Запрограмована трагедія: Пожежа в Кемерові як уособлення всеросійської негуманності

Пожежа забрала життя більше 60 людей / ТАСС

Автор Без Табу пояснює, чому страшна трагедія у Кемерові була невідворотною, а також звертає увагу на те, що завдяки корупції та бардаку подібні трагедії можуть повторитися. І мова йде не лише про Росію.

Коли тридцять із лишком років тому стався вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, офіційні джерела наперекір логіці подій та задекларованому Горбачовим курсу на «гласність» створили навколо масштабної техногенної катастрофи справжній інформаційний вакуум. Про рівень радіоактивного зараження та евакуацію мешканців Прип’яті та навколишніх сіл в СРСР не повідомляли аж до закінчення травневих свят. Начебто задля того, щоб не псувати людям святковий настрій, але насправді через бажання приховати власні прорахунки та грішки. Зате першотравневий парад на Хрещатику провели за всіма законами жанру, незважаючи на шалено перевищений радіаційний фон.

Учора ж стало зрозуміло, що інформаційна політика держави зі столицею у Москві з тих часів взагалі не змінилася. Десь у далекому Кемерові сталася надзвичайна подія – загорівся торговельно-розважальний центр «Зимова вишня». Картина дійсно була страшною: одні вибігали на вулицю майже без одягу, рятуючись від вогню, інші вилазили на дах, закликаючи на допомогу, вмираючи від чадного газу діти телефонували батькам та знайомим, прощалися зі світом у соцмережах. Моторошно.

Страшні слова

Зі статистикою жодної конкретики, можна впевнено говорити лише про більш ніж півсотні загиблих та чималу кількість зниклих безвісти у палаючій будівлі. Серед них і шкільний клас з глухого селища, який привезли до великого міста на кіносеанс.

Але про всі ці жахіття пересічний громадянин РФ в режимі онлайн дізнавався хіба що з соцмережі та інших напівофіційних джерел. Місцеві ЗМІ чомусь вирішили, що вечір неділі – не той час, коли треба годувати глядача шок-контентом. На одному з головних телеканалів Росії планово запустили популярне інтелектуальне шоу. На іншому показували черговий славень Путіну у форматі документального кіно. У випусках новин якщо і обмовлялися про пожежу, то тишком-нишком, концентруючи увагу перш за все на тому, як загниває Захід і особливо - Україна.

Чому так сталося? Скільки на тоталітаризм не вішай табличку з написом «демократія», на справжню демократію він не перетвориться, і життя окремо взятої людини нічого не важить. Так, гвинтик в системі, ні більше, ні менше. Якщо в часи пізнього «Застою» навіть про смерть Косигіна повідомили із запізненням на чотири дні, аби не псувати настрій імениннику Брежнєву, то звичайний пролетаріат ні тоді, ні зараз нікого точно не хвилював. І офіційно братися за висвітлення трагедії довелося лише тоді, коли в місті оголосили надзвичайний стан.

Десятки людей лишаються зниклими безвісті

Але головною проблемою в цій історії є зовсім не «радіомовчання». ТЦ «Зимова вишня», що належить мільярдеру Денису Штенгелову, від самого початку був спроектований і побудований із порушеннями усіх можливих та неможливих норм техніки протипожежної безпеки. До того ж за протипожежну безпеку відповідав Олександр Нікітін - людина без спеціальної освіти. Він взагалі кухар за освітою.

Питання без відповіді

ТЦ «Зимова вишня» - це мінімум вікон, мінімум вогнетривких матеріалів, пожежна сигналізація, що не працювала. У цивілізованій країні на відкриття такого комплексу просто не дала б добро місцева влада. Проте там, де одна корумпована рука миє іншу, усі негаразди вирішуються за допомогою кількох послуг або хабарів.

Діти чекали на порятунок, але пощастило не всім

Як на все це реагує віце-губернатор області, один з тих, хто безпосередньо представляє в регіоні кремлівського царька? Вибачається перед родичами загиблих? Обіцяє моментальне розслідування обстави пожежі і покарання для тих, хто допустив порушення техніки безпеки ще на етапі будівництва? Ні, він висуває божевільну теорію, згідно якої причиною трагедії став навмисний підпал, причому руками дитини, яка нібито пронесла до батутного залу запальничку. Добре, що хоч український слід цього разу вирішили не шукати, а то могли б щось на зразок «візитки Яроша» вигадати.

Здається, давно було варто усвідомити, що для Кремля пересічні люди – це навіть не гвинтики в системі, а гарматне м'ясо. Усі трагічні історії з великою кількістю жертв державна пропаганда швиденько витирає за принципом «помер Яким, і дідько з ним». Були випадки на зразок загибелі екіпажу підводного човна «Курськ», на які першим особам РФ неможливо було не звернути увагу і не висловитися. Але їм, звісно, зручніше відштовхуватися від позиції з серії «у нас нічого не відбувається, ви всі брешете». Не гуманно? Так, не гуманно, зате надійно.

Про роль Путіна. Губернатор Кемеровської облвсті Аман Тулєєв - король блюзнірства

Як реагувати на кемеровську пожежу українцям? Це вже, мабуть, особисте діло кожного. Одні скажуть, що під час війни нема сенсу бодай якось підтримувати мешканців країни-агресора. І будуть праві. Інші, згідно своїх самаритянських переконань, все ж проявлять емпатію, вважаючи, що дітям навіть на кармічному рівні не можна розплачуватися за гріхи батьків. Можливо, навіть квіти понесуть до стін російського посольства в Києві. І теж будуть правими. У подібних питаннях єдності зазвичай не буває.

Втім, нам самим є про що задумуватися. Адже на всій території України чимало подібних «Зимових вишень», які в одну мить можуть перетворитися на пластмасові крематорії. Пам’ятаєте, як дев’ять років тому у кількох кроках від двох дніпропетровських вокзалів палав сумнозвісний «Слов’янський ринок»? Місцева влада тоді не зробила жодних належних висновків. Торговельний комплекс перебудували нашвидкуруч з аналогічними порушеннями і максимально оперативно здали в експлуатацію. Подібні явища, нажаль, не є поодинокими. Таких ТРЦ набудували сотні, але хто дасть гарантію, що за протипожежну безпеку в них не відповідає черговий кухар?

А перед смертоносним вогнем рівними, вибачте за банальність, є геть усі.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!