Виселять за мокрі шкарпетки: чому в Німеччині суворо забороняють сушити білизну у квартирах
Українцям, які знайшли прихисток у Німеччині, доводиться звикати до місцевих побутових реалій, де звичне прання може обернутися втратою житла. Про те, чому німці панічно бояться мокрих речей у кімнатах, повідомляє ТСН.
Українські біженці, які орендують житло в Німеччині, стикаються із жорсткими побутовими обмеженнями, що детально прописуються в договорах оренди. Одним із найбільш незвичних для українців правил є сувора заборона на сушіння мокрої білизни безпосередньо в кімнатах, порушення якої може призвести до серйозних штрафів або навіть до втрати житла. Про особливості німецького побуту розповіла українка Людмила Русіна, яка мешкає в ФРН, передає ТСН.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому німецькі орендодавці запроваджують такі суворі обмеження та як українцям пристосувати свій побут до європейських стандартів без ризику бути виселеними.
Німецькі орендодавці суворо контролюють рівень вологості в оселях / Фото з відкритих джерел
Загроза грибка та естетичний вигляд фасадів
Головною причиною заборони сушіння білизни всередині квартир є високий ризик появи плісняви та грибка через підвищену вологість і недостатню вентиляцію приміщень. Німецькі власники нерухомості надзвичайно прискіпливо ставляться до стану стін та конструкцій будинку.
«Якщо власник доведе, що грибок з’явився саме через неправильне сушіння білизни, орендаря можуть зобов’язати зробити ремонт або навіть виселити. На балконах теж нерідко забороняють сушити», – поділилася досвідом Людмила Русіна.
Заборони на розміщення мокрих речей на балконах часто обґрунтовують двома факторами:
- необхідністю збереження естетичного вигляду фасаду будівлі;
- безпекою сусідів та перехожих, адже сильний вітер може зірвати великі речі з мотузок.
Де німці перуть та сушать одяг
У випадках, коли договір оренди містить пряме табу на сушіння в кімнатах, мешканцям пропонують альтернативні варіанти. Зазвичай у підвалах або на горищах німецьких багатоквартирних будинків облаштовують спеціальні пральні кімнати (Waschküche), де встановлено спільні пральні та сушильні машини.
Іншим виходом є придбання власної сушильної машини безпосередньо у квартиру. Проте така побутова техніка коштує дорого і наразі є лише у половини німецьких домогосподарств. Водночас, якщо у вашому договорі оренди немає окремого пункту про заборону, а вентиляційна система у квартирі працює належним чином, сушити речі вдома на звичайних розкладних сушарках дозволяється.
Медичні бонуси та демографічні виклики
Попри суворі побутові правила, українські біженці відзначають і суттєві переваги перебування в Німеччині, зокрема у сфері охорони здоров'я. Так, інша українка Карина розповіла у соцмережах, як завдяки державній медичній страховці безкоштовно отримала дорогі стоматологічні та ортодонтичні послуги (консультацію, панорамний рентген щелепи, зліпок та виготовлення індивідуальної капи для сну), які в Україні коштували б від 9 до 14 тисяч гривень. Усі витрати повністю покрила страховка, яка є безкоштовною для малозабезпечених родин та отримувачів соціальної допомоги.
Комфортні умови інтеграції та соціальні гарантії за кордоном суттєво впливають на демографічну ситуацію в Україні. За даними Організації Об'єднаних Націй, через повномасштабне російське вторгнення за межі країни виїхали близько 5,7 мільйона громадян. Експерти Центру економічної стратегії та Інституту демографії НАН України прогнозують, що після завершення війни додому повернуться лише від 1,3 до 2,2 мільйона осіб. Найменш схильною до повернення залишається молодь віком до 35 років, яка вже адаптувалася до життя в країнах Європейського Союзу.
Контекст
Німеччина залишається однією з ключових країн ЄС, яка приймає українських шукачів притулку та забезпечує їх фінансовою допомогою і медичним страхуванням. Водночас німецьке законодавство у сфері оренди житла (Mietrecht) є одним із найсуворіших у Європі та детально регламентує обов'язки орендарів щодо утримання приміщень у належному стані.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у Німеччині планують реформувати систему виплат для українських біженців, аби стимулювати їх до швидшого працевлаштування та зменшити навантаження на федеральний бюджет.
