Жодного зв’язку: Чому запуск 4G не вирішить усіх проблем з мобільним інтернетом в Україні

4G - швидко, зручно, всюди?

Протягом останніх чотирьох років в Україні сталося чимало позитивних змін. Але іноді ці зміни подаються у неприродно оптимістичному світлі. Щось подібне чекає на українців і протягом найближчих тижнів після підключення мобільного зв’язку третього покоління 4G.

Три провідних мобільних оператори – Київстар, Vodafone та lifecell – нещодавно виклали 5 з лишком мільярдів гривень на всіх за кілька діапазонів у спектрі 1800 МГц. Днями 4G запустили на цих частотах у Києві, Львові, Дніпрі, Харкові та Одесі. Радісну новину повідомив сам президент Порошенко. Він активно піарився на проекті і раніше.

Президент повідомляє

Абоненти вже побігли до сервісних центрів за сім-картками нового зразку під акомпанемент обіцянок провайдерів розширити покриття 3G на всю територію України протягом року. Але з її виконанням вже виникає чимало проблем через те, що наш ринок телекомунікаційних послуг в порівнянні з європейським видається пережитком минулого.

В Європі свого часу вдалося максимально швидко запустити 3G завдяки тому, що діапазони низьких частот було розподілено раціонально. Відомо, що на частоті в діапазоні 800-900 МГц базова станція охоплює значно більшу територію, ніж на вищих частотах – наприклад, на тих, що дісталися українським мобільним операторам за підсумками нещодавнього тендеру. Саме тому Франція, яка поступається Україні за площею кілька десятків тисяч квадратних кілометрів, має стовідсоткове покриття, а у нас за межами обласних центрів настає суцільний дисконект.

4G - працює, що далі / Прес-служба президента

Та що вже говорити про провінцію та околиці, якщо навіть у великих містах є проблеми. У Дніпрі, скажімо, стабільний сигнал навіть на центральній площі поруч з кількома торговельними центрами зазвичай не тримається більш ніж десять хвилин поспіль. Це можна пояснити перевантаженням мережі у годину пік або на вихідних під час масових заходів. Але де шукати пояснення тоді, коли перевантаження нема? Хіба що в недосконалості покриття.

Негаразди на транспорті – окрема історія. Ще напередодні Євро-2012 Борис Колесников під час презентації нових швидкісних експресів обіцяв, що у потягах корейського виробництва не буде жодних перебоїв з мобільним інтернетом. Але на практиці виходить так, що сигнал в дорозі зазвичай відсутній. Тут не те що по мережі не погуляєш, а навіть зателефонувати комусь не зможеш. Хоча пеняти тут, звісно, треба не лише на «Укрзалізницю».

Чи можна було використати французький досвід у наших краях? Так, якби ще в епоху 2G частоти в різних областях не розподілялися випадковим чином. На Заході окремий мобільний оператор від початку мав можливість придбати певний діапазон на території усієї країни, а у нас одна й та ж частота у трьох сусідніх областях може належати трьом різним провайдерам. У Національній комісії з регулювання зв’язку та інформатизації вважають, що проблему можна вирішити шляхом перерозподілу частот і навіть готові запропонувати варіанти.

Але от же ж халепа: жоден з трьох провайдерів-щасливчиків не є зацікавленим у перерозподілі. Здавалося б, все має бути навпаки, оскільки за нових умов можна буде суттєво зекономити на кількості базових станцій і при цьому розширити покриття, яке зараз сягає максимум 80 відсотків. І економія була б чималенькою: за минулорічними підрахунками НКРЗІ для високих частот потрібно в кращому випадку в сім разів більше БС, ніж для високих за умови покриття 100% території України. Це б прямо вплинуло на збільшення кількості клієнтів і на рівень прибутків. Проте подібні зміни означатимуть нові витрати на старі частоти та іншу інфраструктуру.

Простіше кажучи, Київстар, Vodafone та lifecell абсолютно влаштовує поточна ситуація. Вони обрали синицю в руках – тобто можливість знімати вершки за умови недосконалого і не стовідсоткового покриття. Представники мобільних операторів неодноразово давали зрозуміти, що не бачать для себе жодного зиску у будівництві нових базових станцій за межами великих міст. В чомусь вони, звісно, праві, оскільки села та селища останнім часом поступово вимирають. Але дивитися на поточну ситуацію з такого ракурсу категорично неправильно.

Запуск 4G за таких розкладів піде на користь і тим, хто постачає послуги, і тим, хто їх отримує. Якість мобільного інтернету гарантовано зросте. Але з боку провайдерів це схоже на спробу лікувати хронічне запалення легенів водними процедурами.

Незалежно від того, як підуть справи у п’яти вищезгаданих містах та решті незгаданих щасливчиків, також - скільки населених пунктів підключать пізніше, проблеми недостатнього охоплення це не вирішить. При цьому по сусідству, в Польщі та Румунії, подібних проблем давно вже не існує.

І якщо вже говорити про відставання України навіть від членів ЄС з колишнього соцтабору за багатьма параметрами, то не можна не звертати уваги на людський фактор. Поважні мобільні оператори начебто і не схожі на контору «Роги та копита», але у вирішальний момент намагаються і рибку з’їсти, і ніг не змочити. Так що хоч 4G буде, хоч 5G, але дорогою з Києва до Львова залізницею вам все ще доведеться дочекатися прибуття до Коростеня, аби зателефонувати другу з проханням зустріти вас на вокзалі.

Зміни цифр іноді не впливають на зміну сутності. Схема відпрацьована: обіцянки на гривню, результат на копійку, а підсумкова віддача і взагалі є близькою до нуля – меншість – у захваті, більшість - традиційно і очікувано розчаровується.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!