювального сезону зазвичай є саме три вищезазначених фактори та їхні похідні. Так що думайте, шановні, з кого за це питати. Можливо, навіть з самих себе.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!